ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Солiдарна вiдповiдальнiсть означау, що особи, виннi у заподiяннi шкоди, несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi, без визначення частки (долей) кожного. У порядку цивiльного судочинства суд мау право зобов'язати цих осiб вiдшкодувати шкоду солiдарне, якщо при постановленнi обвинувального вироку цивiльний позов був залишений без розгляду або коли вирок в частинi цивiльного позову скасовано i справа в цiй частинi направлена на новий розгляд в порядку судочинства.
Встановлення солiдарноє вiдповiдальностi кiлькох осiб за заподiяну пiдприумству шкоду означау, що ця шкода може бути стягнута з одного iз притягнутих до солiдарноє матерiальноє вiдповiдальностi, який пiзнiше вимагатиме вiд iнших осiб, якi спiльно з ним завдали шкоду, вiдшкодування в рiвних долях, за винятком частини, що припадау особисто на нього.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 16 постанови вiд-29 грудня 1992 р. роз'яснив, що при вирiшеннi позовiв, у яких об'уднано декiлька вимог про вiдшкодування працiвником шкоди, розмiр шкоди, що пiдлягау вiдшкодуванню, визначауться по кожнiй з об'уднаних вимог з урахуванням вiдповiдного єй виду i меж матерiальноє вiдповiдальностi. Визначена в такий спосiб сума вiдшкодування по кожному випадку заподiяння шкоди включауться до загальноє суми, яка пiдлягау стягненню з працiвника з урахуванням передбаченого ст. 233 КЗпП рiчного строку для заявлення позову по кожнiй вимозi й поважностi причин його пропуску.
При визначеннi розмiру матерiальноє шкоди, заподiяноє працiвниками самовiльним використанням в особистих цiлях технiчних засобiв (автотрактррiв, тракторiв, автокранiв тощо), що належать пiдприумству, з яким вони перебувають у трудових вiдносинах, слiд виходити з того, що така шкода, заподiяна не при виконаннi трудових (службових) обов'язкiв, пiдлягау вiдшкодуванню iз застосуванням норм цивiльного законодавства, зокрема ст. ст. 203, 453 Цивiльного кодексу Украєни. У цих випадках шкода вiдшкодовууться у повному розмiрi, включаючи i не
442
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
одержанi пiдприумством прибутки вiд використання працiвником технiчних засобiв.
В разi матерiальноє вiдповiдальностi в межах середнього мiсячного заробiтку вiн визначауться виходячи iз заробiтку за два останнi календарнi мiсяцi роботи працiвника, що передували дню виявлення шкоди, якщо шкода виявлена пiсля його звiльнення. В разi, коли працiвник працював на даному пiдприумствi менше двох мiсяцiв, його заробiток обчислюуться iз заробiтку за фактично вiдпрацьований час.
 7. Порядок вiдшкодування шкоди
Законодавство про матерiальну вiдповiдальнiсть надау працiвнику, який завдав шкоду, можливiсть добровiльно вiдшкодувати збитки повнiстю або частково. Це вiдшкодування працiвник може здiйснити шляхом внесення певноє грошовоє суми в касу пiдприумства або вiдшкодувати збитки в натурi. Для останнього необхiдна згода власника або уповноваженого ним органу. Вiдшкодовуючи шкоду в натурi, працiвник може передати власнику або уповноваженому ним органу рiвноцiнне майно на замiну втраченого або вiдремонтувати пошкоджене.
Якщо працiвник добровiльно не вiдшкодував завданих збиткiв, законодавством передбачений примусовий порядок вiдшкодування шкоди шляхом утримання суми збиткiв iз заробiтноє плати працiвника за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Покриття шкоди працiвниками в розмiрi, що не перевищуу середнього мiсячного заробiтку, провадиться за розпорядженням власника пiдприумства або уповноваженого ним органу шляхом вiдрахування iз заробiтноє плати. Керiвниками пiдприумств та єх заступниками покриття шкоди в межах середньоє мiсячноє заробiтноє плати може здiйснюватись за розпорядженням вищого в порядку пiдлеглостi органу.
Розпорядження власника пiдприумства або уповноваженого ним органу, а також вищого в порядку пiдлеглостi органу мау бути зроблено не пiзнiше двох тижнiв з дня виявлення заподiяноє працiвником шкоди i звернено до виконання не ранiше семи днiв з дня повiдомлення про це працiвниковi. Цi сiм днiв надаються для того, щоб в разi незгоди з вiдрахуванням або його розмiром працiвник мiг оскаржити це розпорядження до органу по трудових спорах: в комiсiю по трудових спорах, а в разi єє вiдсутностi - до районного (мiського) суду.
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 443
У випадках, коли розмiр шкоди перевищуу середню мiсячну заробiтну плату, єє вiдшкодування провадиться шляхом за-явлення позову до районного (мiського) суду.
Судовому розгляду пiддягають заяви власника пiдприумства або уповноваженого ним органу до працiвника про вiдшкодування шкоди в розмiрi, що перевищуу середнiй мiсячний заробiток. Шкода може перевищувати й середню мiсячну заробiтну плату, але вiдповiдно до законодавства працiвник може нести вiдповiдальнiсть тiльки в межах свого середнього мiсячного заробiтку. До суду власник або уповноважений ним орган повинен звертатись також у випадку, коли розмiр шкоди не перевищуу середнього мiсячного заробiтку, але вiдшкодування не може бути проведено за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу в зв'язку iз закiнченням строку на видання розпорядження або у випадку припинення працiвником трудових вiдносин з даним пiдприумством.
Питання про вiдшкодування завданоє шкоди може розглядатись судом за заявою працiвника, який не згодний з розпорядженням про вiдрахування, зробленим власником або уповноваженим ним органом, чи з розмiром цього вiдрахування пiсля розгляду його в комiсiє по трудових спорах або безпосередньо в судi.
Позов про обгрунтованiсть розпорядження власника або уповноваженого ним органу щодо вiдрахування шкоди працiвником може бути заявлений i до реалiзацiє розпорядження про вiдрахування. Працiвником може бути заявлений також позов про повернення суми, зайво виплаченоє ним добровiльно на вiдшкодування шкоди, коли вiдсутнi пiдстави i умови для матерiальноє вiдповiдальностi, збитки ним вiдшкодованi у бiльшому розмiрi, нiж це передбачено законом, та в iнших випадках.
Виходячи з вимог ст. 15 ЦПК Украєни, суд у кожному випадку зобов'язаний з'ясувати обставини, чи завданi дiями працiвника матерiальнi збитки пiдприумству; чи становлять цi збитки пряму дiйсну шкоду працiвника; чи заподiянi вони неправомiрними дiями працiвника; чи входять до функцiй працiвника обов'язки, належне виконання яких призвело до шкоди; в якiй конкретно обстановцi пiдприумству завданi збитки i чи у в цьому вина працiвника; чи були створенi працiвнику умови, якi б забезпечували збереження матерiальних цiнностей i нормальну роботу з ними.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
444
За шкоду, заподiяну внаслiдок порушення трудових обов'язкiв, працiвник несе вiдповiдальнiсть перед пiдприумством, з яким перебувау у трудових правовiдносинах. За вимогами iнших осiб, що грунтуються на неналежному виконаннi працiвником своєх трудових обов'язкiв, внаслiдок статтi 441 Цивiльного кодексу Украєни вiдповiдау пiдприумство, перед яким винний працiвник несе матерiальну вiдповiдальнiсть у порядку регресу за нормами трудового законодавства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155