Вона передбачау опредметнення психологiчного змiсту субук-
та. На авансцену тут виходить дiло, справа, дiяльнiсть. З од-
ного боку, психологiчна практика покликана знаходити засоби
опредметнення, обуктивування внутрiшнього свiту людини. Й
чим адекватнiшi iнструменти будуть вiднайденi для таких цi-
лей, тим результативнiшим стау процес розпредметнення. Роз-
предметнсння - зворотний шлях до пiзнання психологiчних
передумов психiчних явищ, якi проступають у поведiнцi
субукта, в опредметнених продуктах його дiяльностi. А це по-
вязане з глибинним розумiнням змiсту психiки завдяки роз-
ширенню свiдомостi субукта та проникненню в несвiдому його
сферу.
В психокорекцiйнiй практицi психолог плануу єє процес, що
виражауться в органiзованiй певним чином взаумодiє людини з
людиною, й вiдповiдау за кiнцевий результат. У цьому психо-
логiчна практика вiдрiзняуться вiд практичноє психологiє, яка
фактично виступау промiжною ланкою мiж академiчною пси-
хологiую й практикою втiлення цих знань. Вона передбачау
орiунтацiю психолога на пiзнання психологiчних закономiрно-
стей в умовах взаумин "тут i тепер", якi спонтанно виникають,
на розумiння закономiрностей цих взаумин та дiагностику вну-
трiшнiх причин конкретноє поведiнки субукта, першопричин
його особистiсноє проблеми. В практичнiй психологiє найчастiше
не збiгаються в часi психодiагностика та психокорекцiя, орiун-
тацiя на норму й вiдхилення вiд неє замiсть актуалiзацiє вну-
трiшнього потенцiалу "Я" субукта.
На наш погляд, поняття "практичноє психологiє" невиправ-
дано розширюуться через ототожнення його з поняттям "психо-
логiчна служба". Оскiльки єє трактують як систему науково
обгрунтованих органiзацiйних видiв дiяльностi з упроваджен-
ням здобуткiв психологiчноє науки в народне господарство, то
практичнiй психологiє вiдводиться мiсiя втiлення в практику
теоретичних знань академiчноє психологiє. Тому практичнi ме-
тоди асоцiюються зi стандартизованими методиками й переду-
сiм iз тестами.
За такоє постановки питання до практичноє психологiє можна
вiднести лабораторнi заняття у вузах. Хоч цей аспект утiлення
психологiчних знань сам по собi заслуговуу схвалення, проте
його орiунтацiя на свiдому сферу психiки субукта й iгнорування
взаумозвязку та взаумозалежностi мiж свiдомим i несвiдомим
у психiцi обмежують можливостi iндивiдуалiзованого психоло-
гiчного пiзнання. Натомiсть видауться важливим розумiння того
факту, що практична психологiя повинна мати справу з цiлiс-
ною психiкою субукта в єє iнтелектуальних, емоцiйних та по-
ведiнкових виявах, а значить, спиратися на єє закономiрностi,
якi вiдкритi в цiлiсному обуктi пiзнання. Крiм того, зведенням
практичноє психологiє до реалiзацiє стандартизованих знань
класичноє психологiє iгнорууться специфiчнiсть суто психоло-
гiчноє практики, результати якоє грунтуються на рефлексивних
знаннях, отриманих у ситуацiє "тут i тепер". Безумовно, ака-
демiчнi знання допомагають психологам у квалiфiкуваннi пси-
хологiчних феноменiв, та це у не основним, а лише допомiжним
моментом глибинно-психологiчного пiзнання, яке перебувау в
царинi уваги психологiчноє практики. Тому справжня сутнiсть
практичноє психологiє виявляуться в єє рiзновидi - психокорек-
цiйнiй практицi, результатом якоє у рефлексивнi знання.
Якщо в психологiчнiй службi, повязанiй з утiленням знань,
психолог не сповна вiдповiдау за кiнцевий результат у звязку
з опосередкуванням його iншими людьми - педагогом, дирек-
тором школи (чи виробництва), то психологiчна практика вiд
самого початку органiзовууться психологом i ним же забезпе-
чуються промiжнi та кiнцевi результати. Найбiльш виражени-
ми у два рiзновиди психологiчноє практики: iндивiдуальне кон-
сультування та групова психокорекцiя. Саме в психологiчнiй
практицi у можливiсть забезпечити iндивiдуально-неповторний
результат, наближений до потреб субукта та до iндивiдуально
неповторних особливостей його психiки.
Таким чином, ми вийшли на специфiчнiсть практичноє пси-
хологiє порiвняно з академiчною - це ЄЄ можливiсть забезпечу-
вати рефлексивнi знання, спрямованi на розумiння iнди-
вiдуальноє неповторностi особистiсноє проблеми субукта, єє гли-
бинно-психологiчних передумов.
Отже, одна з проблем практичноє психологiє - можливостi
розвитку такоє ЄЄ ланки, як психокорекцiйна практика, набуття
нею науковоє самостiйностi завдяки цiлiсному пiдходовi до розу-
мiння психiки субукта в удностi виявiв свiдомого й несвiдомого та
специфiчнiсть результатiв у виглядi рефлексивних знань, що
мають досвiдний характер i лежать в основi мудростi субукта.
Зрозумiло, коли йдеться про специфiчнiсть практичноє пси-
хологiє, то не можна обминути проблему єє методiв. Практична
психологiя, як i кожна практика загалом, мау обуктивувати
внутрiшнi якостi предмета взаумодiє. Тому наступна пробле-
ма - дiагностика й методика процесуального пiзнання глибин-
них аспектiв психiки субукта.
Особливостi реалiзацiє методiв залежать вiд теоретичноє орi-
унтацiє психолога та вiд його дiагностико-корекцiйних можли-
востей, якi прямо залежать вiд зкоригованостi особистiсних
якостей самого психолога. Це важливо для психологiчноє прак-
тики, результати якоє так само безпосередньо повязанi з адек-
ватнiстю сприймання психологом поточного матерiалу в
ситуацiє "тут i тепер". На результатах психологiчноє практики
позначаються професiйний досвiд психолога, володiння ним iн-
струментальними можливостями процесуальноє дiагностики та
єє злиття з корекцiую. На наш погляд, проблемою у як перше,
так i друге. Сьогоднi це iстотне гальмо в розвитку психологiчноє
практики, бо вiдсутнi фахiвцi в цiй галузi, якi б масово готували
психологiв. Для цього потрiбна передусiм Єхня особистiсна пси-
хокорекцiя, привласнення в самiй психологiчнiй практицi спе-
цифiчних навичок та вмiнь у галузi психологiчноє практики, що
не пiддаються лише рацiональному Єх засвоунню.
Психодiагностика в психологiчнiй практицi дуже залежна
вiд теоретичних передумов дiй психолога. Дiагностувати в пси-
хологiчнiй практицi можна лише в разi володiння теорiую, яка
допомагау вибудовувати гiпотезу та ЄЄ багаторiвневе перспровi-
ряти. Психодинамiчний пiдхiд - цс цiлiсне бачення людини в
єє свiдомих i несвiдомих виявах, а не орiунтацiя на дискретнi
характеристики. Психодинамiчна теорiя уднау в собi певнi те-
оретичнi пiдходи, якi грунтуються на тiй чи тiй психологiчнiй
практицi науковцiв. Вона виросла на груповiй психокорекцiє, в
якiй реалiзуються закони позитивноє дезiнтеграцiє та вторинноє
iнтеграцiє як у груповому, так i в iндивiдуально-особистiсному
планах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74