Правила внутрiшнього роз-
порядку повиннi вiдповiдати статутовi, а також Примiрним
правилам.
Примiрнi правила мiстять, по-перше. Норми, що перено-
сяться у правила окремих господарств без змiн, оскiльки єхнi
положення не вимагають урахування специфiка останнiх (це
норми, що регулюють охорону працi, заходи стягнення i по-
рядок єх застосування тощо), по-друге, тi iюрми, якi повиннi
бути конкретизованi у Правилах внутрiшнього розпорядку
конкретного пiдприумства з урахуванням Його особливостей
Правила внутрiшнього розпорядку колективного сiльсько-
господарського пiдприумства не тiльки конкретизують деякi
положення статуту i Примiрних правил, а й можуть мiстити
первиннi норми, якi заповнюють наявнi прогалини в регулю-
ваннi внутрiшньогосподарських вiдносин.
6. Внутрiшнiй розпорядок колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства охоплюу ширше (порiвняно з держав-
ним пiдприумством) коло питань. Так, оiфiм трудових вiн
регулюу також управлiнськi, майновi, земельнi, соцiально-по-
бутовi та iншi вiдносини. Член колективного господарства
мау додержувати правил поведiнки, встановлених для нього
як для працiвника i члена колективного господарства Тому в
таких господарствах iснують внутрiшнiй трудовий розпорядок
i внутрiшнiй розпорядок, трудова i статутна дисциплiна.
14 В. Янчук
Роздiл XVIII
ЙШввi (локальнi) правила сiльськогосподарських пiд-
не повиннi механiчно вiдтворювати текст Галузевих
ИХ (Примiрник) правил внутрiшнього розпорядку, а
Жроко вiдображати специфiку умов/працi на конкрет-
iисмствi. При цьому вони не можуть суперечити
Галузевим правилам та iншому чинному законодав
>тi у встановленому порядку Правила внутрiшнього
розпорядку у важливим органiзацiйно-правовим за-
Кiiня трудовоє дисциплiни в сiльськогосподарських
X. /
4. Поняття дисциплiни працi
єй правове забезпечення єє додержання
. єє сiльськогосподарських пiдприумствах
/
гькогосподарських пiдприумств мусять
дисциплiни працi, без якоє не можли-
вуадвие виробництво. Це єхнiй важ-
ВТЙТУГНИЙ обовязок.
> ГОЛОДврстiєа виробляуться працiв-
рiзнi трудовi колективи. Спiльна пра-
КОЛектипiп людей пбтрсбуу цiлеспрямованоє i
iМДiНки кожного працiвника, зайнятого в су-
(юбництиi. Саме дисциплiна працi забезпечуу
МЦiю i субординацiю в поведiнцi працiвникiв.
- складне й багатогранне явище. Обуктивно
_Для функцiонування будь-якоє соцiальноє
iня спрямована на забезпечення удностi
ОТО процесу, виступау необхiдною умо-
Яiтєрвчурi термiн "дисциплiна" тракту-
1 ллнот боку, - як форма суспiльного
"ЯiвЯМии я процесi спiльноє працi, з iншого - як
Мння мсiх ирлцiвникiв загальному порядковi пра-
ржйннн ними <становлених правил поведiнки пiд час
рп процесу. При цьому поняття трудовоє дисциплiни
iм-тмм у нуи.кому й Широкому розумiннi. У вузькому
iАокцюк кожного/працювати, суворо додержувати
трудовою рочпорящку. якi дiють на пiдприумствах, в
iiмщiях. У широкому розумiннi дисциплiна
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП_____4Г9
працi у формою суспiльного звязку мiж людьми в процесiє
спiльноє працi, який обуктивно виникау i служить для пiд-
тримання необхiдного при цьому порядку.
Однi автори вважають за необхiдне розглядати дисциплiну
тiльки в субуктивному розумiннi - як фактичне додержання
встановлених правил поведiнки, пiдпорядкування працiвника
встановленому розпорядковi. На думку iнших, поняття дис-
циплiни мусить бути ширшим i охоплювати два взаумоповя-
занi аспекти - обуктивний i субуктивний. В обуктивному
розумiннi дисциплiна - це передбачений соцiальними нор-
мами порядок в органiзацiє та дiяльностi якого-небудь колек-
тиву, в субуктивному - пiдкорення цьому порядковi, додер-
жання його всiма членами колективу. Дисциплiну працi в
обуктивному розумiннi визначають рiзнi юридичнi приписи,
якi в сукупностi складають єє правову основу.
Трудова дисциплiна - це сукупнiсть дiй або утримання вiд
дiй, що становлять змiст трудових прав та обовязкiв членiв
колективних сiльськогосподарських пiдприумств i акцiо-
нерних товариств. Коло цих правомочностей визначауться
вiдповiдними специфiчними умовами виробничо-господар-
ськоє дiяльностi й нормами права. Додержання вимог дис-
циплiни працi в сiльськогосподарському пiдприумствi зумов-
люуться пiдпорядкуванням рядових членiв КСГП, ВСГК,
АСГТ i працiвникiв ДСГП керiвникам цих пiдприумств, а
також в свою чергу вiдповiдальнiсть цих керiвникiв бригад,
фермерських пiдроздiлiв за доручену дiлянку роботи перед
органами самоврядування, перед загальними зборами (збо-
рами уповноважених), правлiнням, бригадним зборам.
3. Дисциплiна працi - це, передусiм, сукупнiсть певних
правил поведiнки, встановлених для учасникiв трудового
процесу, i необхiднiсть додержання цих правил, пiдпорядку-
вання внутрiшньому трудовому розпорядковi. Та дисциплiна
працi полягау не тiльки в суворому додержаннi Правил внут-
рiшнього розпорядку, а й у свiдомому, творчому ставленнi до
своує роботи, забезпеченнi єє високоє якостi, продуктивному
використаннi робочого часу.
Вiд дисциплiни працi слiд вiдрiзняти виробничу дисциплi-
ну. Цi поняття можна розмежовувати не тiльки за змiстом, а
, Див.: Янчук В.З. Ответственносгь юмхоаннков за нарушение трудовой
диодиплинм.-М.,1962.-С.9. ;
14 - - _
Роздiл XVIII
й за субуктами. Виробнича дисциплiна/за змiстом значно
ширша вiд трудовоє. Це - виконання длану виробництва,
плану нагромадження, ритмiчнiсть роботи пiдприумства, до-
держання технологiчноє дисциплiни, правил сiвозмiни тощо.
Єє субуктами у пiдприумство, адмiнiстрацiя, колектив у цiло-
му. Виробнича дисциплiна охоплюу переважно технiчну, а та-
кож виробничо-технiчну грань суспiльного виробництва
включно з виконанням встановлених строкiв роботи. Трудова
дисциплiна, як уже зазначалося, - це дисциплiна працiвника
як учасники трудового процесу, належне виконання ним сво-
єх трудових обовязкiв.
4. Правове регулювання трудовоє дисциплiни являу собою
органiзований вплив на учасникiв трудового процесу з метою
приведення єх поведiнки у вiдповiАнiсть iз нормами i прави-
лами, що закрiплюють порядок спiльноє працi.
Пiд правовим регулюванням у юридичнiй науцi прийнято
розумiти спецiальний юридичний вплив обуктивного i
субуктивного права, всiує системи юридичних засобiв на су-
спiльнi вiдносини з метою досягнення вiдповiдних результа-
тiв. Взятi в удностi та взаумодiє, цi засоби утворюють механiзм
правового регулювання. Його складають нормативнi акти,
правовiдносини, акти реалiзацiє пЬава, правосвiдомiсть i пра-
вова культура, i
5. Особливе мiсце серед нормативних актiв, якi регулюють
дисциплiну працi в сiльськогосподарських пiдприумствах, на-
лежить Правилам внутрiшнього (фудового) розпорядку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229
порядку повиннi вiдповiдати статутовi, а також Примiрним
правилам.
Примiрнi правила мiстять, по-перше. Норми, що перено-
сяться у правила окремих господарств без змiн, оскiльки єхнi
положення не вимагають урахування специфiка останнiх (це
норми, що регулюють охорону працi, заходи стягнення i по-
рядок єх застосування тощо), по-друге, тi iюрми, якi повиннi
бути конкретизованi у Правилах внутрiшнього розпорядку
конкретного пiдприумства з урахуванням Його особливостей
Правила внутрiшнього розпорядку колективного сiльсько-
господарського пiдприумства не тiльки конкретизують деякi
положення статуту i Примiрних правил, а й можуть мiстити
первиннi норми, якi заповнюють наявнi прогалини в регулю-
ваннi внутрiшньогосподарських вiдносин.
6. Внутрiшнiй розпорядок колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства охоплюу ширше (порiвняно з держав-
ним пiдприумством) коло питань. Так, оiфiм трудових вiн
регулюу також управлiнськi, майновi, земельнi, соцiально-по-
бутовi та iншi вiдносини. Член колективного господарства
мау додержувати правил поведiнки, встановлених для нього
як для працiвника i члена колективного господарства Тому в
таких господарствах iснують внутрiшнiй трудовий розпорядок
i внутрiшнiй розпорядок, трудова i статутна дисциплiна.
14 В. Янчук
Роздiл XVIII
ЙШввi (локальнi) правила сiльськогосподарських пiд-
не повиннi механiчно вiдтворювати текст Галузевих
ИХ (Примiрник) правил внутрiшнього розпорядку, а
Жроко вiдображати специфiку умов/працi на конкрет-
iисмствi. При цьому вони не можуть суперечити
Галузевим правилам та iншому чинному законодав
>тi у встановленому порядку Правила внутрiшнього
розпорядку у важливим органiзацiйно-правовим за-
Кiiня трудовоє дисциплiни в сiльськогосподарських
X. /
4. Поняття дисциплiни працi
єй правове забезпечення єє додержання
. єє сiльськогосподарських пiдприумствах
/
гькогосподарських пiдприумств мусять
дисциплiни працi, без якоє не можли-
вуадвие виробництво. Це єхнiй важ-
ВТЙТУГНИЙ обовязок.
> ГОЛОДврстiєа виробляуться працiв-
рiзнi трудовi колективи. Спiльна пра-
КОЛектипiп людей пбтрсбуу цiлеспрямованоє i
iМДiНки кожного працiвника, зайнятого в су-
(юбництиi. Саме дисциплiна працi забезпечуу
МЦiю i субординацiю в поведiнцi працiвникiв.
- складне й багатогранне явище. Обуктивно
_Для функцiонування будь-якоє соцiальноє
iня спрямована на забезпечення удностi
ОТО процесу, виступау необхiдною умо-
Яiтєрвчурi термiн "дисциплiна" тракту-
1 ллнот боку, - як форма суспiльного
"ЯiвЯМии я процесi спiльноє працi, з iншого - як
Мння мсiх ирлцiвникiв загальному порядковi пра-
ржйннн ними <становлених правил поведiнки пiд час
рп процесу. При цьому поняття трудовоє дисциплiни
iм-тмм у нуи.кому й Широкому розумiннi. У вузькому
iАокцюк кожного/працювати, суворо додержувати
трудовою рочпорящку. якi дiють на пiдприумствах, в
iiмщiях. У широкому розумiннi дисциплiна
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП_____4Г9
працi у формою суспiльного звязку мiж людьми в процесiє
спiльноє працi, який обуктивно виникау i служить для пiд-
тримання необхiдного при цьому порядку.
Однi автори вважають за необхiдне розглядати дисциплiну
тiльки в субуктивному розумiннi - як фактичне додержання
встановлених правил поведiнки, пiдпорядкування працiвника
встановленому розпорядковi. На думку iнших, поняття дис-
циплiни мусить бути ширшим i охоплювати два взаумоповя-
занi аспекти - обуктивний i субуктивний. В обуктивному
розумiннi дисциплiна - це передбачений соцiальними нор-
мами порядок в органiзацiє та дiяльностi якого-небудь колек-
тиву, в субуктивному - пiдкорення цьому порядковi, додер-
жання його всiма членами колективу. Дисциплiну працi в
обуктивному розумiннi визначають рiзнi юридичнi приписи,
якi в сукупностi складають єє правову основу.
Трудова дисциплiна - це сукупнiсть дiй або утримання вiд
дiй, що становлять змiст трудових прав та обовязкiв членiв
колективних сiльськогосподарських пiдприумств i акцiо-
нерних товариств. Коло цих правомочностей визначауться
вiдповiдними специфiчними умовами виробничо-господар-
ськоє дiяльностi й нормами права. Додержання вимог дис-
циплiни працi в сiльськогосподарському пiдприумствi зумов-
люуться пiдпорядкуванням рядових членiв КСГП, ВСГК,
АСГТ i працiвникiв ДСГП керiвникам цих пiдприумств, а
також в свою чергу вiдповiдальнiсть цих керiвникiв бригад,
фермерських пiдроздiлiв за доручену дiлянку роботи перед
органами самоврядування, перед загальними зборами (збо-
рами уповноважених), правлiнням, бригадним зборам.
3. Дисциплiна працi - це, передусiм, сукупнiсть певних
правил поведiнки, встановлених для учасникiв трудового
процесу, i необхiднiсть додержання цих правил, пiдпорядку-
вання внутрiшньому трудовому розпорядковi. Та дисциплiна
працi полягау не тiльки в суворому додержаннi Правил внут-
рiшнього розпорядку, а й у свiдомому, творчому ставленнi до
своує роботи, забезпеченнi єє високоє якостi, продуктивному
використаннi робочого часу.
Вiд дисциплiни працi слiд вiдрiзняти виробничу дисциплi-
ну. Цi поняття можна розмежовувати не тiльки за змiстом, а
, Див.: Янчук В.З. Ответственносгь юмхоаннков за нарушение трудовой
диодиплинм.-М.,1962.-С.9. ;
14 - - _
Роздiл XVIII
й за субуктами. Виробнича дисциплiна/за змiстом значно
ширша вiд трудовоє. Це - виконання длану виробництва,
плану нагромадження, ритмiчнiсть роботи пiдприумства, до-
держання технологiчноє дисциплiни, правил сiвозмiни тощо.
Єє субуктами у пiдприумство, адмiнiстрацiя, колектив у цiло-
му. Виробнича дисциплiна охоплюу переважно технiчну, а та-
кож виробничо-технiчну грань суспiльного виробництва
включно з виконанням встановлених строкiв роботи. Трудова
дисциплiна, як уже зазначалося, - це дисциплiна працiвника
як учасники трудового процесу, належне виконання ним сво-
єх трудових обовязкiв.
4. Правове регулювання трудовоє дисциплiни являу собою
органiзований вплив на учасникiв трудового процесу з метою
приведення єх поведiнки у вiдповiАнiсть iз нормами i прави-
лами, що закрiплюють порядок спiльноє працi.
Пiд правовим регулюванням у юридичнiй науцi прийнято
розумiти спецiальний юридичний вплив обуктивного i
субуктивного права, всiує системи юридичних засобiв на су-
спiльнi вiдносини з метою досягнення вiдповiдних результа-
тiв. Взятi в удностi та взаумодiє, цi засоби утворюють механiзм
правового регулювання. Його складають нормативнi акти,
правовiдносини, акти реалiзацiє пЬава, правосвiдомiсть i пра-
вова культура, i
5. Особливе мiсце серед нормативних актiв, якi регулюють
дисциплiну працi в сiльськогосподарських пiдприумствах, на-
лежить Правилам внутрiшнього (фудового) розпорядку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229