У картку включауться також зразок вiд-
битка печатки, присвоуноє пiдприумству;
е) копiю документа про реустрацiю в органах Пенсiйного
фонду Украєни, засвiдчену нотарiально або органом, що ви-
дав вiдповiдний документ.
Фiнансовi правомочностi сiльськогосподарських пiдпри-
умств та єхнiх вiдокремлених пiдроздiлiв, якi мають права
Юридичноє особи, визначаються iнструкцiую № 7 "Про безго-
тiвковi розрахунки в господарському оборотi Украєни", за-
твердженою постановою Правлiння Нацiонального банку Ук-
раєни вiд 2 серпня 1996 р. № 204. Згiдно з п. 5 цього акта банк
на договiрнiй основi здiйснюу розрахунково-касове обслуго-
вування своєх клiунтiв i виконуу єх розпорядження щодо пе-
рерахування коштiв з рахункiв. У разi виникнення спорiв мiж
платником i одержувачем коштiв, взаумних претензiй вiдно-
сини мiж ними розглядаються в претензiйно-позовному по-
рядку без участi банку.
3. Французькому фiлософу Декарту належить вислiв: ви-
значайте поняття речей i ви позбавите свiт вiд половини його
помилок. Цей вислiв мау безпосередну вiдношення до права
застосування тлумачення змiсту правовоє норми, вкладення в
нього того значення, яке мав на увазi законодавець, при-
ймаючи вiдповiдну правову норму як правило обовязковоє
13 В, Янчук
386 Роздiл ХУН
поведiнки до того змiсту, який вкладауться у термiни, наведе-
нi в законах. Зазначене стосууться усiх галузей права, в тому
числi фiнансово-кредитного законодавства. Належне застосу-
вання норм права щодо внутрiшньогосподарських i зовнiш-
ньофiнансових правовiдносин залежить вiд правового розу-
мiння вiдповiдних термiнiв. Виходячи з цiує правозастосу-
вальноє вимоги в рядi законiв викладено змiст таких термiнiв,
що, зокрема, передбачено в Положеннi Нацiонального банку
Украєни "Про кредитуєшния". Згiдно з цим актом пiд креди-
том слiд розумiти по-жчконий капiтал банку в грошовiй фор-
мi, що надауться позичальнику в тимчасове користування на
умовах забезпеченостi, повернення, строковостi, оплатностi
та цiльового використання. Субукт кредитних вiдносин,
який надау кредити iншому субукту господарськоє дiяльностi
у тимчасове користування вважауться кредитором. Субукт
кредитних вiдносин, який отримав у тимчасове користування
грошовi кошти на умовах повернення, оплатностi, строковос-
тi вважауться позичальником. Ним може бути сiльськогоспо-
дарське пiдприумство, акцiонерне товариство, селянське
(фермерське) господарство як субукти банкiвсько-кредитних
правовiдносин.
У процесi цих вiдносин провадяться кредитнi операцiє,
тобто реалiзовууться договiр щодо надання кредиту, який
супроводжууться записами за банкiвськими рахунками, вiд-
повiдним вiдображенням у балансах кредитора i позичальни-
ка. Необхiдною умовою виникнення мiж ними взаумин у
кредитоспроможнiсть позичальника, пiд якою розумiють його
здатнiсть повернути отриманi кредити i виконати iншi умови
кредитного договору.
Кожний позичальник може скористатися рiзними видами
кредитiв. За строками користування кредити подiляються на:
а) короткостроковi - до року; б) середньостроковi - до 3 ро-
кiв; в) довгостроковi - понад 3 роки. Строк кредиту, а також
вiдсотки за його використання (якщо iнше не передбачено
умовами кредитного договору) розраховуються з моменту
отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати
платiжних документiв з позичкового рахунку позичальника)
до повного погашення кредиту за його використання.
Короткостроковi кредити, як правило, можуть надаватися
банками у разi тимчасових фiнансових труднощiв, що вини-
кають у звязку iз витратами виробництва та обiгу, не забез-
печених надходженням коштiв у вiдповiдному перiодi. Серед-
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 387
ньостроковi кредити можуть надаватися на оплату нового об-
ладнання, на поточнi витрати, на фiнансування капiтальних
вкладень. Довгостроковi кредити надаються для формування
основних фондiв.
Цим Положенням визначено основнi обукти кредитуван-
ня. Ними можуть бути капiтальнi витрати на реконструкцiю,
модернiзацiю та розширення вже дiючих основних фондiв, на
нове будiвництво та iн. За сучасних скрутних економiчних
умов першорядним обуктом короткострокового кредитуван-
ня у одержання коштiв для придбання пального, отрутохiмi-
катiв, ремонту сiльськогосподарськоє технiки. Довгостроковi
кредити головним чином потрiбнi на придбання комбайнiв
для збирання зернових, цукрових бурякiв, картоплi, для виро-
щування молодняка племiнноє худоби, на оновлення фрукто-
вих садiв i виноiраду, а також на ремонт тваринницьких при-
| Мiшень, покриття iнших виробничо-господарських витрат.
4. В остiнiнi роки фiнансово-економiчна дiяльнiсть сiльсь-
когосподарських товаровиробникiв характеризууться вико-
ристанням лiзингових правовiдносин. Вони становлять собою
певну форму фiнансування капiталовкладень з метою при-
дбання сiльськогосподарськоє технiки (комбайнiв, тракторiв
та iн.), обладнання та устаткування, товарiв довгострокового
використання та наступного надання цих товарiв в оренду (на
прокат) безпосередньо виробнику сiльськогосподарськоє про-
дукцiє. Термiн "лiзинг" означау вiдносини мiж виробником
зазначеноє продукцiє, власником коштiв i пiдприумством-
споживачем як виробником сiльськогосподарськоє продукцiє,
тобто лiзинг - це передача майна в оренду на вiдповiдний
строк. Лiзинговi правовiдносини повязанi iз широким про-
никненням банкiв на ринок лiзингових послуг. Оскiльки лi-
зинг у капiталообсяговим видом пiдприумницькоє дiяльностi,
а банки у основними держателями грошових ресурсiв, то
1 Див.: Фiнансово-кредитнi вiдносини в АПК- У цiй книзi наводиться iн-
формацiя про те, що перше лiзингове товариство було створено в Сан-фран-
цiско (США) у 1952 р. американською компанiую "Юнайтед Стейтс лiзинг
корпорейшн". У серединi 60-х рокiв лiзинговi операцй в цiй краєнi складали
1 млрд доларiв, а в кiнцi 80-х рокiв вони перевищили 110 млрд доларiв. Таким
чином, за чверть столiття єх обсяг збiльшився бiльше нiж у сто разiв. Подiбна
тенденцiя використання лiзингових правовiдносин стала характерною i для
iнших краєн з розвинутою економiкою. У загальнiй сумi капiталовкладень в
машини i обладнання на лiзинг припадау: в Австралiє - 33 вiдсотки, у США -
25-30; Англiє, Францiє, Швецiє, iспанiє - 13-17 вiдсоткiв.
iЗ
388 Роздiл ХУП
найбiльшу частину серед несiльськогосподарських товаром
виробникiв-учасникiв цих вiдносин становлять банки.
Досвiд зарубiжних краєн свiдчить, що лiзинг найбiльшого
застосування набув у галучях iз швидко змiнюваною техноло-
гiую. У лiзингових правовiдносинах розрiзняються рiзностро-
ковi операцiє: короткострокова оренда (рейтинг) ~ на строк
вiд одного дня до одного року;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229
битка печатки, присвоуноє пiдприумству;
е) копiю документа про реустрацiю в органах Пенсiйного
фонду Украєни, засвiдчену нотарiально або органом, що ви-
дав вiдповiдний документ.
Фiнансовi правомочностi сiльськогосподарських пiдпри-
умств та єхнiх вiдокремлених пiдроздiлiв, якi мають права
Юридичноє особи, визначаються iнструкцiую № 7 "Про безго-
тiвковi розрахунки в господарському оборотi Украєни", за-
твердженою постановою Правлiння Нацiонального банку Ук-
раєни вiд 2 серпня 1996 р. № 204. Згiдно з п. 5 цього акта банк
на договiрнiй основi здiйснюу розрахунково-касове обслуго-
вування своєх клiунтiв i виконуу єх розпорядження щодо пе-
рерахування коштiв з рахункiв. У разi виникнення спорiв мiж
платником i одержувачем коштiв, взаумних претензiй вiдно-
сини мiж ними розглядаються в претензiйно-позовному по-
рядку без участi банку.
3. Французькому фiлософу Декарту належить вислiв: ви-
значайте поняття речей i ви позбавите свiт вiд половини його
помилок. Цей вислiв мау безпосередну вiдношення до права
застосування тлумачення змiсту правовоє норми, вкладення в
нього того значення, яке мав на увазi законодавець, при-
ймаючи вiдповiдну правову норму як правило обовязковоє
13 В, Янчук
386 Роздiл ХУН
поведiнки до того змiсту, який вкладауться у термiни, наведе-
нi в законах. Зазначене стосууться усiх галузей права, в тому
числi фiнансово-кредитного законодавства. Належне застосу-
вання норм права щодо внутрiшньогосподарських i зовнiш-
ньофiнансових правовiдносин залежить вiд правового розу-
мiння вiдповiдних термiнiв. Виходячи з цiує правозастосу-
вальноє вимоги в рядi законiв викладено змiст таких термiнiв,
що, зокрема, передбачено в Положеннi Нацiонального банку
Украєни "Про кредитуєшния". Згiдно з цим актом пiд креди-
том слiд розумiти по-жчконий капiтал банку в грошовiй фор-
мi, що надауться позичальнику в тимчасове користування на
умовах забезпеченостi, повернення, строковостi, оплатностi
та цiльового використання. Субукт кредитних вiдносин,
який надау кредити iншому субукту господарськоє дiяльностi
у тимчасове користування вважауться кредитором. Субукт
кредитних вiдносин, який отримав у тимчасове користування
грошовi кошти на умовах повернення, оплатностi, строковос-
тi вважауться позичальником. Ним може бути сiльськогоспо-
дарське пiдприумство, акцiонерне товариство, селянське
(фермерське) господарство як субукти банкiвсько-кредитних
правовiдносин.
У процесi цих вiдносин провадяться кредитнi операцiє,
тобто реалiзовууться договiр щодо надання кредиту, який
супроводжууться записами за банкiвськими рахунками, вiд-
повiдним вiдображенням у балансах кредитора i позичальни-
ка. Необхiдною умовою виникнення мiж ними взаумин у
кредитоспроможнiсть позичальника, пiд якою розумiють його
здатнiсть повернути отриманi кредити i виконати iншi умови
кредитного договору.
Кожний позичальник може скористатися рiзними видами
кредитiв. За строками користування кредити подiляються на:
а) короткостроковi - до року; б) середньостроковi - до 3 ро-
кiв; в) довгостроковi - понад 3 роки. Строк кредиту, а також
вiдсотки за його використання (якщо iнше не передбачено
умовами кредитного договору) розраховуються з моменту
отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати
платiжних документiв з позичкового рахунку позичальника)
до повного погашення кредиту за його використання.
Короткостроковi кредити, як правило, можуть надаватися
банками у разi тимчасових фiнансових труднощiв, що вини-
кають у звязку iз витратами виробництва та обiгу, не забез-
печених надходженням коштiв у вiдповiдному перiодi. Серед-
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 387
ньостроковi кредити можуть надаватися на оплату нового об-
ладнання, на поточнi витрати, на фiнансування капiтальних
вкладень. Довгостроковi кредити надаються для формування
основних фондiв.
Цим Положенням визначено основнi обукти кредитуван-
ня. Ними можуть бути капiтальнi витрати на реконструкцiю,
модернiзацiю та розширення вже дiючих основних фондiв, на
нове будiвництво та iн. За сучасних скрутних економiчних
умов першорядним обуктом короткострокового кредитуван-
ня у одержання коштiв для придбання пального, отрутохiмi-
катiв, ремонту сiльськогосподарськоє технiки. Довгостроковi
кредити головним чином потрiбнi на придбання комбайнiв
для збирання зернових, цукрових бурякiв, картоплi, для виро-
щування молодняка племiнноє худоби, на оновлення фрукто-
вих садiв i виноiраду, а також на ремонт тваринницьких при-
| Мiшень, покриття iнших виробничо-господарських витрат.
4. В остiнiнi роки фiнансово-економiчна дiяльнiсть сiльсь-
когосподарських товаровиробникiв характеризууться вико-
ристанням лiзингових правовiдносин. Вони становлять собою
певну форму фiнансування капiталовкладень з метою при-
дбання сiльськогосподарськоє технiки (комбайнiв, тракторiв
та iн.), обладнання та устаткування, товарiв довгострокового
використання та наступного надання цих товарiв в оренду (на
прокат) безпосередньо виробнику сiльськогосподарськоє про-
дукцiє. Термiн "лiзинг" означау вiдносини мiж виробником
зазначеноє продукцiє, власником коштiв i пiдприумством-
споживачем як виробником сiльськогосподарськоє продукцiє,
тобто лiзинг - це передача майна в оренду на вiдповiдний
строк. Лiзинговi правовiдносини повязанi iз широким про-
никненням банкiв на ринок лiзингових послуг. Оскiльки лi-
зинг у капiталообсяговим видом пiдприумницькоє дiяльностi,
а банки у основними держателями грошових ресурсiв, то
1 Див.: Фiнансово-кредитнi вiдносини в АПК- У цiй книзi наводиться iн-
формацiя про те, що перше лiзингове товариство було створено в Сан-фран-
цiско (США) у 1952 р. американською компанiую "Юнайтед Стейтс лiзинг
корпорейшн". У серединi 60-х рокiв лiзинговi операцй в цiй краєнi складали
1 млрд доларiв, а в кiнцi 80-х рокiв вони перевищили 110 млрд доларiв. Таким
чином, за чверть столiття єх обсяг збiльшився бiльше нiж у сто разiв. Подiбна
тенденцiя використання лiзингових правовiдносин стала характерною i для
iнших краєн з розвинутою економiкою. У загальнiй сумi капiталовкладень в
машини i обладнання на лiзинг припадау: в Австралiє - 33 вiдсотки, у США -
25-30; Англiє, Францiє, Швецiє, iспанiє - 13-17 вiдсоткiв.
iЗ
388 Роздiл ХУП
найбiльшу частину серед несiльськогосподарських товаром
виробникiв-учасникiв цих вiдносин становлять банки.
Досвiд зарубiжних краєн свiдчить, що лiзинг найбiльшого
застосування набув у галучях iз швидко змiнюваною техноло-
гiую. У лiзингових правовiдносинах розрiзняються рiзностро-
ковi операцiє: короткострокова оренда (рейтинг) ~ на строк
вiд одного дня до одного року;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229