Такі люди авжди намагаються сказати «ні» або постійно відчувають турботу, оли кажуть «так».
«Усезнайки» — вони вважають себе вище за інших тому, що на їх умку, знають усе на світі; при цьому вони хочуть, щоб про цю перевагу НЕЛ.И інші Вони можуть діяти й як «бульдозери», розштовхують усіх а своєму шляху; вони можуть вести себе й як «пузири», які перепов-емі інформацією та свідомістю власної поважності. Але часто трап-ягться, що вони помиляються тому, що в основному тільки грають роль.
<>Нерішучі», або «стопори» — важки люди, які не відважують-;. І:,ийняти будь-яке рішення тому, що бояться помилитися; вони
•-•-'-,уть й тягнуть поки рішення не буде прийняте без них, або ?с «<1хідаість прийняття рішення відпаде взагалі.
::~нують й деякі інші класифікації важких людей'". Психіатри о.ідяють так званих «з-розуму-зводячих» тому, що такі важкі люди .."-ггично зводять з розуму інших тім, що не виправдовують покладе-
•••)-. -Іа них надій, їх поведінка підриває основи довіри між людьми.
Можливі «з-розуму-зводячи» іншого типу, які подають супе-:-чдиві надії, або виражають суперечливі бажання та очікують від !с і'х задоволення.
Іноді такі важки люди можуть запрошувати вас про щось, а потім юблять обставину, з якої виконання їх запрошень трапляється для Іс неможливим, й ви не зможете додержувати своє слово.
Відомі також, так звані «максималісти», які хочуть чогось пря-.) зараз, навіть якщо у цьому немає потреби.
«Скритні» — це важкі люди, які держать все у собі, не гово-Іть про свої образи, а потім несподівано накидаються на вас, коли ласте, що все йде гаразд.
68
«Невинні брехуни», вони замітають сліди брехнею або серією обманів так, що перестаєте розуміти, у що вірити, а у що -— ні.
«Удавані альтруїсти» неначе роблять вам гаразд, але у глибині душі жалкують про це. Ви можете відчувати це в інших обставинах або це може виявитися раптово у вигляді саботажу, вимоги подарованого, або вимоги компенсації.
Деякі спеціалісти виділяють «гравців» різних типів'". Вони роблять одне, а думають зовсім інакше. Ви не зможете розуміти, що трапляється, поки не попадете у капкан.
Деякі автори не використовують термін та поняття «важки люди»; вони говорять про проблеми ділового спілкування у зв'язку з бар'єрами, які виникають при контакті з яскраво висловлюваними « пси-хотипами людей»; саме незнання таких психотишв людей на їх думку й сприяє зародженню конфліктів50.
У даному напрямку досліджень проблем ділового спілкування існує, у свою чергу, декілька підходів.
Прихильники так званого психогеометричного підходу до типології, тобто,— визначення психотипа особистості,— засновують, що психогеометрія — це унікальна практична система аналізу особистості, яка дозволяє: миттєво визначити тип особистості (як свій, так й партнера з ділового спілкування); надати докладну характеристику особистих якостей та особливостей поведінки людини; скласти сценарій поведінки для кожного типу особистості у типових ситуаціях51.
У рамках психогеометричного підходу існує декілька різних класифікацій психотипів особистостей. Наприклад, СДелингер виділяє такі психотипи, як «квадрат», «трикутник», «прямокутник», «коло», «зигзаг»".
Інша класифікація містить одинадцять психотипів: епілептоіди (любов до порядку); паранойяльні (цілеспрямовані); гипертими (зверненні у зовнішнє); істероіди (прагнення бути у центрі уваги); шизоїди (заглибленість у внутрішній світ); психостеноїди (невпевненість у себе); сензитиви (підвищена чутливість); гипотими (постійний знижений фон настрію); циклоіди (зміна гипертима на гипотима); конформні (залежність від оточення); нестійкі (нестійкість у прояві особистості)".
Існує й класифікація, яка виділяє тільки три психотипа (підхід Кречмера),-— це: астеничний (худій, з довгими кінцівками, запала І руль, а також — соромненість, чуттєвість, відстороненість); пікнічний (невисокий зріст, повнота, бочкоподібна грудь, а також — життєрадісність, активність, відкритість, зміни настрою); атлетичний (гармонія психічного та фізичного розвитку)"1.
69
Зворикін О.О. (Інститут соціології АН СРСР) пропонував синтез кількох типологій — Гипократа, Юнга та Павлова,— це: розумово-інтуїтивний тип (в якому домінанта — теоретичне мислення); емоційне-інтуїтивний тип (домінанта — емоційність); інтуїтивно-емоційний тип (домінанта — інтуїтивне мислення); мислительно-розумовий тип (домінанта — теоретичне мислення); та інші відповідні-типи синтезу".
Крім психогеометрічного підходу існує інший підхід, який заснований на внутрішніх особливостях особистості; в її основі належать темперамент, риси характеру та емоційне становище людини.
Сучасні автори (Жариков Е., Крушельницкий Е.) крім відомої класифікації темпераментів (холеріків, сангвиніків, флегматиків, меланхоліків) відрізняють вже вісім психотипів особистості: лідер, логік, боєць, естет, пасивний, надійний, мрійник, спринтер".
У рамках даного підходу існує й класифікація стійких негативних емоцій людини: страждання, гнів, страх, вина, презирство, поганий настрій та інші. Його автори також не використовують для визначення такого типу особистостей термін «важка людина», але фактично мова тут йде саме про них.
Однак, найбільш важливим результатом приведених досліджень з'являються висновки о можливості підвищення ефективності ділового спілкування за рахунок різних так званих «психотехнік» ділового спілкування57. Існує декілька таких психотехнік: по-перше,— це аутопсихотехніка суб'єкта'спілкування як серія процедур, у наслідку використання яких здійснюється усвідомлення психічних властивостей людини та робиться формування необхідного рівня регуляції психіки; по-друге,— це психотехніка володіння ініціативою у спілкуванні за рахунок правільної оцінки психоемоційного становища партнера (з його міміки) та вміння «читати» жести та пози; по-третє,—-це психотехніка формування атракції, тобто,— виникнення приваб-лювальности себе для співрозмовника; четверте,— це психотехніка впливу на людей за допомогою різних методів: використання владних повноважень, компетентності, переконання, маніпуляції оточенням, зовнішнім виглядом та іншім.
Знайомство з типами важких людей дуже важливий крок до шляху освоєння методів ділового спілкування з ними. Однак цього уявно недостатньо,— необхідні ще деякі інші засобі, які забезпечать ефективне спілкування з різними типами важких людей. У наступному параграфі розглядаються самі основі, принципи ділового спілкування з важкими людьми.
70
§ 2. Загальні принципи ділового спілкування з важкими людьми
Загальні, у даному контексті, означає,— принципи, які придатні для спілкування зо всіма типами важких людей.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38
«Усезнайки» — вони вважають себе вище за інших тому, що на їх умку, знають усе на світі; при цьому вони хочуть, щоб про цю перевагу НЕЛ.И інші Вони можуть діяти й як «бульдозери», розштовхують усіх а своєму шляху; вони можуть вести себе й як «пузири», які перепов-емі інформацією та свідомістю власної поважності. Але часто трап-ягться, що вони помиляються тому, що в основному тільки грають роль.
<>Нерішучі», або «стопори» — важки люди, які не відважують-;. І:,ийняти будь-яке рішення тому, що бояться помилитися; вони
•-•-'-,уть й тягнуть поки рішення не буде прийняте без них, або ?с «<1хідаість прийняття рішення відпаде взагалі.
::~нують й деякі інші класифікації важких людей'". Психіатри о.ідяють так званих «з-розуму-зводячих» тому, що такі важкі люди .."-ггично зводять з розуму інших тім, що не виправдовують покладе-
•••)-. -Іа них надій, їх поведінка підриває основи довіри між людьми.
Можливі «з-розуму-зводячи» іншого типу, які подають супе-:-чдиві надії, або виражають суперечливі бажання та очікують від !с і'х задоволення.
Іноді такі важки люди можуть запрошувати вас про щось, а потім юблять обставину, з якої виконання їх запрошень трапляється для Іс неможливим, й ви не зможете додержувати своє слово.
Відомі також, так звані «максималісти», які хочуть чогось пря-.) зараз, навіть якщо у цьому немає потреби.
«Скритні» — це важкі люди, які держать все у собі, не гово-Іть про свої образи, а потім несподівано накидаються на вас, коли ласте, що все йде гаразд.
68
«Невинні брехуни», вони замітають сліди брехнею або серією обманів так, що перестаєте розуміти, у що вірити, а у що -— ні.
«Удавані альтруїсти» неначе роблять вам гаразд, але у глибині душі жалкують про це. Ви можете відчувати це в інших обставинах або це може виявитися раптово у вигляді саботажу, вимоги подарованого, або вимоги компенсації.
Деякі спеціалісти виділяють «гравців» різних типів'". Вони роблять одне, а думають зовсім інакше. Ви не зможете розуміти, що трапляється, поки не попадете у капкан.
Деякі автори не використовують термін та поняття «важки люди»; вони говорять про проблеми ділового спілкування у зв'язку з бар'єрами, які виникають при контакті з яскраво висловлюваними « пси-хотипами людей»; саме незнання таких психотишв людей на їх думку й сприяє зародженню конфліктів50.
У даному напрямку досліджень проблем ділового спілкування існує, у свою чергу, декілька підходів.
Прихильники так званого психогеометричного підходу до типології, тобто,— визначення психотипа особистості,— засновують, що психогеометрія — це унікальна практична система аналізу особистості, яка дозволяє: миттєво визначити тип особистості (як свій, так й партнера з ділового спілкування); надати докладну характеристику особистих якостей та особливостей поведінки людини; скласти сценарій поведінки для кожного типу особистості у типових ситуаціях51.
У рамках психогеометричного підходу існує декілька різних класифікацій психотипів особистостей. Наприклад, СДелингер виділяє такі психотипи, як «квадрат», «трикутник», «прямокутник», «коло», «зигзаг»".
Інша класифікація містить одинадцять психотипів: епілептоіди (любов до порядку); паранойяльні (цілеспрямовані); гипертими (зверненні у зовнішнє); істероіди (прагнення бути у центрі уваги); шизоїди (заглибленість у внутрішній світ); психостеноїди (невпевненість у себе); сензитиви (підвищена чутливість); гипотими (постійний знижений фон настрію); циклоіди (зміна гипертима на гипотима); конформні (залежність від оточення); нестійкі (нестійкість у прояві особистості)".
Існує й класифікація, яка виділяє тільки три психотипа (підхід Кречмера),-— це: астеничний (худій, з довгими кінцівками, запала І руль, а також — соромненість, чуттєвість, відстороненість); пікнічний (невисокий зріст, повнота, бочкоподібна грудь, а також — життєрадісність, активність, відкритість, зміни настрою); атлетичний (гармонія психічного та фізичного розвитку)"1.
69
Зворикін О.О. (Інститут соціології АН СРСР) пропонував синтез кількох типологій — Гипократа, Юнга та Павлова,— це: розумово-інтуїтивний тип (в якому домінанта — теоретичне мислення); емоційне-інтуїтивний тип (домінанта — емоційність); інтуїтивно-емоційний тип (домінанта — інтуїтивне мислення); мислительно-розумовий тип (домінанта — теоретичне мислення); та інші відповідні-типи синтезу".
Крім психогеометрічного підходу існує інший підхід, який заснований на внутрішніх особливостях особистості; в її основі належать темперамент, риси характеру та емоційне становище людини.
Сучасні автори (Жариков Е., Крушельницкий Е.) крім відомої класифікації темпераментів (холеріків, сангвиніків, флегматиків, меланхоліків) відрізняють вже вісім психотипів особистості: лідер, логік, боєць, естет, пасивний, надійний, мрійник, спринтер".
У рамках даного підходу існує й класифікація стійких негативних емоцій людини: страждання, гнів, страх, вина, презирство, поганий настрій та інші. Його автори також не використовують для визначення такого типу особистостей термін «важка людина», але фактично мова тут йде саме про них.
Однак, найбільш важливим результатом приведених досліджень з'являються висновки о можливості підвищення ефективності ділового спілкування за рахунок різних так званих «психотехнік» ділового спілкування57. Існує декілька таких психотехнік: по-перше,— це аутопсихотехніка суб'єкта'спілкування як серія процедур, у наслідку використання яких здійснюється усвідомлення психічних властивостей людини та робиться формування необхідного рівня регуляції психіки; по-друге,— це психотехніка володіння ініціативою у спілкуванні за рахунок правільної оцінки психоемоційного становища партнера (з його міміки) та вміння «читати» жести та пози; по-третє,—-це психотехніка формування атракції, тобто,— виникнення приваб-лювальности себе для співрозмовника; четверте,— це психотехніка впливу на людей за допомогою різних методів: використання владних повноважень, компетентності, переконання, маніпуляції оточенням, зовнішнім виглядом та іншім.
Знайомство з типами важких людей дуже важливий крок до шляху освоєння методів ділового спілкування з ними. Однак цього уявно недостатньо,— необхідні ще деякі інші засобі, які забезпечать ефективне спілкування з різними типами важких людей. У наступному параграфі розглядаються самі основі, принципи ділового спілкування з важкими людьми.
70
§ 2. Загальні принципи ділового спілкування з важкими людьми
Загальні, у даному контексті, означає,— принципи, які придатні для спілкування зо всіма типами важких людей.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38