Вказане погодження при компромісі носить тимчасовий характер, воно лише віддаляє проблему, відсуває її.
Компроміс у нашому випадку — це тимчасове погодження сторін, яке відсуває конфлікт, а точніше, суперечність інтересів на більш пізнішій час; це й вирішення суперечностей інтересів не у повному обсязі, а тільки з частковим задоволенням інтересів обох сторін; тобто, одна сторона робить поступку у своїх інтересах, щоб задовольнити їх частково, а друга сторона робить теж саме.
Отже компроміс має значну відмінність від розглянутої вище інтеграції. Головна відмінність компромісу у тому, що аналіз не супроводжується глибинним проникненням у сутність проблеми конфлікту, у суперечність інтересів сторін; він супроводжується лише поверхневим розглядом проблеми. При цьому сторони не досліджують, не шукають істинні, часто приховані інтереси один одного. Вони розглядають тільки те, гцо як говорять, знаходиться на поверхні проблеми, тобто — вимоги, зовнішні прояви інтересів (потреб).
При паліативному методі вирішення конфліктів суперечності інтересів частково усуваються , .частково відсуваються, але частково й .«лишаються. Отже й інтереси сторін також задовольняються не
41
повністю. Ділове спілкування виконується, але у меншому ступеню, ніж в інтеграції. Однак й спори тут виключені.
Таким чином, компроміс менше ефективний метод вирішення конфлікту, ніж інтеграція. Однак, він може виконуватись у таких випадках: по-перше, коли інтереси сторін взаємовиключні, однакові (обидві сторони намагаються одного й того ж), але розуміють, що одночасно для обох сторін це не можливо (у приведеному вище прикладі з апельсином вирішення конфлікту за допомогою компромісного метода приведе до розділення апельсина пополам, на дві рівні частини); по-друге, компромісу, співробітництву видають перевагу, коли існує мало часу, відсутність сил, а також тоді, коли вас задовольняє тимчасове рішення.
§7. Вирішення конфліктів шляхом усунення контакту конфліктуючих сторін
Такий спосіб реалізується у трьох варіантах: пригнічення, вихід, ухилення, в залежності від того, як усувається контакт — повністю, або тимчасово.
Пригнічення як метод усунення контакту сторін
Пригнічення — це деструктивний засіб вирішення конфлікту. Він має певну схожість з конкуренцією (по класифікації Томаса-Кілмена); але їх усе ж таки не можливо ототожнювати — у конкуренції контакт сторін взагалі не усувається навіть частково, або тимчасово; більше того, у конкуренції інша сторона не пригнічується взагалі, а тільки пристосовується. При пригніченні ж відбувається таке: повністю усувається контакт сторін; розриваються, руйнуються, припиняються ділові відношення, зв'язки сторін; суперечності інтересів сторін не вирішуються, зберігаються, проблема загострюється, заганяється у середину, задоволення інтересів (потреб) повне, але тільки однією стороною,— інша ж сторона повністю позбавляється навіть мінімальної можливості задоволення своїх інтересів. Єдиним засобом даного метода з'являється тільки спор,— ділове спілкування повністю відсутнє; причому, спор як засіб можуть виконувати обидві сторони.
Пригнічення, або деструктивний метод вирішення конфлікту з'являється1 повною протилежністю конструктивному методу (або інтеграції): у конструктивному методі максимально виконується ділове спілкування й повністю відсутні спори; а у деструктивному,— навпаки,— повністю відсутнє ділове спілкування, а єдиним засобом є спор.
42
Вихід як метод усунення контакту сторін
Аналога даного метода не існує ні у Фоллетт, ні у Томаса та Кілмена.
Для даного метода характерно те, що контакт сторін усувається повністю, але за ініціативою однієї сторони, наприклад, у зв'язку з переключенням уваги до іншого об'єкту задоволення інтересів (потреб). Суперечність інтересів сторін також зникає.
При цьому відбувається повне задоволення інтересів другою стороною конфлікту. Ділового спілкування може й не бути. Спор також відсутній.
Ухилення як метод усунення контакту сторін
Даний метод майже повністю збігається з методом ухилення Томаса та Кілмена. Його можливо віднести до розповиту метода виходу.
По своєї сутності ухилення — це відстрочка вирішення конфлікту. У відмінність від пригнічення та виходу, де контакт усувається повністю, при ухиленні, контакт тільки переривається тимчасово, причому за ініціативою однієї сторони. Суперечності інтересів сторін зберігаються у повному обсязі. Задоволення ж інтересів відсутнє для обох сторін конфлікту; отже цей метод найменш ефективний, чим компроміс (з точки зору кінцевого результату). Ділове 'спілкування як засіб даного методу не використовується, але спор теж не буває присутнім.
Коли даний метод найбільш ефективний? Це можливо тоді, коли: проблема не настільки важлива, щоб витрачати сили і час; ситуація безнадійна і необхідно відстрочити крах, а за часом ситуація може змінитися до кращої; у вас менш повноважень, влади, щоб використати пригнічення; складний партнер; невідомо, як вирішити проблему зараз, у даний час; немає достатньої інформації; виникла висока напруга в відносинах з опонентом.
§ 8. Вирішення конфлікту шляхом усунення об'єкту інтересів сторін
Під усуненням об'єкту необхідно розуміти не тільки його фізичне знищення або пошкодження, але й будь- яку іншу дію, яка приводить його до стану, в якому він не може задовольнити потреб жодної з сторін конфлікту. Це, наприклад, може бути не тільки повне знищення об'єкту, але відмовлення від нього на користь третьої особи (сторони).
. Які ж характерні наслідки реалізації цього метода? Вони такі: із зникненням об'єкту суперечностей інтересів автоматично зникають й пов'язані з ним самі інтереси, а отож й їх суперечності; контакт сторін може й зберегтися і сприяти вже не діловому конфлікту (він вже вичерпаній), а — переростанню в емоційний конфлікт; а можливо все закінчиться розривом й контакту сторін та всіх взаємовідносин.
Вже з характеру процесу вирішення конфлікту шляхом усунення об'єкту загальних інтересів випливає, що тут ділове спілкування не існує; єдиним засобом даного метода залишається спор, який може прийняти навіть крайніх форм.
Як кваліфікувати даний метод з точки зору ступеню його ефективності? Перший висновок, який відразу можливо зробити — це те, що розглянутий метод не конструктивний, це не інтеграція, не співробітництво. По-друге, це й не пригнічення тому, що жодної стороні не вдалося задовольнити свої інтереси, навіть за пошкодженням іншої. По-третє, даний метод не містить навіть слідів й компромісу. Нема тут і ухилення та виходу. По своїм наслідкам цей метод можливо порівняти тільки з деструктивним.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38