Кут столу також виконує роль часткового бар'єру у випадку можливих загроз з боку співбесідника.
Однак самою вдалою позицією з'являється позиція ділової взаємодії (А; В;). Саме вона сприяє ефективному обговоренню проблеми
2?!
та розробці сумісного рішення учасниками усного ділового спілкування. Але тут необхідно додержуватися одного правила - делікатно використати дану позицію, тобто, не створити уявлення про порушення території свого партнера.
Особливу роль та місце серед розглянутих типів розміщення учасників ділової розмови за столом займає незалежна позиція (А-т-15,).
Таке положення виконують люди, які не мають наміру взагалі вступати у будь-яку розмову. Це звичайно трапляється у бібліотеці, у парку на лаві або в ресторані за столиком.
Отже, ми розглянули чотири варіанта розміщення за прямокутним столом тільки двох учасників ділового спілкування. Проте, у практиці менеджменту дуже часто створюється ще одна ситуація, коли реалізуються одразу всі чотири позиції; вона характерна в основному для ділових нарад, коли за столом розміщується значна кількість учасників (рис. 2.).
С О Е Рис. 2.
Дослідження соціологів та реальна практика показали, що на такої нараді, навіть людей однакового соціального статусу, людина на місці А буде робити максимум впливу на інших (однак при умові, що він не сидить спиною до двері; якщо він буде сидіти спиною до двері,— головна роль перейде до В, який буде суперником А). Якщо на чолі стола сидить А, тоді В (але — не С і В), буде наступною по значенню людиною після А
Знання про ці психологічні нюанси допомагають правильно планувати розміщення учасників ділової зустрічі за столом, щоб мати максимальний контроль над ними.
На закінчення необхідно звернути увагу на те, що існують інші способи підвищення (або зниження) соціального статусу людини^1.
Розглянуті проблеми ділового спілкування у повній мірі характерні і для такої його спеціальної та дуже важливої з практичної точки зору сфери, як переговори. Але спочатку необхідно проаналізувати деякі інші та важливі поняття та їх взаємозв'язок,— саме
вони лежать в основі переговорів. До таких понять можливо віднести суперечність інтересів, конфлікті і спори.
Дослідження даного аспекту усного ділового спілкування настільки важливе, що йому буде присвячений у даному курсі окремий розділ.
Примітки до розділу II
1 Терещенко В.І. Організація і управління: Досвід США.— К.: Знання, 1990 — 48с.
I Швальбе Б., Швальбе X., Личность, карьера, успек Пер. с нем.— М.: «Прогресе», 1993. С.186.
3 Там же. С.194.
4 Там же. С. 178.
5 Знциклопедический словарь. Гл.ред. Введенский Б.А.— М.: Со-ветская знциклопедия, 1963. С.305.
6 Косідовський 3. Оповіді євангелістів.— К.: Видавництво політичної літератури України, 1982. С.65.
7 Там же. С.65.
8 Там же. С.65.
' Фрейд 3. Психология бессознательного: Сб.произведений: Сост.,
научнред, авт.вступ.ст. М.Г.Ярошевский,—'М.: Просвещение, 1992 — 448с
!0 Ярошевский М.Г. История психологии.— М: Мьісль, 1976 — 464с
II Современная западная социология: Словарь.— М.: Политиз-дат, 1990. С.312.
" Швальбе Б., Швальбе X., Личность, карьера, успеж Пер. с нем,—М.: «Прогресе», 1993. С.194.
и Там же. С.194-195.
!< ГІиз А. Язьік телодвижений: как читать мнсли других людей по их жестам.— М.: «Ай Кью», 1995. С.13.
! 5 Там же. С. 13.
" Знциклопедический словарь Гл.ред, Введенский Б.А— М.: Со-вегская знциклопедия, 1963. С.421.
17 Хилл Н. Думай й богатей: Пер. с англ. Г.ПСосновского, ИАЧа-"'амова.— К.: Молодь, 1993. С. 122.
18 ГІиз А. Язьік телодвижений: как читать мьісли других людей -'<) их жестам.~~ М.: «Ай Кью», 1995. С.23. " Там же. С.ЗЗ. '" Гам же. С.ЗЗ. " Там же. С.231, 233, 242.
25
РОЗДІЛИ! СУПЕРЕЧНІСТЬ ІНТЕРЕСІВ, КОНФЛІКТИ, СПОРИ
В основі підходу до аналізу такого складного й навіть підступного (у певному смислі) поняття як «конфлікт» лежить його зв'язок з важливішими поняттями теорії управління. Автор виходить з того, що тільки дослідження цього аспекту є ключем до успіху.
Однак це не означає, що при цьому ігнорувались інші аспекти проблеми, зокрема внесок у вирішення вказаної проблеми видатних вчених, а також практиків самих різних галузей діяльності від стародавніх філософів до нинішніх психологів, соціологів та інших дослідників й практиків.
Центральним поняттям, яке, перш за все, проливає світло на проблему, є поняття «інтереси». Тому з нього й почнемо розгляд наступної теми.
ТЕМА 5. ПОНЯТТЯ «ІНТЕРЕСИ»
Інтереси — це одне з глобальними понять різних сфер діяльності людства; воно використовується в економіці, політиці, ідеології, дипломатії, соціології (відомі так звані соціальні інтереси1).
Виключно важливу роль виграють інтереси у теорії та практиці управління і управління конфліктами, зокрема. Воно тісно пов'язано з поняттями потреби та мотиви. Тому щоб глибше зрозуміти поняття «інтереси» проаналізуємо характер, природу понять «потреби», «мотиви», «інтереси» та їх взаємозв'язок.
§ 1. Потреби, мотиви, інтереси. Взаємозв'язок понять.
Як відомо з теорії управління, потреби — це відчуття недостатності чого-небудь2. Вони ще не націлені на якийсь об'єкт свого задоволення; це ще «річ у собі», яка впливає тільки на внутрішнє становище людини.
Мотиви (від франц. то!і{— спонукання) — вже спонукання до дії, діяльності3. Вони вже націлені на зовнішній об'єкт саме для задоволення внутрішніх потреб людини.
Інтереси, у першому приближенні, і є потреби; але на відміну від звичайних потреб, які ще не мають цілі, об'єкту їг задоволення, інтереси — це вже націлені потреби, націлені на об'єкт, джерело їх задоволення; тобто вони ближче по своєї сутності до мотивів.
Інтереси як націлені потреби є водночас мотиви, але мотиви специфічні, особливі — це вже мотиви двох суб'єктів, чи двох сторін
26
(звичайні мотиви — це мотиви однієї сторони, поза зв'язку з мотивами другої сторони). У даному випадку, мотиви двох сторін, тобто інтереси взаємозв'язані таким чином, що мають одну і ту же ціль, один і той же об'єкт уваги, чи задоволення потреб. Такі мотиви мають назву суперечливих, і у даному випадку можливо говорити про суперечність мотивів, а точніше — про суперечність інтересів двох сторін відносно одного і того же джерела (об'єкта) задоволення потреб. Необхідно підкреслити, що інтереси, як і потреби, і мотиви поведінки — це ще не поведінка, не дії, не процеси. Інтереси — це зауваження до об'єкту, це становище суб'єкта. Отже і суперечливі інтереси, або суперечність інтересів — теж не процеси.
• § 2. Суперечність інтересів — основа конфлікту. Поняття «конфлікт»
В основі конфліктів лежать як раз інтереси, а точніше,— суперечність інтересів двох сторін відносно одного об'єкта задоволення потреб.
Але суперечливі інтереси двох сторін, або зауваження їх до одного об'єкта — це ще не конфлікт;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38
Однак самою вдалою позицією з'являється позиція ділової взаємодії (А; В;). Саме вона сприяє ефективному обговоренню проблеми
2?!
та розробці сумісного рішення учасниками усного ділового спілкування. Але тут необхідно додержуватися одного правила - делікатно використати дану позицію, тобто, не створити уявлення про порушення території свого партнера.
Особливу роль та місце серед розглянутих типів розміщення учасників ділової розмови за столом займає незалежна позиція (А-т-15,).
Таке положення виконують люди, які не мають наміру взагалі вступати у будь-яку розмову. Це звичайно трапляється у бібліотеці, у парку на лаві або в ресторані за столиком.
Отже, ми розглянули чотири варіанта розміщення за прямокутним столом тільки двох учасників ділового спілкування. Проте, у практиці менеджменту дуже часто створюється ще одна ситуація, коли реалізуються одразу всі чотири позиції; вона характерна в основному для ділових нарад, коли за столом розміщується значна кількість учасників (рис. 2.).
С О Е Рис. 2.
Дослідження соціологів та реальна практика показали, що на такої нараді, навіть людей однакового соціального статусу, людина на місці А буде робити максимум впливу на інших (однак при умові, що він не сидить спиною до двері; якщо він буде сидіти спиною до двері,— головна роль перейде до В, який буде суперником А). Якщо на чолі стола сидить А, тоді В (але — не С і В), буде наступною по значенню людиною після А
Знання про ці психологічні нюанси допомагають правильно планувати розміщення учасників ділової зустрічі за столом, щоб мати максимальний контроль над ними.
На закінчення необхідно звернути увагу на те, що існують інші способи підвищення (або зниження) соціального статусу людини^1.
Розглянуті проблеми ділового спілкування у повній мірі характерні і для такої його спеціальної та дуже важливої з практичної точки зору сфери, як переговори. Але спочатку необхідно проаналізувати деякі інші та важливі поняття та їх взаємозв'язок,— саме
вони лежать в основі переговорів. До таких понять можливо віднести суперечність інтересів, конфлікті і спори.
Дослідження даного аспекту усного ділового спілкування настільки важливе, що йому буде присвячений у даному курсі окремий розділ.
Примітки до розділу II
1 Терещенко В.І. Організація і управління: Досвід США.— К.: Знання, 1990 — 48с.
I Швальбе Б., Швальбе X., Личность, карьера, успек Пер. с нем.— М.: «Прогресе», 1993. С.186.
3 Там же. С.194.
4 Там же. С. 178.
5 Знциклопедический словарь. Гл.ред. Введенский Б.А.— М.: Со-ветская знциклопедия, 1963. С.305.
6 Косідовський 3. Оповіді євангелістів.— К.: Видавництво політичної літератури України, 1982. С.65.
7 Там же. С.65.
8 Там же. С.65.
' Фрейд 3. Психология бессознательного: Сб.произведений: Сост.,
научнред, авт.вступ.ст. М.Г.Ярошевский,—'М.: Просвещение, 1992 — 448с
!0 Ярошевский М.Г. История психологии.— М: Мьісль, 1976 — 464с
II Современная западная социология: Словарь.— М.: Политиз-дат, 1990. С.312.
" Швальбе Б., Швальбе X., Личность, карьера, успеж Пер. с нем,—М.: «Прогресе», 1993. С.194.
и Там же. С.194-195.
!< ГІиз А. Язьік телодвижений: как читать мнсли других людей по их жестам.— М.: «Ай Кью», 1995. С.13.
! 5 Там же. С. 13.
" Знциклопедический словарь Гл.ред, Введенский Б.А— М.: Со-вегская знциклопедия, 1963. С.421.
17 Хилл Н. Думай й богатей: Пер. с англ. Г.ПСосновского, ИАЧа-"'амова.— К.: Молодь, 1993. С. 122.
18 ГІиз А. Язьік телодвижений: как читать мьісли других людей -'<) их жестам.~~ М.: «Ай Кью», 1995. С.23. " Там же. С.ЗЗ. '" Гам же. С.ЗЗ. " Там же. С.231, 233, 242.
25
РОЗДІЛИ! СУПЕРЕЧНІСТЬ ІНТЕРЕСІВ, КОНФЛІКТИ, СПОРИ
В основі підходу до аналізу такого складного й навіть підступного (у певному смислі) поняття як «конфлікт» лежить його зв'язок з важливішими поняттями теорії управління. Автор виходить з того, що тільки дослідження цього аспекту є ключем до успіху.
Однак це не означає, що при цьому ігнорувались інші аспекти проблеми, зокрема внесок у вирішення вказаної проблеми видатних вчених, а також практиків самих різних галузей діяльності від стародавніх філософів до нинішніх психологів, соціологів та інших дослідників й практиків.
Центральним поняттям, яке, перш за все, проливає світло на проблему, є поняття «інтереси». Тому з нього й почнемо розгляд наступної теми.
ТЕМА 5. ПОНЯТТЯ «ІНТЕРЕСИ»
Інтереси — це одне з глобальними понять різних сфер діяльності людства; воно використовується в економіці, політиці, ідеології, дипломатії, соціології (відомі так звані соціальні інтереси1).
Виключно важливу роль виграють інтереси у теорії та практиці управління і управління конфліктами, зокрема. Воно тісно пов'язано з поняттями потреби та мотиви. Тому щоб глибше зрозуміти поняття «інтереси» проаналізуємо характер, природу понять «потреби», «мотиви», «інтереси» та їх взаємозв'язок.
§ 1. Потреби, мотиви, інтереси. Взаємозв'язок понять.
Як відомо з теорії управління, потреби — це відчуття недостатності чого-небудь2. Вони ще не націлені на якийсь об'єкт свого задоволення; це ще «річ у собі», яка впливає тільки на внутрішнє становище людини.
Мотиви (від франц. то!і{— спонукання) — вже спонукання до дії, діяльності3. Вони вже націлені на зовнішній об'єкт саме для задоволення внутрішніх потреб людини.
Інтереси, у першому приближенні, і є потреби; але на відміну від звичайних потреб, які ще не мають цілі, об'єкту їг задоволення, інтереси — це вже націлені потреби, націлені на об'єкт, джерело їх задоволення; тобто вони ближче по своєї сутності до мотивів.
Інтереси як націлені потреби є водночас мотиви, але мотиви специфічні, особливі — це вже мотиви двох суб'єктів, чи двох сторін
26
(звичайні мотиви — це мотиви однієї сторони, поза зв'язку з мотивами другої сторони). У даному випадку, мотиви двох сторін, тобто інтереси взаємозв'язані таким чином, що мають одну і ту же ціль, один і той же об'єкт уваги, чи задоволення потреб. Такі мотиви мають назву суперечливих, і у даному випадку можливо говорити про суперечність мотивів, а точніше — про суперечність інтересів двох сторін відносно одного і того же джерела (об'єкта) задоволення потреб. Необхідно підкреслити, що інтереси, як і потреби, і мотиви поведінки — це ще не поведінка, не дії, не процеси. Інтереси — це зауваження до об'єкту, це становище суб'єкта. Отже і суперечливі інтереси, або суперечність інтересів — теж не процеси.
• § 2. Суперечність інтересів — основа конфлікту. Поняття «конфлікт»
В основі конфліктів лежать як раз інтереси, а точніше,— суперечність інтересів двох сторін відносно одного об'єкта задоволення потреб.
Але суперечливі інтереси двох сторін, або зауваження їх до одного об'єкта — це ще не конфлікт;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38