Управлiння дiяльнiстю первинноє органiзацiє Спiлки
юристiв-аграрникiв провадиться на засадах самоврядування.
Спiлка сприяу неухильному проведенню в життя вимог зако-
ну про незалежнiсть юриста-аграрника, нк члена первинноє
органiзацiє Спiлки при виконаннi своєх професiйних функцiй
та iн.
За сучасних скрутних економiчних умов виробничо-пiд-
приумницькоє дiяльностi сiльськогосподарських пiдприумств
i товариств, обмеженого застосування товарно-грошових еко-
номiчних вiдносин i поширення бартерних договiрних вiдно-
син, створення первинних органiзацiй юристiв-аграрникiв не
набуло ще значного поширення на мiсцях. Велика частина
КСГП, СпС, ВСГК i АСГТ не користууться послугами юрис-
тiв взагалi, що безперечно не сприяу додержанню i виконан-
ню норм аграрного законодавства. Вiдновлення ролi юридич-
ноє служби настане лише внаслiдок полiпшення економiчно-
го стану сiльськогосподарських пiдприумств, пiдвищення
єхньоє рентабельностi i прибутковостi, розширення економiч-
них звязкiв. Лише повсюдне оздоровлення економiки цих
пiдприумств забезпечить пiднесення значущостi юристiв-аг-
640 РОЗДiЛ XXVII
рарникiв i можливе єх обуднання в мiсцевi мiжгосподарськi
або районнi бюро юридичного обслуговування сiльськогоспо-
дарських товаровиробникiв.
4. Юридичне обслуговування
з питань внутрiшньогосподарськоє дiяльностi
сiльськогосподарського пiдприумства
1. Внутрiшньогосподарська дiяльнiсть сiльськогосподар-
ських пiдприумств (КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ) мау своєм
предметом сукупнiсть суспiльно-аграрних вiдносин: органiза-
цiйно-правових, членських, засновницьких, управлiнських,
майнових, трудових i соцiальних. Кожний з видiв цих вiдно-
син вiдповiдним чином врегульований нормами права, в пер-
шу чергу - нормами аграрного права. Суспiльство i держава,
кожне окремо взяте сiльськогосподарське пiдприумство, се-
лянське (фермерське) господарство i конкретний працiвник
цих виробничо-господарських утворень у вкрай зацiкавлени-
ми в оптимально можливому правовому врегулюваннi єхнiх
вiдносин. Враховуючи сучаснi суспiльнi труднощi, цi вiдноси-
ни вимагають високопрофесiйного застосування правових
норм щодо дiяльностi (функцiонування) усiх названих вище
субуктiв аграрного права. Вiдповiдне забезпечення i сприян-
ня належного застосування цих правових норм певною мiрою
покладауться на юридичну службу i здiйснюване нею юри-
дичне обслуговування виробничо-господарськоє дiяльностi
сiльськогосподарських пiдприумств. Юридичне, як i еконо-
мiчне, обслуговування цих пiдприумств безумовно сприятиме
полiпшенню роботи трудового колективу i спецiалiстiв назва-
них пiдприумств, уникненню порушень норм аграрного пра-
ва, юридичному захисту i охоронi прав та iнтересiв як пiдпри-
умства в цiлому, так i його працiвникiв зокрема.
2. Особливо практичноє значущостi набувау користування
послугами юрисконсультiв у разi вчинення органiзацiйно-
правових дiй при створеннi, реорганiзацiє (укрупненнi, розук-
рупненнi) або ж лiквiдацiє сiльськогосподарського пiдприум-
ства. При вчиненнi цих дiй доводиться вирiшувати питання
майнових, земельних вiдносин, зокрема, виникають питання
про розподiл майнових фондiв у разi розукрупнення колек-
тивного i кооперативного пiдприумства, закрiплення земель-
Ормдичне обслуговування СГП 641
них дiлянок мiж господарствами, якi розукрупнилися, мiж
КСГП та його членами, що вирiшили замiнити земельний
сертифiкат на державний; порушуються питання про скла-
дання акту про право власностi на земельну дiлянку, про роз-
подiл коштiв або ж майна мiж його пайщиками i т. п Такi пи-
тання поряд з працiвниками державноє земельноє служби по-
виннi вирiшуватися також з участю юрисконсультiв. З участю
останнiх обовязково повиннi вирiшуватись судовi i арбiтраж-
нi спори, що виникають в разi лiквiдацiє сiльськогосподар-
ських пiдприумств. З участю юрисконсультiв належить роз-
робляти i приймати Статут сiльськогосподарського пiдприум-
ства та передавати необхiднi документи для здiйснення його
державноє реустрацiє.
Юридичне обслуговування сiльськогосподарського пiд-
приумства мау на метi сприяти додержанню прiти самовряду-
вання. Йдеться про регулярне скликання загальних зборiв
членiв КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, розгляд на них тих питань,
що вiднесенi до єхньоє компетенцiє, зокрема, належне оформ-
лення протоколiв загальних зборiв i засiдань правлiння цих
колективно-кооперативних утворень.
Юрисконсульт сiльськогосподарського пiдприумства зо-
бовязаний звернути увагу голови правлiння КСГП, виконав-
чого директора ВСГК або АСГТ на певнi прогалини в прото-
колах або ж порушення Статуту, або норм чинного аграрного
законодавства. Наприклад, притягнення члена КСГП до ма-
терiальноє вiдповiдальностi в разi заподiяння ним майновоє
шкоди може бути вчинене лише за умони прийняття про це
вiдповiдного рiшення правлiнням, а не одноосiбного розпо-
рядження керiвника пiдприумства.
3. Сiльськогосподарське пiдприумство мау потребу в по-
слугах юрисконсульта у випадках заподiяння майновоє шкоди
з вини пiдприумства iншiй юридичнiй або фiзичнiй особi, або
ж заподiяння цими особами майновоє шкоди (збиткiв) само-
му пiдприумству. Саме з допомогою юриста визначаються
пiдстави i склад майнового правопорушення. Факт вчинення
правопорушення мау мiсце в разi встановлення протипран-
ностi вчинку, який призвiв до заподiяння шкоди, при цьому
визначауться розмiр заподiяноє шкоди (або збитку як Тi гро-
шового виразу), встановлюуться причинний звязок мiж про-
типравною дiую або бездiяльнiстю та шкiдливим наслiдком i,
нарештi, вина особи, що завдала шкоду (заподiяла збитки).
21 В- Янчук
642 Роздiл ХХУИ
Юрисконсульт готуу позовну заяву i додау до неє документи,
що пiдтверджують юридичнi факти заподiяння шкоди. В разi
заподiяння шкоди юрист зобовязаний подати документи, на
пiдставi яких можна зробити висновок про ступiнь причет-
ностi пiдприумства в особi його працiвникiв до скоуного пра-
вопорушення i залежно вiд цього визначити розмiр шкоди,
заподiяноє в цьому випадку з вини пiдприумства тобто, з вини
його працiвникiв.
У виробничо-господарськiй дiяльностi сiльськогосподар-
ського пiдприумства побутують характернi заподiяння шкоди
iншим особам такi як: своучасний i неналежний розрахунок
за своєми грошовими або натуральними зобовязаннями (де-
бiторська заборгованiсть); потрава посiвiв i пошкодження на-
саджень на угiддях пiдприумства; загибель тварин i птицi;
поломка сiльськогосподарських машин з вини працiвника
(члена) пiдприумства; розкрадання посiвного матерiалу, зiб-
раного врожаю сiльськогосподарських культур або ж продук-
цiє тваринництва; привласнення громадських коштiв та iншi
правопорушення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229