з поверненням єх до 1 листопада 1996 р.
6. Характерною особливiстю джерел аграрного права у те,
що важливе мiсце серед них займають рекомендацiйнi акти.
Правила з цих актiв (зразкiв норм) набувають юридичноє си-
ли лише пiсля того, як єх покладено в основу локальних актiв
i прийнято вищими органами самоврядування аграрних,
колективних i корпоративних сiльськогосподарських пiд-
приумств.
4. Внутрiшньогосподарськi локальнi акти
1. Соцiально-економiчне становище колективних, держав-
них сiльськогосподарських пiдприумств, субуктiв аграрного
пiдприумництва зумовлюу єхню правосубуктнiсть. Субук-
тивнi права i юридичнi обовязки кожного з них вiдповiдно до
чинного законодавства полягають у самостiйному вирiшеннi
правових питань виробничо-господарськоє, фiнансовоє, збу-
товоє та iншоє дiяльностi. У вирiшеннi цих питань поряд з
органiзацiйно-управлiнськими заходами неправового харак-
теру важливу роль вiдiграу правова єх регламентацiя, що здiй-
снюуться на основi внутрiшньогосподарських нормативно-
правових актiв. Останнi за порядком набуття юридичноє сили
розмежовуються на двi групи.
До першоє групи належать внутрiшньогосподарськi норма-
тивно-правовi акти, якi набувають юридичноє сили з моменту
реустрацiє пiдприумства у вiдповiдних державних органах. До
другоє - акти, що набувають юридичноє сили вiдразу з мо-
менту прийняття єх найвищими органами самоврядування
господарств ~ i;ii;ии>иими зборами членiв пiдприумств, ак-
цiонерiв, учасникiв тоєкiристи з обмеженою вiдповiдальнiстю
та членiв трудового колск-i ииу орендного пiдприумства тощо.
Так, до першоє групи локальних нормативно-правових актiв
належить лише статут госнод.iрства, а в господарських това-
риствах - установчий догонiр та статут. До другоє - всi iншi
внутрiшньогосподарськi корпоративнi правовi акти.
Саме тому, що цi акти приймаються на мiсцях кожним
громадським господарством окремо, єх, як правило, назива-
ють локальними нормативними актами. У своєй сукупностi
Джерела аграрного права 55
вони становлять частину аграрно-правових актiв i у джерела-
ми афарного права.
2. Головне мiсце серед локальних джерел аграрного права
належить Статутовi колективного сiльськогосподарського
пiдприумства, Статутовi спiлки селян. Статутовi агрогоспо-
дарського товариства, Статутовi сiльськогосподарського коо-
перативу, який приймауться кожним iз них з додержанням
вiдповiдних вимог. Цi пiдприумства при прийняттi свого ста-
туту можуть скористатися змiстом Примiрного зразка Статуту
колективного сiльськогосподарського пiдприумства 1988 р.
(зi змiнами та доповненнями, внесеними до нього Республi-
канською радою у 1992 р.). Примiрний зразок Статуту колек-
тивного сiльськогосподарського пiдприумства 1992 р. не у
пiдзаконним урядовим нормативно-правовим актом - це акт
украєнського представницького органу колективних сiльсько-
господарських пiдприумств. Вiн може бути використаний пiд-
приумствами (але вони не зобовязанi користуватися зраз-
ком) при пiдготовцi власних статутiв. Головним тут у те, щоб,
керуючись ст. 4 Закону "Про колективне сiльськогосподар-
ське пiдприумство", цi субукти пiдприумництва у своєх ста-
тутах обовязково вiдобразили такi позицiє: 1) назву господар-
ства; 2) мiсце знаходження; 3) предмет i цiлi дiяльностi; 4) по-
рядок вступу до членiв пiдприумства i виходу з нього; 5) права
та обовязки членiв; 6) органи управлiння, самоврядування i
контролю; 7) компетенцiю цих органiв; 8) порядок створення
майна та iншоє власностi членiв - субуктiв пiдприумництва;
9) порядок розподiлу прибуткiв господарства; 10) умови i по-
рядок виключення зi складу членiв колективного пiдпри-
умства; 11) умови реорганiзацiє та припинення дiяльностi пiд-
приумства.
Кожне пiдприумство кооперативного типу мау право кон-
кретизувати положення цього зразка стосовно до умов своує
дiяльностi. Так, зокрема, у статутi визначауться орган, який
надiляуться правами найвищого органу самоврядування, спо-
сiб голосування (вiдкрите чи таумне). Якщо в колективному
сiльськогосподарському пiдприумствi поряд iз загальними
зборами його членiв вирiшено утворити збори уповноваже-
них (як промiжний орган управлiння), то в статутi належить
чiтко розмежувати повноваження мiж загальними зборами i
зборами уповноважених.
3. Джерелом аграрного права у такi внутрiшньогосподар-
ськi нормативнi акти, як Правила внутрiшнього розпорядку,
Положення про оплату працi, Положення про раду виробни-
чоє бригади. Положення про внутрiшньогосподарський роз-
рахунок, Положення про внутрiшньогосподарський пiдряд,
Положення про внутрiшньогосподарський орендний пiдряд,
Положення про ревiзiйну комiсiю. Положення про основнi
функцiє керiвних працiвникiв i спецiалiстiв тощо.
Наведенi акти у правовими, оскiльки вони приймаються
колективними сiльськогосподарськими пiдприумствами на
основi аграрно-правових актiв, виданих органами державного
управлiння сiльським господарством i представницькими ор-
ганами таких пiдприумств.
Останнi характеризуються тим, що вмiщенi в них правила
(норми) поведiнки у загальними, на вiдмiну вiд актiв (рiшень)
iндивiдуального призначення, тобто актiв конкретного засто-
сування норм аграрного права.
Аграрне законодавство визначау порядок прийняття ло-
кальних нормативних актiв. Пiсля вiдповiдноє єх пiдготовки i
обговорення вони приймаються вищими органами самовря-
дування - загальними зборами членiв КСГП чи зборами
уповноважених - i лише пiсля цього набувають юридичноє
сили, а правила, якi в них мiстяться, набувають сили правовоє
норми, обовязковоє для всiх членiв даного пiдприумства -
як керiвникiв, так i рядових членiв.
4. У локальних нормативних актах виявляуться притаман-
на аграрному праву особливiсть, яка полягау в застосуваннi
рекомендацiй.
Рекомендацiє з питань внутрiшньогосподарськоє дiяльностi
пiдприумства не у правовою нормою. З теорiє аграрного права
випливау, що способи забезпечення виконання рекомендацiй
вiдмiннi пiд способiв забезпечення виконання обовязкових,
iмперативних норм. Рекомендацiє втiлюються в життя на ос-
новi методу переконання, через посилення органiзацiйноє та
виховноє роботи. Цi пiдприумства приймають рекомендацiє
як своє власнi рiшення тому, що вони для них у доцiльними,
вiдповiдають iнтересам громадського господарства i його чле-
нiв. Юридичноє сили, тобто правовоє норми, рекомендацiє на-
бувають пiсля прийняття на єх основi вищим органом само-
врядування цих пiдприумств свого локального внутрiшньо-
господарського правового акта. До цього моменту рекоменда-
цiя не у правовою нормою.
Джерела аграрного права 57
5. Локальними внутрiшньогосподарськими актами як дже-
релами аграрного права у акти i окремi положення (правила),
прийнятi господарством вiдповiдно до актiв, виданих Всеук-
раєнською радою колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств у разi єх уповноваження прийняти такий акт iз боку ор-
ганiв, якi здiйснюють державне регулювання АПК.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229