Онтопсихолог зорiунтований у груповiй чи iндивiдуальнiй
роботi на вичленування особливостей викривлень свiдомостi
(породжуваних "граткою" - "монiтором вiдхилень") i вiддiлен-
ня привнесеного соцiумом вiд справжнього, первозданного.
Особливу увагу онтопсихологiя придiляу аналiзовi снови-
дiнь, вважаючи, що сон - це рентгенiвський знiмок людини,
яка ного бачить. ЄЄ засновником створено словник образiв сно-
видiнь, а Єх iнтерпретацiю названо iмагогiкою . Поняття
i м а го гi к а ширше за поняття iнтерпретацiя сно-
видiнь. Воно передбачау спiльнiсть зусиль психолога й клi-
унта, ного можна трактувати як "веду образ", "керую виник-
ненням образiв у клiунта". iмагогiка - означау прагнення про-
никнути в ключовi коди або символи, що схоплюють iснування
якихось давнiшнiх iсторичних культур, мiфiв та iн. Але, щоб
проникнути туди, необхiдно бути незалежним вiд звичних мо-
делей памятi й дослiдження з жорстко-фiксованою моделлю
очiкуваних результатiв, вiд камяноє застиглостi прогнозiв.
iз нашоє точки зору, А. Менегеттi формулюу важливу тезу:
нiчний розум не може вважатися мiркою, за якою встановлю-
валися б межi реальностi.
Коли врахувати, що розум повязаний зi свiдомiстю, то за-
вжди с реальнiсть, якоє вiн не бачить i навiть вiдчужуу. iмагогiка
лау змогу дiстатися до того, що складау особистiсну цiлiснiсть.
2.2. ВЗАтМОЗВЯЗОК
ПСИХОДИНАМiЧНОЄ ТЕОРiЄ АСПН
З iНШИМИ ТЕОРiЯМИ
З огляду на вищенаведенi теорiє можна зробити висновок, що
всi вони виросли на живiй, безпосереднiй психологiчнiй прак-
тицi й переважно в груповому єє варiантi. Можна стверджувати,
що, маючи таке багатство висновкiв тих чи iнших теоретикiв-
практикiв, не буде заслугою дотримання практикуючим психо-
логом тiує чи iншоє теорiє й вiдмежування вiд усiх iнших. Люди-
на цiлiсна в усiй своєй рiзноманiтностi психiчних утворень. Вну-
трiшнiй свiт ЄЄ неповторний, психiчна реальнiсть (як феномен
кожноє людини) заслуговуу на рiвноправнiсть у єє сприйманнi
й вивченнi поряд з обуктивною реальнiстю. Тому в групi АСПН
вiд теорiє К. Роджерса присутня взаумна емпатiя, прийняття,
вiд А. Маслоу - орiунтацiя на життустверджуюче, оптимiстич-
не розумiння змiсту життя та його iндивiдуальноє неповторностi
(екзистенцiйний пiдхiд); вiд гештальтистiв - цiлiснiсть та орi-
унтацiя на оживлення "травм минулого" через актуалiзацiю Єх
V поведiнцi, пiзнання Єхнiх першопричин i здобуття внутрiшньоє
тотожностi з субуктом; вiд 3. Фрейда - цiлiснiсть аналiзу
вербального й невербального групового матерiалу та iндивiду-
альноє поведiнки з мстою проникнення в логiку несвiдомого та
вичленування внутрiшньоє стабiлiзованоє суперечностi "Я".
2.2.1. ОНТОПСИХОЛОГiЯ
Теоретичний спонсор психологiчноє практики А. Менегеттi по-
дарував Єй поглиблене розумiння складностi взаумин свiдомого
й несвiдомого в психiцi людини - розяснення деструктивного
впливу процесу соцiалiзацiє, що проступау у виникненнi "монi-
тора вiдхилення", який викривляу свiдомiсть субукта, його ро-
зум, породжуу жорстку запрограмованiсть поведiнки.
В своєх дослiдженнях нам теж випало зiткнутися з певною
прихованою вiд свiдомостi запрограмованiстю психiки людини.
Й ця запрограмованiсть зумовлюуться логiкою несвiдомого. В
теорiє А. Менегеттi ми не змогли знайти обгрунтування й пояс-
нення, як практично визначити "монiтор вiдхилення". Викрив-
лення свiдомостi ми знаходимо через виявлення "логiки
несвiдомого", звичайно, "iншоє", нiж логiка свiдомостi. Ми не
зовсiм згоднi i з самим поняттям "монiтор", що потрактовууться
як "остерiгаючий" . Тут, певно, слiд говорити не про застере-
ження, а про жорстку зумовленiсть викривлення свiдомостi. Ми
не можемо погодитися з онтопсихологами в тому, що викрив-
лення свiдомостi - цс загальне явище. Дослiдження показуу,
що використання свiдомостi за змiстом у кожного своу.
Якщо не розумiти цей важливий момент, то с небезпека
редукцiє теоретичноє орiунтацiє практичноє психологiє через не-
виправдане приписування всiм людям психiчноє хвороби. Саме
цс властиве А. Менегеттi, котрий вважау всiх людей шизофре-
нiками у звязку з наявнiстю у них внутрiшнього розщеплення
(стабiлiзованоє суперечностi). Шизофренiя, - пише вiн, - оз-
начау "роздiлений розум" .
А. Менегеттi гадау, що "гратка" ("монiтор вiдхилення") втi-
лена в людей iншими цивiлiзацiями. Однак редукцiя дослiджен-
ня тягне за собою iншу редукцiю, а саме: якщо "монiтор
вiдхилення" ("гратка") втiленi в людину з космосу, то, за його
переконанням, можна згорнути вивчення iндивiдуальноє непов-
торностi образiв, котрi в кожноє людини виникають своурiдно,
й створити словник цих образiв.
Логiка несвiдомого в кожного субукта неповторна, й профе-
сiоналiзм психолога-практика припиняуться там, де вiн ставить
крапку в дослiдженнi (вивченнi) цiує неповторностi й спрощуу
собi завдання, вдаючися в трактуваннi живого матерiалу до
загальних iнтерпретацiй, що фактично стоять поза досвiдом
субукта. А це може бути пiдставою для визначення професi-
оналiзму психолога-практика з огляду на його iнструментальнi
спроможностi обуктивувати внутрiшнi причини неповторних
викривлень логiки свiдомостi. Крiм того, логiку несвiдомого, яка
спричинюу викривлення розуму, свiдомостi, ми не схильнi роз-
глядати лише в площинi (як "гратку"), бо вона функцiонуу й
по горизонталi (як "монiтор вiдхилення"), й по вертикалi (з
усiма єє фiло- та онтоперсдумовами). Тобто для нас важливi
взаумозвязки несвiдомого зi свiдомiстю. Й саме в цьому кри-
ються й секрет єє обуктивування, й секрет успiшноє психоко-
рекцiйноє роботи практичного психолога.
У своєй практицi ми (як i А. Менегеттi) теж придiляумо
надзвичайно велику увагу "образам" як у вербальному Єх описi,
так i в художньому зображеннi в психомалюнках, проте вважа-
умо недоцiльним наповнювати цi образи вербальним змiстом,
який стоєть поза досвiдом самого Єхнього автора, навiть якщо це
у результатом довготривалого дослiдницького шляху вченого.
Ми в своєй практицi неймовiрно високо цiнуумо дiалогiчну вза-
умодiю з автором, що наповнюу його образи вiдповiдною (не-
повторною) семантикою. Лише за таких умов ми можемо
покладати надiю на пiзнання iндивiдуальноє неповторностi ло-
гiки несвiдомого, тодi вона набувау сили променя лазера у здiйс-
неннi операцiє, нацiленоє на нiвелювання викривлень розуму
(свiдомостi) субукта.
У звязку з тим, що в практичнiй роботi зосереджууться
увага на встановленнi контакту мiж свiдомими й несвiдомими
аспектами психiки, то й матерiал, на якому розгортауться пси-
ходiагностично-корекцiйна робота, народжууться завдяки "свi-
домiй" активностi субукта в групi. Тому, якщо для А. Менегеттi
сни у центральним обуктом, на якому будууться психотерапiя,
то для нас сни завжди у допомiжним матерiалом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74