ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 



Керiвник групи повинен остерiгатися розчинення" своує
особистостi в групових проблемах, а також обтяження групи
своєми власними проблемами. Мистецтво спiвпереживання по-
лягау в той же час у здiбностi зберiгати власну iндивiдуаль-
нiсть. Вiльна емоцiйна експресiя як форма емоцiйного реагу-
вання не у самоцiллю. Варто назвати деякi основнi ознаки згур-
тованостi в групi АСПН: високий рiвень довiри, регулярнi вiдвi-
дування занять, пунктуальнiсть, ступiнь емоцiйноє пiдтримки,
пiдбадьорювання й пiклування про iнших в процесi взаумодiє,
iнiцiатива в поведiнцi, широта спiвробiтництва мiж членами
групи та iн.

Пiзнавальна обробка досвiду, набутого в групi АСПН. Важ-
ливо, щоб члени групи усвiдомлювали необхiднiсть iнтегруван-
ня функцiй мислення й почуттiв у процесi групового пiзнання.
Останну вiдрiзняуться вiд традицiйного насамперед своєм емо-
цiйним аспектом, i деякi керiвники занадто пiдкреслюють цю
специфiку. В результатi можуть залишитися в тiнi пiзнавальнi
аспекти, забезпечити якi можна лише через мислення й розви-
ток здiбностей до аналiзу, синтезу й прийняття рiшення. Розг-
ляд цього питання доцiльно проводити в груш. Бажано, щоб у
процесi навчання учасники АСПН оволодiли новими пiзнаваль-
ними поняттями, якi б допомогли Єм проникнути в глибиннi
аспекти психiки.



У груповiй психокорекцiє важливо, щоб учасники не лише
переживали та вiдчували емоцiє, а й розумiли причини Єх ви-
никнення. Цьому сприяу такий прийом, як iнтерпретацiя, тобто
пояснення поведiнки. Якщо знайти розяснення, адекватнi про-
блемам, котрi переживають члени групи, це може виявитися
дуже корисним для них. Крiм того, своу припущення керiвник
може висловити у виглядi передчуття, припущення, яке надалi
(якщо воно правильне) обовязково спонукатиме членiв групи
до роздумiв.

Близьким до iнтерпретацiє у вмiння пiдводити пiдсумок гру-
пового процесу навчання. Складнiсть, багатограннiсть i багато-
значнiсть потребують перiодичного пiдведення пiдсумкiв, узагаль-
нення, що сприяу визначенню напрямiв подальшоє роботи.

Навчившiєся розумiти психологiчну суть того, що вiдбува-
уться в групi, учасники вмiтимуть бачити ситуацiю спiлкування
й у життi. Оцiнюючи своє рацiональнi висновки, досягнення,
члени групи зможуть визначити змiни, якi мають бути здiйсненi
надалi в Єхнiй псикiцi, зрозумiти, наскiльки вони необхiднi. В
цьому надау Єм допомогу керiвник, його приклад теж мау зна-
чення. Важливо, щоб вiн пiсля кожного заняття аналiзував "для
себе" результати навчання, фiксував змiни в особистiсному "порт-
ретi" окремих членiв групи, Єхнiх стосунках, змiни в динамiцi
групи в цiлому, визначав, що необхiдно зробити на наступному
заняттi або в перспективi роботи.

Групова психокорекцiя буде успiшною лише за умови ана-
лiзу того, що вiдбувауться, аналiзу, який би оптимально iнте-
грувався з почуттями. Коли член групи аналiзуу, виходячи
лише з iнтелектуальноє зацiкавленостi, виникау небезпека "гри
в iнтелектуальнiсть". Важливо, щоб учасники АСПН усвiдоми-
ли те, чим вони займаються. Тут керiвник повинен виявити
велику компетенцiю, щоб не переплутати "гру в iнтелектуаль-
нiсть" з феноменом iнтелектуального розвитку, корисного для
навчання. Початкуючий керiвник, звiсно, не завжди мау повну
модель групового процесу АСПН, тому обмежууться простим,
прямолiнiйним, "луноподiбним" вiдображенням. У своуму край-
ньому виявленнi вiдображення може обернутися на позбавле-
ний усякого змiсту дзвiн. Професiйне "вiдлуння" допомагау
людинi по-новому поглянути на деякi сторони своує поведiнки
завдяки тому, що була звернута увага на якийсь важливий, але
мало усвiдомлюваний нею змiст єє власного висловлювання.

Участь у заняттях i водночас спостереження за тим, що
вiдбувауться довкола - одне з найтяжчих i найважливiших для
керiвника завдань у групi АСПН. На початкових етапах роботи
члени групи або здатнi брати участь в ситуацiях, або заглиб-
люються в себе ("вiдхiд вiд групи"). В процесi ж навчання вони
поступово набувають умiння бути активними учасниками про-

70

цесу групового навчання АСПН i заразом спостерiгачами своує
поведiнки й поведiнки iнших людей. Складнiсть набуття такого
вмiння повязана з тим, що в повсякденних мiжособових сто-
сунках "свiт дiй" i "свiт пiзнання" для субукта, як правило,
роздiленi. В групi АСПН виникау симультаннiсть цих процесiв,
завдяки постiйному аналiзовi безпосереднiх актiв повсякчасного
спiлкування. Це розвивау спостережливiсть, оскiльки перед
членом групи постiйно виникау проблема висловлення своєх
вражень i почуттiв, викликаних тим, що вiдбувауться.

Члени групи повиннi навчитися брати на себе вiдповiдаль-
нiсть за самостiйне вирiшення своєх ускладнень, проблем, а
також за використання досвiду, набутого на заняттях у групi.
Цс значною мiрою сприяу зростанню соцiальноє зрiлостi iндивiда.

Вмiння сприймати людину такою, якою вона у. Керiвник
зобовязаний (передусiм на прикладi власноє поведiнки) вста-
новити безумовне позитивне ставлення до особистостi учасника
АСПН у цiлому, навiть при конфронтацiє з окремими проявами
ного поведiнки, якi пiдлягають змiнi; орiунтуватися на те, якою
людина може стати, незалежно вiд того, з якими проблемами
вона сьогоднi стикауться. Оскiльки самооцiнка (й ставлення до
себе) у залежними вiд одержаних оцiнок, безпосереднiм наслiд-
ком прийняття людини групою стане пiдвищення ступеня
адекватностi єє самооцiнки, що, в свою чергу, зумовлюу змiну
єє ставлення до решти членiв групи, готовнiсть до взауморо-
зумiння, спiвпрацi та взаумодопомоги. Одночасно починають
формуватися тенденцiє згуртованостi на основi почуття удностi
з групою, а спiвпереживання наповнюються бiльш глибоким
змiстом.

3.3. МЕТОДИЧНi ПОЛОЖЕННЯ,
ОБОВЯЗКОВi ДЛЯ КЕРiВНИКА
ГРУПИ АСПН

Представленi в попередньому параграфi положення зорiунтова-
нi на спiльне Єх виконання керiвником разом iз членами групи
АСПН. Проте iснують методичнi положення, якi в бiльшiй мiрi
адресованi керiвниковi. Єх можна подiлити на вербальнi й не-
всрбальнi. Важлива роль у досягненнi успiху в роботi групи
належить мiмiцi, жестам, тоновi голосу, емоцiйним здiбностям
керiвника й багато чому iншому. Вiн повинен чiтко знати своє
нсвсрбальнi можливостi. Та найголовнiшою в роботi групи
АСПН у вербальна взаумодiя, яка свiдомо регулюуться керiв-
ником. Ураховуючи специфiку поведiнки керiвника, можна ви-
дiлити кiлька вербальних прийомiв управлiння групою АСПН.

71

1. Заохочення групи до обговорення певноє теми.

2. Узагальнення матерiалу групового навчання шляхом ви-
дiлення зв язкiв. Керiвник повинен звертати увагу членiв групи
на iстотнi моменти (опосередкованим чи прямим шляхом), а
також представляти дану iнформацiю у прийнятнiй формi й у
принагiдний момент.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74