Бiльше того, тут
присутня синергiя цих двох процесiв, яка вiдображуу симуль-
таннiсть злиття в малюнку свiдомого й несвiдомого аспектiв
психiки. Малювання створюу також позитивне емоцiйне тло
роботи групи, сприяу мязовому розкрiпаченню учасникiв, фор-
муу у них уважнiсть до, здавалося б, дрiбязкових деталей по-
ведiнки й розвивау здатнiсть бачити в них психологiчний змiст.
Результативнiсть психодiагностичного та психокорекцiйного про-
цесiв великою мiрою залежить вiд активностi членiв групи,
iхньоє здатностi вербалiзувати власнi переживання й рефлексу-
вати стан iншоє людини. Таке завдання, особливо в початковий
108
перiод роботи групи, для багатьох бувау надто складним. Ма-
люнок спрощуу ситуацiю, дуже допомагау в усiх випадках труд-
нощiв вербального вираження психологiчного змiсту.
Графiчна продукцiя, завдяки єє символiчностi, виражау
обумний, багатогранний змiст, який вiдразу важко навiть роз-
пiзнати. Малюнок дау почуття психологiчноє безпеки й можли-
вiсть "захисту" в ситуацiє одержання "ризикованоє" для себе
iнформацiє.
Рiзноманiтнiсть методичних прийомiв використання психо-
малюнкiв зорiунтована на пошук таких прийомiв, якi б дали
змогу пiзнавати особливостi несвiдомоє сфери психiки. Цьому й
слугуу вiльне малювання (кожен малюу, що хоче), додаткове
малювання (аркуш iде по колу, й кожен учасник вносить свою
деталь у малюнок), спiльне малювання, коли вся група малюу
на одному аркушi. Кожен iз прийомiв використовууться в за-
лежностi вiд потреб актуальноє ситуацiє. Малюнок допомагау
дослiдити значущi етапи життя субукта, вiдрефлексувати вну-
трiшну самовiдчуття й виразити його символами через форму
та колiр. Ми помiтили, що малюнки мiстять образи, якi розкри-
вають характер стосункiв автора з довколишнiм свiтом (з людь-
ми, предметами, природою).
Окремi образнi елементи можуть повторюватися в рiзних
малюнках одного й того ж автора, що дау змогу осягнути ригiднi
тенденцiє несвiдомого. Мова символiв дуже багата, як i реаль-
нiсть, котра оточуу нас. Будь-який предмет навколишнього свi-
ту, будучи значущим для субукта, може стати символом
вираження його внутрiшнього свiту. Символiчний змiст унiвер-
сальний не лише в окремих елементах, а й у взаумозвязках
мiж ними, й у кожного субукта вiн неповторний, специфiчний.
Теми малюнкiв пiдiбрано так, щоби при Єх виконаннi акту-
алiзувалися емоцiйнi аспекти досвiду, -ставлення до пережитих
ситуацiй, субуктивне бачення себе та власних стосункiв з iн-
шими людьми.
Комплекс (33 теми) тематичних малюнкiв такий:
Чоловiк, жiнка i я.
Неiснуюча тварина.
Сприймання минулого, яке вже не
можна виправити.
Сприймання близькими й оточенням
мого неiснування.
Людина, яку я люблю.
Людина, яку я не люблю.
Людина, яку я поважаю.
Драматична подiя мого життя.
Я - реальне, Я - iдеальне.
Звичайний психiчний стан близьких
менi людей.
Як мене бачать (бачили в минулому)
батьки i я сам.
Як мене бачать люди, як я бачу сам
себе.
Радiсний день у сiмє.
109
Людина, яку я вiдчужую.
Людина, яка психологiчно не iснуу.
Найбiльш значуща для мене людина.
Мiй звичайний день.
Мiй звичайний емоцiйний стан.
Моє бажання.
Конфлiкт.
Людина, якоє я боюся.
Моя сiмя тепер.
iдеальна сiмя.
Я в сiмє батькiв.
Сiмя в мою вiдсутнiсть. Я поза
сiмую.
Криза й етани виходу з неє.
Моя мрiя.
Моу минуле.
Моу майбутну.
Шлях мого життя.
Як мене бачать у службовiй ситуацiє.
Я йду назустрiч бiдi.
Сприймання нещастя.
Сприймання щастя.
Сприймання близькими (рiдними)
один одного.
Набiр тематичних малюнкiв подiбний до художнього моза-
єчного полотна, яке мас вiдобразити своурiдну iндивiдуально-
психологiчну iсторiю життя субукта.
Однiую iз заслуг нашоє багаторiчноє практики у вiдкриття
того факту, що чисельнiсть малюнкiв одного й того ж автора
допомагау пiзнати такi внутрiшнi механiзми психiки й тенденцiє
його поведiнки, якi зумовлюються логiкою несвiдомо-
г о, що не розкривауться зi змiстом кожного зокрема малюнка.
Змiст цей виражауться через взаумозвязки мiж окремими ма-
люнками й через спiльнi характеристики Єх усiх загалом.
Це спонукау переглянути дiагностичну спроможнiсть тесто-
вих iнтерпретацiй окремих малюнкiв, уважнiше поставитися
до пропонованоє тематики малюнкiв учасникам груповоє ко-
рекцiє.
5.2. ПСИХОДiАГНОСТИЧНА
СПРОМОЖНiСТЬ
ПСИХОМАЛЮНКА
Вченi давно помiтили, що графiчна продукцiя дозволяу пiзнати
внутрiшнi характеристики особистостi людини. Для цього було
розроблено спецiальнi графiчнi психодiагностичнi тести, що ду-
же поширились на Заходi на початку 50-х рокiв. Це, зокрема,
тест "Будинок-дерево-людина", "Малюнок сiмє", "Автопорт-
рет" i багато iнших, котрi стали по-своуму класичними.
Континуум указаних методик i сфер Єх використання досить
багатий, проте розробка й дослiдження Єхнiх дiагностичних
можливостей представленi в психологiчнiй лiтературi дуже ма-
ло.
Найгострiше питання iнтерпретацiє одержаних за допомогою
малюнкових методик результатiв розглядауться рiзними авто-
рами в тестовому ключi. Наприклад, Г.Т. Хоментаускас 1, до-
слiджуючи малюнок сiмє для вивчення внутрiшньосiмейних
110
вiдносин, в iнтерпретацiє матерiалу посилауться на такi показ-
ники: структуру малюнка, особливостi намальованих членiв
сiмє, розмiщення фiгур (як показник емоцiйноє близькостi чи
вiдчуженостi персонажiв), а також сам процес малювання.
Г.Т. Хоментаускас вважау показовими графiчнi презентацiє зо-
бражених обуктiв, якi виражають почуття дитини до них. За
iнтерпретацiє процесу малювання акцентууться увага на послi-
довностi зображення фiгур, iнтервали перемальовування, над-
мiрна штриховка й т.п. Наявна однозначнiсть iнтерпретацiй
конкретних особливостей процесу малювання (так, витирання
малюнка часто означау амбiвалентнiсть почуттiв i т.iн.).
Проблемi застосування графiчних методiв у психологiчнiй
дiагностицi присвячена праця т.С. РомановоЄ та О. Ф. Потьом-
кiноє2.
5.3. ПСИХОКОРЕКЦiЯ
В КОНТЕКСТi ЦiЛiСНОГО
АНАЛiЗУ МАЛЮНКiВ
Психологiя нинi вийшла з-пiд металевих прокомунiстичних ле-
щат, коли не залишалося мiсця для вивчення несвiдомих аспек-
тiв психiки субукта. Це, звiсно, гальмувало розвиток психологiє
загалом, а тим бiльше практичноє, яка грунтууться на цiлiснос-
тi сприймання та розумiння психiки в ситуацiє спiлкування.
Сьогоднi психологiя набирау темпiв у подоланнi цiує прогалини,
проте найгострiшi проблеми постають у сферi пошукiв адекват-
них методiв, якi б забезпечили вивчення психiки в єє свiдомих
i несвiдомих проявах.
Як ми вже зазначали, психодiагностика та психокорекцiя в
груповiй роботi функцiюють симультанне, нероздiльно.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
присутня синергiя цих двох процесiв, яка вiдображуу симуль-
таннiсть злиття в малюнку свiдомого й несвiдомого аспектiв
психiки. Малювання створюу також позитивне емоцiйне тло
роботи групи, сприяу мязовому розкрiпаченню учасникiв, фор-
муу у них уважнiсть до, здавалося б, дрiбязкових деталей по-
ведiнки й розвивау здатнiсть бачити в них психологiчний змiст.
Результативнiсть психодiагностичного та психокорекцiйного про-
цесiв великою мiрою залежить вiд активностi членiв групи,
iхньоє здатностi вербалiзувати власнi переживання й рефлексу-
вати стан iншоє людини. Таке завдання, особливо в початковий
108
перiод роботи групи, для багатьох бувау надто складним. Ма-
люнок спрощуу ситуацiю, дуже допомагау в усiх випадках труд-
нощiв вербального вираження психологiчного змiсту.
Графiчна продукцiя, завдяки єє символiчностi, виражау
обумний, багатогранний змiст, який вiдразу важко навiть роз-
пiзнати. Малюнок дау почуття психологiчноє безпеки й можли-
вiсть "захисту" в ситуацiє одержання "ризикованоє" для себе
iнформацiє.
Рiзноманiтнiсть методичних прийомiв використання психо-
малюнкiв зорiунтована на пошук таких прийомiв, якi б дали
змогу пiзнавати особливостi несвiдомоє сфери психiки. Цьому й
слугуу вiльне малювання (кожен малюу, що хоче), додаткове
малювання (аркуш iде по колу, й кожен учасник вносить свою
деталь у малюнок), спiльне малювання, коли вся група малюу
на одному аркушi. Кожен iз прийомiв використовууться в за-
лежностi вiд потреб актуальноє ситуацiє. Малюнок допомагау
дослiдити значущi етапи життя субукта, вiдрефлексувати вну-
трiшну самовiдчуття й виразити його символами через форму
та колiр. Ми помiтили, що малюнки мiстять образи, якi розкри-
вають характер стосункiв автора з довколишнiм свiтом (з людь-
ми, предметами, природою).
Окремi образнi елементи можуть повторюватися в рiзних
малюнках одного й того ж автора, що дау змогу осягнути ригiднi
тенденцiє несвiдомого. Мова символiв дуже багата, як i реаль-
нiсть, котра оточуу нас. Будь-який предмет навколишнього свi-
ту, будучи значущим для субукта, може стати символом
вираження його внутрiшнього свiту. Символiчний змiст унiвер-
сальний не лише в окремих елементах, а й у взаумозвязках
мiж ними, й у кожного субукта вiн неповторний, специфiчний.
Теми малюнкiв пiдiбрано так, щоби при Єх виконаннi акту-
алiзувалися емоцiйнi аспекти досвiду, -ставлення до пережитих
ситуацiй, субуктивне бачення себе та власних стосункiв з iн-
шими людьми.
Комплекс (33 теми) тематичних малюнкiв такий:
Чоловiк, жiнка i я.
Неiснуюча тварина.
Сприймання минулого, яке вже не
можна виправити.
Сприймання близькими й оточенням
мого неiснування.
Людина, яку я люблю.
Людина, яку я не люблю.
Людина, яку я поважаю.
Драматична подiя мого життя.
Я - реальне, Я - iдеальне.
Звичайний психiчний стан близьких
менi людей.
Як мене бачать (бачили в минулому)
батьки i я сам.
Як мене бачать люди, як я бачу сам
себе.
Радiсний день у сiмє.
109
Людина, яку я вiдчужую.
Людина, яка психологiчно не iснуу.
Найбiльш значуща для мене людина.
Мiй звичайний день.
Мiй звичайний емоцiйний стан.
Моє бажання.
Конфлiкт.
Людина, якоє я боюся.
Моя сiмя тепер.
iдеальна сiмя.
Я в сiмє батькiв.
Сiмя в мою вiдсутнiсть. Я поза
сiмую.
Криза й етани виходу з неє.
Моя мрiя.
Моу минуле.
Моу майбутну.
Шлях мого життя.
Як мене бачать у службовiй ситуацiє.
Я йду назустрiч бiдi.
Сприймання нещастя.
Сприймання щастя.
Сприймання близькими (рiдними)
один одного.
Набiр тематичних малюнкiв подiбний до художнього моза-
єчного полотна, яке мас вiдобразити своурiдну iндивiдуально-
психологiчну iсторiю життя субукта.
Однiую iз заслуг нашоє багаторiчноє практики у вiдкриття
того факту, що чисельнiсть малюнкiв одного й того ж автора
допомагау пiзнати такi внутрiшнi механiзми психiки й тенденцiє
його поведiнки, якi зумовлюються логiкою несвiдомо-
г о, що не розкривауться зi змiстом кожного зокрема малюнка.
Змiст цей виражауться через взаумозвязки мiж окремими ма-
люнками й через спiльнi характеристики Єх усiх загалом.
Це спонукау переглянути дiагностичну спроможнiсть тесто-
вих iнтерпретацiй окремих малюнкiв, уважнiше поставитися
до пропонованоє тематики малюнкiв учасникам груповоє ко-
рекцiє.
5.2. ПСИХОДiАГНОСТИЧНА
СПРОМОЖНiСТЬ
ПСИХОМАЛЮНКА
Вченi давно помiтили, що графiчна продукцiя дозволяу пiзнати
внутрiшнi характеристики особистостi людини. Для цього було
розроблено спецiальнi графiчнi психодiагностичнi тести, що ду-
же поширились на Заходi на початку 50-х рокiв. Це, зокрема,
тест "Будинок-дерево-людина", "Малюнок сiмє", "Автопорт-
рет" i багато iнших, котрi стали по-своуму класичними.
Континуум указаних методик i сфер Єх використання досить
багатий, проте розробка й дослiдження Єхнiх дiагностичних
можливостей представленi в психологiчнiй лiтературi дуже ма-
ло.
Найгострiше питання iнтерпретацiє одержаних за допомогою
малюнкових методик результатiв розглядауться рiзними авто-
рами в тестовому ключi. Наприклад, Г.Т. Хоментаускас 1, до-
слiджуючи малюнок сiмє для вивчення внутрiшньосiмейних
110
вiдносин, в iнтерпретацiє матерiалу посилауться на такi показ-
ники: структуру малюнка, особливостi намальованих членiв
сiмє, розмiщення фiгур (як показник емоцiйноє близькостi чи
вiдчуженостi персонажiв), а також сам процес малювання.
Г.Т. Хоментаускас вважау показовими графiчнi презентацiє зо-
бражених обуктiв, якi виражають почуття дитини до них. За
iнтерпретацiє процесу малювання акцентууться увага на послi-
довностi зображення фiгур, iнтервали перемальовування, над-
мiрна штриховка й т.п. Наявна однозначнiсть iнтерпретацiй
конкретних особливостей процесу малювання (так, витирання
малюнка часто означау амбiвалентнiсть почуттiв i т.iн.).
Проблемi застосування графiчних методiв у психологiчнiй
дiагностицi присвячена праця т.С. РомановоЄ та О. Ф. Потьом-
кiноє2.
5.3. ПСИХОКОРЕКЦiЯ
В КОНТЕКСТi ЦiЛiСНОГО
АНАЛiЗУ МАЛЮНКiВ
Психологiя нинi вийшла з-пiд металевих прокомунiстичних ле-
щат, коли не залишалося мiсця для вивчення несвiдомих аспек-
тiв психiки субукта. Це, звiсно, гальмувало розвиток психологiє
загалом, а тим бiльше практичноє, яка грунтууться на цiлiснос-
тi сприймання та розумiння психiки в ситуацiє спiлкування.
Сьогоднi психологiя набирау темпiв у подоланнi цiує прогалини,
проте найгострiшi проблеми постають у сферi пошукiв адекват-
них методiв, якi б забезпечили вивчення психiки в єє свiдомих
i несвiдомих проявах.
Як ми вже зазначали, психодiагностика та психокорекцiя в
груповiй роботi функцiюють симультанне, нероздiльно.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74