Багаторiчний досвiд використання податкiв i зборiв пiд-
твердив, що податки i збори суспiльство (держава) спроможнi
використовувати як фiнансовий засiб для обмеження або ж
стимулювання окремих видiв суспiльного виробництва, за до-
помогою такого важеля як податки i збори регулювати вiдпо-
вiднi виробничi вiдносини. За умов сiльського господарства
такий податково-фiнансовий важiль застосовууться шляхом
зменшення розмiру оподаткування при виробництвi еколо-
гiчно чистоє сiльськогосподарськоє продукцiє, тобто тих про-
_ дуктiв харчування, що вирощуються на лише органiчних доб-
ривах. Цей же засiб, як свiдчить досвiд, застосовууться при
ЦВ одержаннi продукцiє високопородного тваринництва, при
впровадженнi посiвiв сортових високоцiнних культур. Лише
стосовно наведених випадкiв пiдставне твердити про стиму-
216
4 "ЯИОiЧоСi
Роздiл X
люючу i регулюючу роль для товаровиробника сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє встановлених державою податкiв i зборiв.
Лише у цьому разi податки i збори пiдставне розглядати еко-
номiчним методом державного управлiння сiльським госпо-
дарством.
б 5. Правовi методи
регулювання сiльського господарства
1. У науцi аграрного права наповненi певним правовим
змiстом поняття методiв аграрного права. Поряд з цим у нiй
розмежовуються правовi методи, властивi правовим методам
регулювання суспiльних вiдносин, що становлять змiст аграр-
них правовiдносин, мають свiй власний предмет, характери-
зуються певними суспiльними правовими ознаками. Такий
своурiдний метод правового регулювання у властивим i пра-
вовому iнституту аграрного права - державно-правовому ре-
гулюванню сiльського господарства.
Правовi методи регулювання перебувають у прямiй залеж-
ностi вiд тих двох основних складових цього правового iнсти-
туту - державного управлiння сiльським господарством, що
стосууться дiяльностi державних сiльськогосподарських пiд-
приумств, та колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств i приватних селянських (фермерських) господарств.
Змiст i особливостi правових методiв регулювання сiльсь-
кого господарства безпосередньо залежать вiд суспiльного
призначення цiлей, змiсту законiв i пiдзаконнйх (норматив-
но-правових) актiв, що становлять у своєй удностi джерела аг-
рарного права. Враховуючи недержавний характер колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств i селянських (фер-
мерських) господарств вiдповiдну правову значимiсть при
цьому мау юридична сила норм, вмiщених у цих джерелах аг-
рарного права.
У процесi здiйснення державно-правового регулювання дi-
яльностi колективних i державних сiльськогосподарських пiд-
приумств i господарювання селян-фермерiв застосовуються
правовi методи прямого велiння (iмперативу) i метод порад,
рекомендацiй.
2. Правовий метод прямого велiння в першу чергу стосу-
уться додержання вимог Конституцiє Украєни. Усi громадяни,
а ними у працiвники державних сiльськогосподарських пiдт
Державно-правове регулювання сiльського господарства 217
приумств, члени колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств i власники селянського (фермерського) господарства,
згiдно з ст. 67 Конституцiє Украєни зобовязанi сплачувати
податки i збори. Згiдно з чинним податковим законодавством
тдповiднi податки i збори сплачують усi субукти аграрного
права, що мають права юридичноє особи.
На субуктiв аграрного права поширюються норми адмi-
нiстративного права. За умов визначених законом, вони у
субуктами адмiнiстративних правовiдносин i вiдповiдно до
них застосовууться правовий метод прямого велiння. Зокре-
ма, метод прямого велiння застосовууться у взауминах орга-
нiв державного контролю i державних iнспекцiй з колектив-
ними i державними сiльськогосподарськими пiдприумствами,
(слянськими (фермерськими) господарствами, власниками
нриштцiх пiдсобних особистих господарств.
3. Конституцiя Украєни становить основу державно-пра-
нивого регулювання сiльського господарства. Властива єє нор-
мам юридична сила акта прямоє дiє означау, що тi правовi
норми, якi безпосередньо повязанi з правомочностями
сiльськогосподарських пiдприумств та єхнiх працiвникiв (пра-
цiвникiв державних i членiв колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств у нормами прямого велiння (iмперативни-
ми). Такими конституцiйними нормами належить розглядати
норму ст. 36, в якiй йдеться про право громадян вступати в
обуднання з метою здiйснення i захисту своєх економiчних,
трудових, соцiальних прав та iнтересiв. Волевиявлення
вступати в члени КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ у справою доб-
ровiльною. Нiхто не може бути примушений до вступу в
обуднання.
Стосовно працiвникiв сiльськогосподарських пiдприумств
юридичну силу прямоє дiє мау норма ст. 48, згiдно з якою
кожному громадянину належить право на достатнiй життувий
рiвень для себе i своує сiмє, що включау достатну харчування,
одяг, житло. За сучасних умов суспiльного спiвжиття житту-
вий рiвень громадян головним чином визначау одержувана
заробiтна плата працiвника державного i оплата працi члена
колективного сiльськогосподарського пiдприумства. Одержу-
вана переважною бiльшiстю працiвникiв сiльського господар-
ства плата за працю у невисокою. Чинне трудове законодав-
ство з метою гарантування певного розмiру оплати працi пра-
цiвникам за виконану ними роботу встановлюу мiнiмальну
218
заробiтну плату. Згiдно з Законом Украєни "Про оплату пра-
цi" вiд 24 березня 1995 р. мiнiмальна заробiтна плата в Украє-
нi визначауться у розмiрi не нижчому за вартiсну величину
межi малозабезпеченостi з розрахунку на працездатну особу.
Розмiр мiнiмальноє заробiтноє плати встановлюуться Верхови-
ною Радою Украєни один раз на рiк при затвердженнi держав-
ного бюджету.
Мiнiмальна заробiтна плита с соцiальною гарантiую,
обовязковою на всiй територiє Украєни для пiдприумств,
установ, органiзацiй i обуднань усiх форм власностi i госпо-
дарювання.
Обовязковою для державних i колективних сiльськогос-
подарських пiдприумств та селянських (фермерських) госпо-
дарств у норма ст. 49 Конституцiє Украєни про охорону здо-
ровя громадян. У цих виробничо-господарських утвореннях
громадяни виступають як єхнi робiтники, спецiалiсти i члени
КСГП. На них повною мiрою поширюються норми Закону
"Про охорону працi" та ряд нормативно-правових актiв,
спрямованих на додержання технiки безпеки i виробничоє са-
нiтарiє. Зазначенi правовi норми i правовiдносини, якi при
цьому виникають у адмiнiстративно-правовими i внаслiдок
цього у iмперативними. Адмiнiстративно-правова вiдповi-
дальнiсть настау в разi вчинення адмiнiстративного проступ-
ку. Порушення аграрно-правових норм, що стосуються пра-
вил технiки безпеки працi i виробничоє санiтарiє i визначенi
внутрiшньогосподарськими локальними правовими норма-
ми, тягнуть за собою дисциплiнарну вiдповiдальнiсть.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229