Ефективне застосування маркетингу на пiдприумствах
АПК перебувау у безпосередньому звязку з досконалим ме-
неджментом, тобто управлiнням його дiяльнiстю. Таке управ-
лiння охоплюу собою органiзацiю керiвниками i спецiалiста-
ми АПК рацiональноє та якiсноє роботи спiвробiтникiв, цiле-
спрямований вплив менеджера на пiдлеглих йому працiвникiв
(персонал) в iнтересах успiшного вирiшення завдань, що по-
ставленi перед ними, та результативноє роботи пiдприумства.
iстотним компонентом маркетингу у попит. Попит - це
суспiльна або особиста потреба в матерiальних благах та по-
слугах, засобах виробництва та предметах вжитку, забезпе-
ченнi грошовими коштами. В процесi органiзацiє збуту (про-
дажу) сiльськогосподарськоє продукцiє мау значення форму-
вання попиту. Йому сприяу обiзнанiсть покупцiв про пожив-
нi якостi товару, про наявнiсть на ринку необхiдного
покупцевi товару, про потреби, якi цей товар задовольняу,
про наявнiсть у цього товару рис якостi, що задовольняють
потреби покупця; про якiсть задоволення потреб, опис спо-
Правовв регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 371
живання якостей товару, про гарантiє захисту покупцiв, якщо
вони не будуть задоволенi якiсними властивостями товару.
Умовою застосування маркетингу треба розглядати спосо-
би iнформування потенцiйних споживачiв. З цiую метою про-
водиться вiдповiдна реклама цього виду товару через всi до-
ступнi єє засоби: виставки, ярмарки, аукцiони, плакати, фiль-
ми, рекламнi буклети, каталоги, рекламнi планшети та лис-
тiвки. Наведенi та iншi способи iнформацiє призначенi в
першу чергу для тих, хто приймау рiшення щодо придбання
товару. Заходи щодо формування попиту мають за мету забез-
печити ввезення на ринок товарiв ринковоє новизни, зокре-
ма, новi сорти сiльськогосподарських культур, новi породи
тварин, найсучаснiшi види сiльськогосподарськоє технiки
(комбайни, сiвалки), отрутохiмiкати та iн.
Результативнiсть маркетингу настау за умови стимулюван-
ня збуту (продажу) сiльськогосподарськоє продукцiє залежно
вiд призначення товарiв чи то для виробничого чи особистого
користування. Стимулювання полягау в заiнтересованостi по-
середникiв продавати товар з максимальною енергiую, роз-
ширювати коло його покупцiв, надавати цiновi знижки най-
бiльш необхiдним товарам. Стимулювання реалiзацiє продук-
цiє можливе внаслiдок рiзкого збiльшення оплати працi посе-
редникiв, якщо ними забезпечено збут (продаж) зумовленоє
кiлькостi товару.
Застосування заходiв, спрямованих на стимулювання
своучасного i вигiдного для виробника сiльськогосподарськоє
Продукцiє або ж сiльськогосподарськоє технiки повною мiрою
залежить вiд нього самого. Поряд iз звичайними факторами
забезпечення ефективного збуту (продажу) продукцiє iснують
чинники, якi виходять за межi внутрiшньогосподарськоє дi-
яльностi виробника. До цих чинникiв слiд вiднести врахуван-
ня виробником конкуренцiє як фактору, що функцiонуу по-
ряд з виробником конкретного виду товару. Цей чинник по-
лягау в тому, що на ринку товарiв - видiв продукцiє сiльсько-
го господарства або ж товарiв для цiує галузi народного
господарства у iншi виробники такого роду продукцiє. Саме
вони виступають на ринку конкурентами, тобто виникау фак-
тор конкуренцiє, який мау безпосереднiй вплив на маркетинг
усiх виробникiв.
За своєм суспiльно-економiчним змiстом конкуренцiя ста-
новить собою суперництво мiж товаровиробниками за кращi
372 Роздiл XVI
економiчно вигiднiшi умови виробництва i реалiзацiє продук-
цiє. Це суперництво полягау в дiяльностi, обумовленiй належ-
ною обiзнанiстю щодо попиту на ринку вiдповiдних товарiв
сiльськогосподарськоє продукцiє i товарiв для сiльськогоспо-
дарських виробникiв, з якiсними показниками i наявними
можливостями для задоволення потреб покупцiв, з цiновим
фактором, тривалiстю зберiгання i придатнiстю для спожи-
вання та iн.
Характеристику маркетингу як суспiльно-економiчного
явища та його науково-практичне обгрунтування доцiльно
доповнити наведенням оцiнок зарубiжних авторiв. Вiдомий
американський економiст Ф. Котлер визначау маркетинг як
людську дiяльнiсть, спрямовану на задоволення потреб за до-
помогою обмiну. А провiдний теоретик з проблем управлiння
Друкер про основну мету маркетингу висловився таким чи-
ном: "Мета маркетингу - зробити зусилля по збуту непотрiб-
ними. Його мета - так добре пiзнати i зрозумiти, що товар чи
послуга будуть так пiдходити споживачевi, що вони будуть
продавати себе самi. Маркетинг не починауться там, де завер-
шууться виробництво. Вiн повнiстю базууться на вивченнi
споживчого попиту i його основна мета - виробляти i пропо-
нувати споживачам такий товар, послуги, iнфраструктуру,
сервiс тощо, якi вiдповiдають платоспроможному попиту".
Британський iнститут маркетингу визначау маркетинг як
функцiю управлiння, що полягау в органiзацiє i координацiє
всiх форм дiловоє активностi, повязаноє з оцiнкою плато-
спроможностi споживанням i перетворенням єє ефективного
попиту на певний товар, просуванням товару чи послуги до
кiнцевого споживача або клiунта з метою досягнення прибут-
ку чи iнших цiлей, намiчених компанiую.
У зарубiжнiй лiтературi щодо маркетингу визначаються та-
кi засади - правила:
- виробляйте те, що можна продати, замiсть того, щоб
прагнути продати те, що можете виробляти;
- вивчайте потреби i задовольняйте єх;
- любiть клiунта, а не товар.
Безперечно, що зарубiжний досвiд треба вивчати, уза-
гальнювати i впроваджувати.
Роздiл XVII
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ФiНАНСОВОЄ ДiЯЛЬНОСТi
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПiДПРИтМСТВ
1. Поняття фiнансовоє дiяльностi
та єє правове регулювання
1. Фiнансовою дiяльнiстю сiльськогосподарських пiдпри-
умств у виконання фiнансовоє частини єхнiх виробничо-гос-
Йодарських бiзнес-планiв. Саме тому єє правовому регулюван-
ню вiдводиться значне мiсце в аграрному правi. Як i виробни-
чо-господарська, фiнансова дiяльнiсть у найважливiшим iн-
ститутом вказаноє галузi нацiонального права.
Виробничо-господарська i фiнансова-економiчна пiдпри-
умницька дiяльнiсть сiльськогосподарських пiдприумств ста-
новить удине цiле. Фiнансово-економiчнi вiдносини у сферi
цiує дiяльностi охоплюють ту єхню частину, яка стосууться за-
безпечення єє коштами (грiшми, фiнансами). Це в першу чер-
гу грошова оцiнка усiх основних, обiгових фондiв та спецiаль-
них фондiв, наявноє готiвки, вартостi у грошовому виразi усiх
тих знарядь i заходiв, що набуваються, використовуються i
списуються в результатi виробничо-господарськоє дiяльностi;
це кошти на оплату працi усiх категорiй працiвникiв i це гро-
шова оцiнка тiує сiльськогосподарськоє продукцiє, яку сiльсь-
когосподарське пiдприумство реалiзувало або ще мау реалiзу-
вати.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229