За першим архонтом —
Державний лад Афін (У-ІУ ст. до н.е.)
Народні збори
Рада п'ятисот
Геліея
Посадові особи
архонтом-епонімом (його іменем називали рік, протягом якого діяла колегія) зберігалися лише судові функції в сімейних справах, другий архонт — архонт-базилевс відав питаннями релігійного культу. Ар-хонт-полемарх займався справами іноземців. Інші шість архонтів-фесмофетів мали лише судову владу. ч
Були також посадові особи, які розпоряджалися державним майном, займалися державною скарбницею, стежили за порядком і т.ін. Деякі судові функції зберігав ареопаг. Обирали в Афінах і службовців поліції. До них належали астиноми, які відповідали за чистоту, наглядали за будівельними роботами; агораноми, що наглядали за роботою ринків; метрономи, які контролювали міри і ваги; інспектори портів і гаваней. Обирали їх народні збори жеребкуванням. Поліцейські функції виконували також раби-токсоти.
Афінська армія формувалася на базі загального ополчення вільних громадян вісімнадцяти-шістдесяти років. Під час війни кожна філа повинна була виставити загони важкоозброєних та легкоозброєних воїнів і певну кількість кінноти, надалі з'являються і наймані війська, які охороняли насамперед кордони Афінської держави.
Чисельність посад і різного роду колегій, плата громадянам за виконання службових обов'язків призводили до того, що до управління державою були залучені майже всі вільні повноправні громадяни, і Афіни перетворилися на рабовласницьку демократичну республіку.
Грецька колонізація Північного Причорномор'я. Антична рабовласницька цивілізація тією чи іншою мірою впливала на життя численних осілих та кочових племен, які населяли північне Причорномор'я, Причому найважливішу роль відіграли грецька колонізація причорноморських земель і утворення грецьких міст-колоній.
Перше поселення грецьких колоністів з'явилося ще в VII столітті до н.е. на острові Березань біля гирла Дніпро-Бузького лиману. В VI столітті до н.е. вже було засновано ряд міст: на березі Бузького лиману Ольвію, в Криму — Феодосію, Пантікапей. У V столітті до н.е. виникають Херсонес, Тіра та ін. Свого розвитку ці міста досягають у У-ІУ століттях до н.е., після чого починається їх занепад. У III столітті н.е. міста-колонії на території Північного Причорномор'я вступають у період загального розкладу, що привів через сто з лишком років до їхньої остаточної загибелі.
За своєю суттю грецькі міста-колонії Північного Причорномор'я мало чим відрізнялися від метрополії. Важливе місце в економічно-
48
49
Частина перша
/Історія держави і права /______Стародавнього світу
Держава і право античного світу
\
Розділ II
му житті Ольвії, Херсонеса та інших міст займали землеробство і скотарство. Значну роль відігравало ремісниче виробництво. Інтенсивно розвивалася заморська торгівля.
До панівної верхівки належали судновласники, купці, господарі ремісничих майстерень, землевласники та ін. Існувала і значна за своєю кількістю верства вільних землеробів, ремісників, дрібних торговців, основну масу експлуатованих становили раби, їх праця використовувалася як у ремісничому виробництві, так і в сільському господарстві, на розробках солі, в домашньому господарстві. Крім того, раби становили значну частину експорту.
Державний лад грецьких міст Причорномор'я створювався на тих самих засадах, що й політичний устрій античних полісів Греції. За формою правління ці міста були демократичними або аристократичними республіками, причому, якщо в У-ІІ століттях до н.е. тут переважав демократичний елемент, то, починаючи з І століття до н.е., основні посади опиняються в руках невеликої групи аристократичних сімей, демократична республіка замінюється аристократичною. Найвищим органом державної влади в містах північного Причорномор'я були народні збори. Значну роль в управлінні відігравала також рада міста — орган влади, який діяв постійно. Вона обиралася народними зборами і являла собою виконавчу владу. Третьою ланкою міського управління були виборні колегії — магістратури або посадові особи — магістрати, які очолювали окремі галузі управління.' Вони займалися фінансами, роботою судових установ, військовими справамц. Найвпливовішою серед міських магістратур була колегія архонтів. Питаннями оборони відала дуже авторитетна колегія шести стратегів. Правовими питаннями займалася колегія продиків — юридичних радників. Агораноми та астіноми наглядали за порядком у місті, за станом доріг і громадських будівель. Особлива увага приділялася фінансовим справам, якими займалися впливові посадові особи, і регулюванню грошового обігу.
В античних містах-державах функціонував суд. Так, в Ольвії суд складався з кількох відділів, кожен з яких займався своїми справами. В основу права грецьких міст північного Причорномор'я було покладено правову систему афінської демократії, разом з тим певним чином впливали на правовий розвиток міст звичаї та традиції місцевих племен, які були включені у сферу впливу цих міст-держав або проживали по сусідству з ними.
50
Державний лад Риму. Вищим ступенем у розвитку античного політичного устрою був Стародавній Рим, історія якого має свою власну періодизацію, підрозділяючись на період Республіки (VI-! ст. до н.е.) і період імперії (1-У ст. н.е.).
Державний лад Риму в період Респу%ііки був досить простим і деякий час відповідав умовам полісу (міста-держави), яким Рим був за часів становлення держави. Незважаючи на те що протягом наступних століть значно зростала територія Римської республіки, структура вищих органів влади і управління не зазнавала серйозних змін.
Традиційна дата утворення Республіки — 509 рік до н.е., коли останній римський рекс був скинутий і замість нього були обрані два магістрати (посадові особи) — консули.
Формально вищим органом влади часів Республіки вважалися народні збори (коміції). Вони були трьох видів.
Головну роль відігравали центуріатні коміції, які були, по суті, зборами війська. Збиралися вони за межами міста, на так званому Марсовому полі, кожна центурія мала один голос, їх компетенція була досить широкою, вони вирішували питання війни та миру, приймали закони, обирали вищих магістратів і т.д.
Другим видом зборів були трибутні коміції, в роботі яких брали участь мешканці територіальних триб. На них ухвалювали менш важливі рішення, обирали нижчих магістратів, розглядали скарги громадян. Роль трибутних коміцій поступово зростала. УIII столітті до н.е. вони отримали право прийняття законів, їх рішення стали обов'язковими для всього римського народу.
Існував ще третій вид народних зборів — куріатні коміції, в роботі яких брали участь тільки патриції.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
Державний лад Афін (У-ІУ ст. до н.е.)
Народні збори
Рада п'ятисот
Геліея
Посадові особи
архонтом-епонімом (його іменем називали рік, протягом якого діяла колегія) зберігалися лише судові функції в сімейних справах, другий архонт — архонт-базилевс відав питаннями релігійного культу. Ар-хонт-полемарх займався справами іноземців. Інші шість архонтів-фесмофетів мали лише судову владу. ч
Були також посадові особи, які розпоряджалися державним майном, займалися державною скарбницею, стежили за порядком і т.ін. Деякі судові функції зберігав ареопаг. Обирали в Афінах і службовців поліції. До них належали астиноми, які відповідали за чистоту, наглядали за будівельними роботами; агораноми, що наглядали за роботою ринків; метрономи, які контролювали міри і ваги; інспектори портів і гаваней. Обирали їх народні збори жеребкуванням. Поліцейські функції виконували також раби-токсоти.
Афінська армія формувалася на базі загального ополчення вільних громадян вісімнадцяти-шістдесяти років. Під час війни кожна філа повинна була виставити загони важкоозброєних та легкоозброєних воїнів і певну кількість кінноти, надалі з'являються і наймані війська, які охороняли насамперед кордони Афінської держави.
Чисельність посад і різного роду колегій, плата громадянам за виконання службових обов'язків призводили до того, що до управління державою були залучені майже всі вільні повноправні громадяни, і Афіни перетворилися на рабовласницьку демократичну республіку.
Грецька колонізація Північного Причорномор'я. Антична рабовласницька цивілізація тією чи іншою мірою впливала на життя численних осілих та кочових племен, які населяли північне Причорномор'я, Причому найважливішу роль відіграли грецька колонізація причорноморських земель і утворення грецьких міст-колоній.
Перше поселення грецьких колоністів з'явилося ще в VII столітті до н.е. на острові Березань біля гирла Дніпро-Бузького лиману. В VI столітті до н.е. вже було засновано ряд міст: на березі Бузького лиману Ольвію, в Криму — Феодосію, Пантікапей. У V столітті до н.е. виникають Херсонес, Тіра та ін. Свого розвитку ці міста досягають у У-ІУ століттях до н.е., після чого починається їх занепад. У III столітті н.е. міста-колонії на території Північного Причорномор'я вступають у період загального розкладу, що привів через сто з лишком років до їхньої остаточної загибелі.
За своєю суттю грецькі міста-колонії Північного Причорномор'я мало чим відрізнялися від метрополії. Важливе місце в економічно-
48
49
Частина перша
/Історія держави і права /______Стародавнього світу
Держава і право античного світу
\
Розділ II
му житті Ольвії, Херсонеса та інших міст займали землеробство і скотарство. Значну роль відігравало ремісниче виробництво. Інтенсивно розвивалася заморська торгівля.
До панівної верхівки належали судновласники, купці, господарі ремісничих майстерень, землевласники та ін. Існувала і значна за своєю кількістю верства вільних землеробів, ремісників, дрібних торговців, основну масу експлуатованих становили раби, їх праця використовувалася як у ремісничому виробництві, так і в сільському господарстві, на розробках солі, в домашньому господарстві. Крім того, раби становили значну частину експорту.
Державний лад грецьких міст Причорномор'я створювався на тих самих засадах, що й політичний устрій античних полісів Греції. За формою правління ці міста були демократичними або аристократичними республіками, причому, якщо в У-ІІ століттях до н.е. тут переважав демократичний елемент, то, починаючи з І століття до н.е., основні посади опиняються в руках невеликої групи аристократичних сімей, демократична республіка замінюється аристократичною. Найвищим органом державної влади в містах північного Причорномор'я були народні збори. Значну роль в управлінні відігравала також рада міста — орган влади, який діяв постійно. Вона обиралася народними зборами і являла собою виконавчу владу. Третьою ланкою міського управління були виборні колегії — магістратури або посадові особи — магістрати, які очолювали окремі галузі управління.' Вони займалися фінансами, роботою судових установ, військовими справамц. Найвпливовішою серед міських магістратур була колегія архонтів. Питаннями оборони відала дуже авторитетна колегія шести стратегів. Правовими питаннями займалася колегія продиків — юридичних радників. Агораноми та астіноми наглядали за порядком у місті, за станом доріг і громадських будівель. Особлива увага приділялася фінансовим справам, якими займалися впливові посадові особи, і регулюванню грошового обігу.
В античних містах-державах функціонував суд. Так, в Ольвії суд складався з кількох відділів, кожен з яких займався своїми справами. В основу права грецьких міст північного Причорномор'я було покладено правову систему афінської демократії, разом з тим певним чином впливали на правовий розвиток міст звичаї та традиції місцевих племен, які були включені у сферу впливу цих міст-держав або проживали по сусідству з ними.
50
Державний лад Риму. Вищим ступенем у розвитку античного політичного устрою був Стародавній Рим, історія якого має свою власну періодизацію, підрозділяючись на період Республіки (VI-! ст. до н.е.) і період імперії (1-У ст. н.е.).
Державний лад Риму в період Респу%ііки був досить простим і деякий час відповідав умовам полісу (міста-держави), яким Рим був за часів становлення держави. Незважаючи на те що протягом наступних століть значно зростала територія Римської республіки, структура вищих органів влади і управління не зазнавала серйозних змін.
Традиційна дата утворення Республіки — 509 рік до н.е., коли останній римський рекс був скинутий і замість нього були обрані два магістрати (посадові особи) — консули.
Формально вищим органом влади часів Республіки вважалися народні збори (коміції). Вони були трьох видів.
Головну роль відігравали центуріатні коміції, які були, по суті, зборами війська. Збиралися вони за межами міста, на так званому Марсовому полі, кожна центурія мала один голос, їх компетенція була досить широкою, вони вирішували питання війни та миру, приймали закони, обирали вищих магістратів і т.д.
Другим видом зборів були трибутні коміції, в роботі яких брали участь мешканці територіальних триб. На них ухвалювали менш важливі рішення, обирали нижчих магістратів, розглядали скарги громадян. Роль трибутних коміцій поступово зростала. УIII столітті до н.е. вони отримали право прийняття законів, їх рішення стали обов'язковими для всього римського народу.
Існував ще третій вид народних зборів — куріатні коміції, в роботі яких брали участь тільки патриції.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139