ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Беруться до уваги лише тi громадськi стягнення, з дня накладення яких i до видання наказу про звiльнення минуло не бiльше одного року, якщо вони не знятi достроково.
В разi виникнення спору щодо правильностi застосування стягнень за порушення трудовоє дисциплiни цей спiр може розглядатись органами по розгляду трудових спорiв, а при вирiшенi спору щодо правильностi звiльнення з роботи - безпосередньо районним судом. Питання про правильнiсть застосування заходiв громадського стягнення вирiшууться в установленому для них порядку оскарження, а не судом. Якщо правильнiсть накладення стягнення викликау сумнiв, суд ставить перед вiдповiдним органом питання про перевiрку обгрунтованостi його накладення.
До звiльнення працiвника з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язкiв власник або уповноважений ним орган зобов'язаний витребувати вiд порушника трудовоє дисциплiни пояснення в письмовiй формi.
261
Роздiл VIII. Трудовий договiр
Вiдмова працiвника дати пояснення може бути зафiксована у вiдповiдному актi.
За кожне порушення трудовоє дисциплiни може бути застосовано лише одне дисциплiнарне стягнення. Але за це порушення працiвник може бути притягнутий до усiх видiв юридичноє вiдповiдальностi: кримiнальноє, адмiнiстративноє, матерiальноє i дисциплiнарноє, звичайно, за наявностi для цього пiдстав. Не перешкоджау накладенню дисциплiнарного стягнення позбавлення працiвника повнiстю або частково премiє, винагороди за пiдсумками роботи пiдприумства за рiк, процентноє надбавки за вислугу рокiв, оскiльки цi заходи, про що вже зазначалося, не у дисциплiнарними стягненнями.
Право застосування дисциплiнарних стягнень належить органу, якому дано право прийняття на роботу даного працiвника. Це прийняття на роботу може здiйснюватись також обранням, затвердженням або призначенням на посаду.
В наказi про звiльнення працiвника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний навести конкретнi факти порушень, не обмежуючись загальним посиланням на систематичне порушення трудових обов'язкiв з боку працiвника.
Оскiльки розiрвання трудового договору за систематичне невиконання працiвником без поважних причин обов'язкiв у вадом дисциплiнарного стягнення, воно може бути застосоване лише з дотриманням строкiв, що встановленi для накладення дисциплiнарних стягнень. Будь-яке дисциплiнарне стягнення, в тому числi звiльнення з роботи за цiую пiдставою, застосовууться адмiнiстрацiую пiдприумтсва безпосередньо за вияменням проступку, але не пiзнiше одного мiсця з дня його ММiАМОМ> не рахуючи часу вивiльнення працiвника вiд роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю або перебуванням його у вiдпустцi. Звiльнення взагалi не може бути здiйснено, якщо з дня вчинення проступку минуло бiльше шести мiсяцiв. Обчислення строку проводиться з дня фактичного припинення ЙШОВих вiдносин. Якщо наказ чи розпорядження виданi в ус-^дВювлений для застосування стягнення строк, однак працiв-нмк фактично продовжував роботу i по закiнченнi строку, в зв'язку з чим трудовi вiдносини припинилися пiсля спливу строку, то таке звiльнення працiвника у неправильним.
До дисциплiнарних зтягнень вiдноситься також звiльнення з роботи за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП).
262
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Прогулом без поважних причин визнауться вiдсутнiсть працiвника на роботi протягом робочого дня. До прогулу прирiвнюуться вiдсутнiсть працiвника без поважних причин на роботi бiльше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня.
Прогул без поважних причин проявляуться в залишеннi роботи без попередження власника або уповноваженого ним органу в установленому порядку про розiрвання трудового договору, якщо такий договiр укладено на невизначений строк; залишеннi роботи до закiнчення строку попередження без згоди власника або уповноваженого ним органу; залишеннi без поважних причин особою, яка уклала строковий трудовий договiр, роботи до закiнчення строку трудового договору; самовiльному залишеннi молодим спецiалiстом до закiнчення строку обов'язкового вiдпрацювання роботи, на яку його було направлено по закiнченнi вiдповiдного навчального закладу; самовiльному залишеннi роботи без поважних причин до спливу строку обов'язкового вiдпрацювання молодим робiтником, який закiнчив навчальний заклад системи професiйно-технiчноє освiти; вiдмовi без поважних причин приступити до роботи при зниженнi розряду за грубе порушення технологiчноє дисциплiни та iншi серйознi порушення, що спричинили погiршення якостi продукцiє.
Однак не може бути квалiфiкована як прогул вiдмова працiвника вiд виконання роботи, на яку вiн був переведений всупереч чинному законодавству про працю, незгода його продовжувати роботу в нових умовах у зв'язку iз змiнами умов працi:
систем i розмiрiв оплати працi, пiльг, режиму роботи, що викликанi змiнами в органiзацiє виробництва i працi.
Працiвник, який вiдмовився вiд переведення на легшу роботу, котроє вiн потребуу за станом здоров'я вiдповiдно до медичного висновку, не може бути звiльнений за прогул без поважних причин.
Вiдсутнiсть працiвника на роботi з причин, що у поважними, не може вважатись прогулом i призводити до розiрвання трудового договору. Законодавство про працю не мiстить перелiку причин вiдсутностi на роботi, якi необхiдно вважати поважними. У кожному окремому випадку єх наявнiсть або вiдсутнiсть визначауться власником або уповноваженим ним органом. Правильнiсть такого визначення перевiряуться судом при розглядi спору про поновлення працiвника на роботi.
263
Роздiл VIII. Трудовий договiр.
Поважними причинами судова i профспiлкова практика визнау хворобу працiвника, навiть за вiдсутностi у нього лiкарняного листка про тимчасову непрацездатнiсть; запiзнення на роботу через аварiє чи простоє на транспортi; надання роботи особам, якi постраждали вiд нещасних випадкiв або аварiй тощо. Так, Верховний Суд Украєни по однiй iз справ зазначив, що звiльнення працiвника за прогул не може вважатись обгрунтованим, якщо невихiд на роботу пов'язаний з поганим станом здоров'я, що перешкоджау продовженню роботи. Трудовий договiр у даному випадку маже бути розiрваний на пiдставi невiдповiдностi працiвника займанiй посадi".
Невихiд на роботу в зв'язку з перебуванням в медичному витверезнику визнауться прогулом без поважних причин.
Використання працiвником без дозволу власника або уповноваженого ним органу вiдпустки не в установлений графiком час суди також визнають прогулом без поважних причин2.
Звiльнення працiвника з роботи може мати мiсце за однократний випадок прогулу без поважних причин. Але таке звiльнення у правом, а не обов'язком власника або уповноваженого ним органу. Тому в разi прогулу без поважних причин власник або уповноважений ним орган мау право застосувати до працiвника стягнення, повнiстю або частково позбавити його премiє та iнших виплат, передбачених на цьому пiдприумствi, передати питання про притягнення працiвника до вiдповiдальностi на розгляд трудового колективу або його органу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155