1.3. ОСОБЛИВОСТi
ПРОЦЕСУАЛЬНОЄ ДiАГНОСТИКИ
В ГРУПi АСПН
Загалом дiагностика походить вiд грецького слова - здатний розпiзнавати. Процесуальна психодiагностика
означау здатнiсть психолога розпiзнавати в процесi груповоє
корекцiє iндивiдуально-психологiчнi вiдмiтнi риси особистостi.
Стосовно процесуальноє психодiагностики ми передбачаумо си-
мультанне злиття в практицi психодiагностичного та психоко-
рекцiиного процесiв, Єхню багаторiвневiсть i динамiчнiсть.
Психодiагностичнi висновки в групi будуються на матерiалi
моделi, котра формууться в невимушенiй, спонтаннiй ситуацiє,
без наперед заданоє програми дiй учасникiв навчання. Адже
саме за таких умов вiдкриваються можливостi вивчення особ-
ливостей внутрiшньоє детермiнованостi дiй.
Процесуальнiй психодiагностицi, так само, як i психокорек-
цiє, що йде з нею в парi, завжди притаманна неповторнiсть
конкретно-семантичного аспекту. Як неповторна людина, з
якою проводиться психокорекцiиний процес, так само непов-
торними с й процес i результати психодiагностики.
Чим же зумовлюуться неповторнiсть психодiагностичних
висновкiвi Головними тут виступають зовнiшнi чинники й рiз-
ниця в активностi учасникiв навчання на рiзних етапах розвит-
ку групи. Це вимагау адекватних iнструментальних засобiв
психодiагностики. Особливостi процесуальноє психодiагностики
залежать вiд ступеня ригiдностi "захисних" тенденцiй iндивiда,
вiд ного психологiчноє готовностi до навчання й мотивацiйноє
сили та орiунтацiє на самозмiни, на оновлення свого способу
життя, бачення довколишнього свiту.
Неповторнiсть процесуальноє сторони психодiагностики по-
вязана з неповторнiстю конкретного складу групи та своурiд-
ностi особистiсних проблем учасникiв навчання.
Такий пiдхiд передбачау розвиток (спiльно з психологом)
психодiагностичних здiбностей клiунта й навичок самопiзнання.
В учасникiв АСПН виробляуться уважнiсть до будь-яких про-
явiв психiки, особливо до матерiалiзованих дiй, до розумiння
того, що немау "другосортноє" поведiнковоє "продукцiє", як не-
мау й неважливих емоцiйних станiв. Сам факт Єх виникнення
вже с значущим моментом. Але тiльки через пiзнання його
першопричин вiн може перетворитися в учбовий i сприяти пiз-
нанню та самопiзнанню.
Залучення учасникiв АСПН до самопiзнання вiдбувауться
неявне, "неспецiальне", а навчальний ефект досягауться на ла-
тентному рiвнi. Важливим с прийняття групових принципiв
роботи всiма учасниками (а не дотримання Єх лише керiвни-
ком). Не сприяу розвитковi Єхнiх здiбностей самодослiдження
та корекцiє.
Спiльним для всього психодiагностичного процесу у й те,
що професiонал-керiвник АСПН повинен дбати про розвязан-
ня водночас декiлькох завдань: злиття в одне цiле психодiаг-
ностики з психокорекцiую и мобiлiзацiую психодiагностичних
можливостей учасникiв навчання, Єхнiх здiбностей самокорек-
цiє.
Вибудова психодiагностичних гiпотез вiдбувауться поступо-
во на фонi постiйноє Єх перевiрки й уточнення. iнколи припу-
щення в групi дають i психокорекцiиний ефект, пiдвищують
сензитивнiсть у напрямi прогресивних самозмiн.
Може виникнути запитання, чи не наводимо ми людину на
хибний шляхi На це можна вiдповiсти так: когнiтивнi переду-
мови особистiсноє проблеми характеризуються iмперативнiстю,
яка визначау напрям поведiнки в бiльшiй мiрi, нiж тс припу-
щення, яке може висловити керiвник групи. Лише точна пси-
ходiагностика. несе в собi можливостi психокорекцiє.
Процесуальна психодiагностика в групi АСПН передбачау,
що психолог володiу теорiую питань особистiсного розвитку
субукта, що стосууться позитивноє дезiнтеграцiє, розумiння те-
орiє "психологiчних захистiв". З iншого боку, здiйснення проце-
суальноє психодiагностики не спирауться з самого початку нi на
якi конкретнi припущення, нi на якi клiше - класифiкацiє рис
характеру, типи особистостi, що зумовлювали б спрощенiсть
пiзнання й пiдготовку iндивiда пiд якусь наперед задану рамку,
штамп.
Процесуальна психодiагностика в АСПН будууться на мак-
симальному наближеннi до внутрiшньоє феноменологiє субукта,
до його бачення себе й оточуючих, до його розумiння проблем
i несвiдомих передумов труднощiв спiлкування. З огляду на це
в групi, як правило, не використовуються будь-якi поняття ака-
демiчноє психологiє, що передбачають знання "наперед",
знання "поза субуктом", знання, обтяженi оцiнними суд-
женнями в чорно-бiлих категорiях. Завдяки такому пiдходовi
ми можемо пiзнавати складнiсть взаумозвязкiв мiж свiдомою
й несвiдомою сферами субукта.
В процесi психодiагностики багато важить значущiсть подiє,
факту поведiнки для субукта, сила його емоцiйного сприйман-
ня, а не вiдповiднiсть академiчним схемам пiзнання. Тому ми
надзвичайно уважнi до будь-якого змiсту, що йде вiд клiунта -
чи то малюнок, чи розповiдь, чи емоцiйна реакцiя, чи iнтер-
претацiя. За таких умов для нас вiдкривауться можливiсть пiз-
нати логiку несвiдомого на поведiнковому матерiалi того чи
iншого учасника навчання, який пiддауться аналiзовi.
Ще одна iстотна особливiсть процесуальноє психодiагности-
ки полягау в тому, що єє висновки завжди вiдноснi, й ми не
прагнемо дати завершену картину особистостi "на даний мо-
мент"; залежно вiд аналiзованого матерiалу, а також вiд рiвня
розвитку групи та сензетивностi субукта складаються (або нi)
психодiагностичнi висновки.
1.4. ГРУПОВА ДИНАМiКА
ЯК ФАКТОР ПСИХОКОРЕКЦiЄ
Групова психокорекцiя вiдрiзняуться вiд iндивiдуальноє тим, що
в нiй присутнiй груповий ефект, який забезпечууться розвитком
стосункiв у групi в напрямi iнтеграцiє. Групова динамiка ката-
лiзуу психокорекцiйний процес тим, що допомагау реалiзувати
принцип багаторiвневостi в психокорекцiйнiй роботi, а це за-
безпечуу оптимальнiсть дозування психокорекцiйних впливiв,
поступальний розвиток зумовлюуться вiдповiдним характером
психокорекцiє й навпаки. Психологiчна корекцiя являу собою
психологiчний вплив на тi чи iншi структури з мстою повно-
цiнного розвитку й функцiонування особистостi. Корекцiя за-
стосовууться в рiзних формах людськоє практики (в педагогi-
цi, медицинi та iн.); елементи психокорекцiє присутнi навiть
у звичайному життувому спiлкуваннi, хоч не завжди цей про-
цес здiйснюуться в достатнiй мiрi усвiдомлено й цiлеспрямо-
вано.
Психокорекцiя в групi полегшууться тим, що виникау ат-
мосфера психологiчноє пiдтримки, захищеностi, психологiчноє
безпеки. Групова iнтеграцiя дау змогу вийти на глибшi рiвнi
позитивноє дезiнтеграцiє особистiсноє структури субукта. Гру-
повий ефект проявляуться у феноменi наслiдування, коли са-
морозкриття одних членiв групи iнiцiюу саморозкриття iн-
ших.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74