Спори мiж спадкоумцями, а також мiж ними та iншими
громадянами з питань переважного права на подальше веден-
ня селянського (фермерського) господарства вирiшуються су-
дом. У разi вiдмови спадкоумцiв вiд ведення селянського
(фермерського) господарства, а також за єх вiдсутностi питан-
ня про подальше використання земельноє дiлянки вирiшууть-
ся мiською (районною) радою народних депутатiв.
За такими ж правилами, але за участю рад народних депу-
татiв вирiшуються питання успадкування права користування
земельними дiлянками, в тому числi при укладеннi договорiв
єх оренди.
5. Господарська дiяльнiсть
селянського (фермерського) господарства
1. Як i кожний пiдприумець, селянське (фермерське) гос-
подарство займауться господарською дiяльнiстю самостiйно.
Головне в нiй - виробництво та реалiзацiя товарноє сiльськб-
господарськоє продукцiє з метою одержання прибуткiв i роз-
ширення виробництва. Виходячи з цього принципу, госпо-
дарство самостiйно визначау напрями своує дiяльностi, спецi-
алiзацiю, органiзуу виробництво, переробку та реалiзацiю
Правове становите селянського (фермерського) господарства 165
сiльськогосподарськоє продукцiє. Воно на власний розсуд пiд-
бирау партнерiв по економiчних звязках i реалiзацiє продук-
цiє, в тому числi й iноземних. Нарiвнi з сiльськогосподар-
ським виробництвом це господарство може займатися будь-
-яким iншим видом дiяльностi, не забороненим законодав-
ством Украєни. При цьому воно мусить додержувати вимог
ст. 40 Земельного кодексу Украєни, згiдно з якою власники
земельних дiлянок i землекористувачi зобовязанi забезпечу-
вати ефективне використання землi вiдповiдно до єє цiльового
призначення i проекту внутрiгосподарського землеустрою,
пiдвищувати єє родючiсть, застосовувати природоохороннi
технологiє виробництва, не допускати погiршення екологiчноє
ситуацiє, здiйснювати комплекс заходiв щодо охорони земель-
них дiлянок.
1. З метою забезпечення своує дiяльностi селянськi (фер-
мерськi) господарства можуть набувати матерiально-технiчнi
ресурси в системi державних постачальницьких органiзацiй,
якi видiляються цiльовим призначенням для цих господарств
за рахунок ресурсiв, передбачених для сiльського господар-
ства. В умовах переходу до ринковоє економiки дедалi бiльше
застосовууться практика придбання матерiально-технiчних
ресурсiв через бартерний обмiн, вiльну купiвлю на бiржах, у
кооперативних i державних пiдприумств, приватних осiб.
Селянське (фермерське) господарство може брати технiчнi
засоби в довгострокову оренду i напрокат. Ремонт i технiчне
обслуговування належних господарству тракторiв, iншоє сiльсь-
когосподарськоє технiки та устаткування, вантажних автомо-
бiлiв, агрохiмiчне, зоотехнiчне i ветеринарне обслуговування
здiйснюються агросервiсними та iншими пiдприумствами i
органiзацiями за цiнами, розцiнками i тарифами, встановле-
ними для колективних i державних сiльськогосподарських
пiдприумств, а також iншими органiзацiями i громадянами за
цiнами згiдно з домовленiстю.
3. Одним з елементiв захисту права власностi селянського
(фермерського) господарства у його право самостiйно розпо-
ряджатися виробленою продукцiую. Господарство може на
добровiльних засадах укладати з державними, кооперативни-
ми i громадськими органiзацiями, якi здiйснюють заготiвлю i
переробку сiльськогосподарськоє продукцiє, договори на про-
даж своує продукцiє, а також реалiзовувати єє будь-яким iн-
шим споживачам i на колгоспному ринку.


166
Роздiл VIII
Законом "Про селянське (фермерське) господарство"
(ст. 21) встановлено, що продукцiя, яка продауться цим гос-
подарством державним оргаєєiєлцiям вiдповiдно до укладених
договорiв, оплачууться за держанi i й ми заготiвельними або до-
говiрними цiнами i на умонах, передбачених для колективних
i державних сiльськогосподарських пiдприумств. Цiни на
решту продукцiє господарство нстиноплюу самостiйно. При
цьому воно повинно додержувати iснуючих нормативiв якостi
продукцiє, санiтарних та iнiєєих вимог. Постачання виробле-
ноє продукцiє на експорт, а також розрахунки з iноземними
партнерами здiйснюються вiдповiдно до законодавства
Украєни.
4. У разi виробничоє потреби селянське (фермерське) гос-
подарство мау право залучати до роботи в ньому iнших гро-
мадян за трудовим договором (контрактом, угодою). Трудовi
вiдносини в господарствi визначаються i регулюються його
членами, а щодо осiб, залучених до роботи за трудовим дого-
вором (контрактом, угодою), - законодавством Украєни про
працю.
Доходи селянського (фермерського) господарства форму-
ються за рахунок виручки вiд реалiзацiє продукцiє (робiт, по-
слуг), iнших надходжень i використовуються членами госпо-
дарства на власний розсуд. Селянське (фермерське) господар-
ство здiйснюу облiк результатiв своує роботи за господар-
ський рiк, веде звiтнiсть. За подання недостовiрноє звiтностi
голова господарства несе вiдповiдальнiсть у встановленому
порядку.
6. Взаумовiдносини селянського
(фермерського) господарства з бюджетом,
банкiвськими установами 1 страховими органами
1. Селянське (фермерське) господарство мау право вiдкри-
вати на свiй вибiр у будь-якiй банкiвськiй установi розрахун-
ковi та iншi рахунки включно з валютними, i вiльно розпоря-
джатися коштами, що у на цих рахунках. Списання коштiв iз
розрахункового рахунку, крiм платежiв до бюджету, може
провадитись тiльки за згодою господарства, за рiшенням суду
або на пiдставi виконавчого напису у встановлених законо-
давством випадках.
Оподаткування доходiв селянських (фермерських) госпо-
дарств провадиться у порядку, встановленому для сiльсько-
Уравове становище селянського (фермерського) господарства 167
господарських пiдприумств. Як й iншi сiльськогосподарськi
пiдприумства, цi господарства та створенi на єх базi асоцiацiє,
господарськi товариства, селянськi спiлки згiдно iз Законом
"Про прiоритетнiсть соцiального розвитку села та агропро-
мислового комплексу в народному господарствi" (ст. 19)
звiльняються вiд оподаткування доходiв, одержаних вiд
сiльськогосподарськоє та несiльськогосподарськоє дiяльностi,
крiм випадкiв, передбачених iншими актами законодавства.
Вони сплачують земельний податок у розмiрах i в строки, пе-
редбаченi Законом "Про плату за землю".
i Новостворенi селянськi (фермерськi) господарства звiльня-
ються вiд оподаткування на три роки, а в тих селах, де не вис-
тачау робочих рук, - на пять рокiв. Члени господарства
шiiiьiiикггьсн вiд сплати прибуткового податку з доходiв, одер-
жунлiiих ними киє ро0<уги в цих господарствах.
2. (.<лмнсiєкс (фермерське) господарство мау право одер-
жуєшiи єє установах банкiв, вiд пiдприумств i кооперативiв по-
зички на пiдставi кредитного договору з визначенням умов
кредитування.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229