i сестра бувау трояндою.
i тодi цс Ваша рукаi
Так.
П.
С.
бути
ведучою.
А що частiше бувауi
У нас це якось гармонiйно. В однаковiй мiрi тут можуть
я, i нона. Просто вона завжди себе вiдчувау старшою,
П. В єє сприйняттi малюнка вона скорiше вiднесла б себе до
руки, нiж до трояндиi
Можливо, так.
У чому сестра може замiщати Вам батькаi
201
С.: Я вiдчуваю себе пiд єє захистом бiля неє, так само як i
бiля батька. Я, навiть, не знаю, якщо нам доведеться розєха-
тися, нам треба бути або зовсiм далеко одна вiд одноє, або
близько, бо важко буде однiй без одноє.
Мал. 56 - "Сприймання нещастя"
П.: Що це за чорна куляi Вона стоєть чи рухаутьсяi
С.: Вона рухауться на мене.
П.: На малюнку цс Виi
С.: Так.
П.: А чому ви дивитеся не на неє, а кудись мимоi
С.: Мабуть, я не хочу це бачити, я чую, що цс бiда, й вона
така сильна, що краще на цс не дивитися.
П.: Ви пасивна, Ви нiчого не робите, щоб упередити або
лiквiдувати бiдуi Ви неактивнi в ситуацiє бiдиi
С.: Так, бувау, хоч я звикла завжди що-нсбудь робити, щоб
уникнути бiди.
П.: Може тут зображений якийсь момент (фрагмент) сприй-
няття нещастяi
С.: Мабуть, так. Потiм буде ось це (простягау уперед обидвi
руки й вiдштовхуу кулю).
Мал. 65 - "Я - реальна", "Я - iдеальна"
С.: Це фонтан, i я зобразила себе сумбурною, хаотичною,
iмпульсивною.
П.: Цс якийсь басейн, чи щоi
С.: Це плита, щiльна. А я - фонтан. А на мал. 65 "Я-
iдеальна" я зобразила себе горiхом, як щось упорядковане, як
образ порядку.
П.: В iдеалi Ви малюуте себе як двi однаковi половинки, не
уявляуте себе без другоє половинкиi iдеал узагалi (якщо не
брати до уваги малюнок) являу собою цiлiснiсть, а не розiрва-
нiсть. А для Вас цiлiснiсть передбачау наявнiсть iдентичноє по-
ловинкиi Ви перебувауте у великiй залежностi вiд iснування
поруч iз Вами подiбноє "половинки"i Тема "Я - реальна" не
передбачау зображення когось iншого, крiм Вас (iнакше кажу-
чи, Вашого iдеалу). Якщо малюнок перегнути, роздiливши по
лiнiє згину обидвi половинки горiха, то одна з них уже не
сприймауться Вами як iдеалi
С.: Так.
П.: Розкажiть, що Ви вкладауте в зображення фонтана й
плити (мал. 65 "Я - реальна")i Чому ця плита така голуба й
прозораi Вона зi склаi
С.: Нi, це бiла плита, якою завжди викладають фонтани, це
основа. Якось хочеться всього досягти, пiзнати, скрiзь себе "за-
стосувати".
202
Мил. 56. Сприймання нещастя
(гУГ-
Мил. 57. Людина, яку я вiдчужую
Мил. 5
Мил. 39. Я йду назустрiч бiдi
Мол. 60. Чоловiк, жiнка i я
П.: А чи у механiзм, який дау цей струмiньi Звiдки вiнi
С.: Коли малювала, я не думала про це.
П.: Хто з ваших близьких мiг би бути фонтаном, а хто
плитоюi
С.: Мабуть, я - це i фонтан, i плита.
П.: А фонтан - це Ваша емоцiйнiсть, вiдкритiсть, а плита
втаумниченiстьi
С.: Так, цiлком вiрно.
П.: Чомусь отвiр "Вiдкритостi" дуже вузький. А фонтан за-
вжди дiу, чи вмикауться лише в окремi перiодиi
С.: Нi, фонтан дiу завжди. На вигляд вiн вiдкритий, але не
зовсiм.
П.: Вiн не вiдображау те, що у пiд цiую плитоюi
С.: Мабуть, так.
П.: Малюнки цiкавi тим, що тут у щось омертвiле - плита
й шкаралупа горiха (мал. "Я - iдеальна"). Тут ми виходимо
на проблему захисту, захищеностi. Цiкавим у те, що це постiйно
дiючий фонтан i отвiр вiдкритий. Мовби Ви входите в навко-
лишнiй свiт вузько-планово. Весь пласт Вашоє психiки, весь
Ваш свiт перебувау пiд якимось статичним покриттям. i мал. 65
свiдчить, що лише в тому разi, коли обидвi половинки разом,
вони будуть захищенi, й тодi весь Ваш внутрiшнiй свiт буде
цiлком вiдкритийi А в стосунках iз навколишнiм середови-
щем - лише через маленький отвiрi Але ж таким чином вза-
умодiяти з навколишнiм середовищем важкувато! Краще,
злагоднiше, коли спiлкування вiльне, "душевне зiткнення двох
половинок горiха", коли у захищенiсть. А фонтан - це завжди
щось холодне, в його зображеннi переважають холоднi вiдтiнки.
А в зображеннi горiха - теплi вiдтiнки, всi складовi вiдкритi
на однiй - це гармонiя. Тi ж вiдтiнки присутнi й у трояндi
(мал. 54). Мал. 65 ставить проблему захищеностi й гармонiй-
ного чуттувого злиття з iншою людиною. Логiка така: "За вiд-
сутностi такоє половинки я можу взаумодiяти з навколишнiм
свiтом лише однопланове, без особливоє душевностi". Чи такi
С.: Все це правда.
Мал. 59 - "Я йду назустрiч бiдi"
П.: Цi лiнiє - це Ваша закритiсть чи це бiда, котра, як
пружинка, стискауться навколо Васi
С.: Бiда. Зараз менi здауться, що я стою далi, а це все йде
на мене.
П.: А стоєте обличчям чи спиною до бiдиi
С.: Обличчям.
П.: А чому не намалювали обличчяi
С.: Мабуть, тому, що не можу й не хочу бачити.
П.: А що означають цi ламанi лiнiєi
205
С.: Мабуть, просто було вiдчуття чогось колючого.
П.: Хоч це й дивно, але малюнок 77 "Моя iдеальна сiмя" з
численними округлими виточками й мал. 59 - дуже схожi.
Мал. 68 - "Моя сiмя тепер"
П.: Де у хтоi
С.: / - батько, 2 - мама, 3 - Наташа (сестра-близнючка),
4 - я, 5 - старша сестра (26 рокiв).
П.: Ви якось ближче до старшоє сестри. Чи випадково на
малюнку Ви опинилися в контактii
С.: Нi, ми з Наташею в однакових стосунках зi старшою
сестрою. Ми єє дуже любимо.
П.: Але старша сестра "випадау", лежить, служить лише
певним захистом: у центрi уваги - Ви удвох. Мал. 68 i 77 схожi.
Цс вказуу н;i можливi труднощi створення Вами Вашоє особистоє
сiмє. Ваша сiмя - цс i у iдеал, i нiчого iншого не потрiбноi
Вже ранiше ми вийшли на тс, що Ваш:) сестра замiняу Вам
батька (!-3), а тут вона зображена пiд батьком, а Ви - пiд
мамою (2, 4 на мал. 68).
Мал. 59 "Я йду назустрiч бiдi" активiзуу проблему Вашоє
незайманостi (цнотливостi), проблему Вашого уднання з люди-
ною протилежноє статi, тому шо Вам хотiлось би уднатися з
жiнкою. На мал. 59 можемо бачити жiночi генiталiє (пiхву) i
жiнка - в центрi. Вам важко було вiдповiсти, що цс за лiнiє.
Наш соцiум засуджуу чуттуве уднання з людьми однiує статi.
С.: Але у нас iз сестрою суто духовнi контакти, й навiть якщо
у неє щось трапляуться, коли вона плаче, менi бувау важко
обiйняти єє, погладити, пiдiйти до неє, заспокоєти.
П.: Звичайно, якби не було важко, то не було б бiди (про-
блеми), а так - "Я иду назустрiч бiдi" (мал. 59). Будь-яке
чуттуве уднання, котре бажане, потенцiйно несе бiду, бо воно
тобуиоване. У малюнку сестра замiнюу батька, несе чоловiчi
функцiє, Ви ж скорiше iдентифiкуутеся з мамою, i мова йде,
звичайно, про духовне уднання, злиття, суто платонiчне, ду-
шевне, коли Ви почувауте себе захищеною. Якби було щось
чуттуве, то не було б проблеми. Йдеться лише про механiзми,
якi керують поведiнкою.
Мал. 78 - "Сприймання минулого, якого вже не виправити"
П.: Що цс зя темнi впливи - стрiлочкиi
С.: Я зобразила озеро, й цi стрiли - цс щось погане, що не
можна виправити.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74