залучення до участi в примирних процедурах народних депутатiв Украєни, представникiв державноє влади, органiв мiсцевого самоврядування.
Нацiональна служба посередництва i примирення на прохання сторiн колективного трудового спору пропонуу кандидатури незалежних посередникiв, членiв трудового арбiтражу, координуу роботу трудового арбiтражу, направляу своєх фахiвцiв, експертiв для участi в роботi примирних органiв. Представники Нацiональноє служби посередництва i примирення можуть брати участь у вирiшеннi колективного трудового спору на всiх його стадiях.
Сторони колективного трудового спору пiсля додержання передбачених примирних процедур мають право звернутися за сприянням у вирiшеннi цього спору до Нацiональноє служби посередництва i примирення, яка розглядау всi матерiали i в десятиденний строк надсилау сторонам своє рекомендацiє.
Якщо у вимогах найманих працiвникiв чи профспiлки мiстяться питання, вирiшення яких вiдповiдно до законодавства вiднесено до компетенцiє центральних або мiсцевих органiв виконавчоє влади, органiв мiсцевого самоврядування. Нацiональна служба посередництва i примирення надсилау своє рекомендацiє разом з вiдповiдними матерiалами керiвникам цих органiв, якi повиннi розглянути єх у семиденний строк i по-
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
475
iнформувати про прийнятi ними рiшення сторони колективного трудового спору та Нацiональну службу посередництва i примирення.
Коли примирнi процедури не привели до вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту) у зв'язку з вiдмовою власника або уповноваженого ним органу чи представника задовольнити вимоги найманих працiвникiв або уповноважених ним органiв, або власник чи уповноважений ним орган ухиляуться вiд примирних процедур, або не виконуу угоди, досягнутоє в ходi вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту), як крайнiй засiб вирiшення колективного трудового спору може бути застосований страйк. Право на страйк для захисту економiчних i соцiальних iнтересiв тих, хто працюу, передбачено ст. 44 Конституцiє Украєни. Страйк - це тимчасове колективне добровiльне припинення роботи найманими працiвниками. Воно проявляуться у невиходi на роботу, невиконаннi своєх трудових обов'язкiв та iншому способi припинення роботи з метою вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту).
Право на страйк офiцiйно визнано твропейською соцiальною хартiую, що була прийнята Радою твропи 18 жовтня 1961 р. i набрала чинностi з 26 лютого 1965 р. пiсля ратифiкацiє єє п'ятьма державами. твропейська соцiальна хартiя фактично у першою багатонацiональною угодою, що присвячена вирiшенню трудових конфлiктiв. Хартiя прямо визнала право на страйк. Зокрема, в ст. 4 хартiє передбачено <право трудящих i роботодавцiв на колективнi дiє у випадку конфлiктiв iнтересiв, включаючи право на страйк, за умови додержання зобов'язань, якi можуть випливати з укладених ранiше колективних договорiв>.
Рiшення про оголошення страйку на пiдприумствi приймауться за поданням органу профспiлковоє або iншоє органiзацiє найманих працiвникiв, уповноваженоє представляти єх iнтереси, загальними зборами (конференцiую) найманих працiвникiв шляхом голосування i вважауться прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть найманих працiвникiв або двi третини делегатiв конференцiє. Рiшення про оголошення страйку оформляуться протоколом.
Рекомендацiє щодо оголошення чи неоголошення галузевого або територiального страйку приймаються на галузевому або територiальному рiвнi на конференцiє, зборах, пленумi чи iншому виборному органi представникiв найманих працiвникiв
476
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
або профспiлок i надсилаються трудовим колективам чи профспiлкам.
Найманi працiвники пiдприумств галузi чи адмiнiстративно-територiальних одиниць самостiйно приймають рiшення про оголошення чи неоголошення страйку на своуму пiдприумствi.
Страйк вважауться галузевим чи територiальним, якщо на пiдприумствах, на яких оголошено страйк, кiлькiсть працюючих становить бiльше половини загальноє кiлькостi працюючих вiдповiдноє галузi чи територiє. Нiхто не може бути примушений до участi або неучастi у страйку.
Орган або особа, яка очолюу страйк, зобов'язана письмово попередити власника або уповноважений ним орган не пiзнiше як за сiм днiв до початку страйку, а у разi прийняття рiшення про страйк на безперервно дiючому виробництвi - за п'ятнадцять днiв. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у найкоротший строк попередити постачальника i споживачiв, транспортнi органiзацiє, а також iншi зацiкавленi пiдприумства щодо рiшення найманих працiвникiв про оголошення страйку.
Мiсцеперебування пiд час страйку працiвникiв, якi беруть у ньому участь, визначауться органом, який керуу страйком, за погодженням iз власником або уповноваженим ним органом.
У разi проведення зборiв, мiтингiв, пiкетiв за межами пiдприумства орган, який очолюу страйк, повинен повiдомити про запланований захiд мiсцевий орган виконавчоє влади чи орган мiсцевого самоврядування не пiзнiше нiж за три днi.
Загальнi збори чи конференцiя найманих працiвникiв при прийняттi рiшення про оголошення страйку на пiдприумствi визначають орган чи особу, яка очолюватиме страйк. Галузевий чи територiальний страйк очолюу чи координуу особа або орган, визначений конференцiую, зборами, пленумом або iншим виборним органом представникiв найманих працiвникiв, профспiлкових чи iнших органiзацiй працiвникiв, уповноважених представляти вiдповiднi трудовi колективи.
Особа або орган, який очолюу страйк, пiд час страйку дiу у межах прав, передбачених законодавством, iнформуу працiвникiв про хiд вирiшення колективного трудового спору. Цi повноваження припиняються, якщо сторони пiдписали угоду про врегулювання колективного трудового спору, а також у разi прийняття рiшення про вiдмову про припинення страйку.
Забороняуться проведення страйку за умов, якщо припинення працiвниками роботи створюу загрозу життю i здоров'ю
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
477
людей, довкiллю або перешкоджау запобiганню стихiйному лиху, аварiям, катастрофам, епiдемiям та епiзоотiям чи лiквiдацiє єх наслiдкiв. Забороняуться також проведення страйку працiвникiв (крiм технiчного та обслуговуючого персоналу) органiв прокуратури, суду, Збройних Сил Украєни, органiв державноє влади, безпеки та правопорядку.
У разi оголошення надзвичайного стану Верховна Рада або Президент Украєни можуть заборонити проведення страйкiв на строк, що не перевищуу одного мiсяця. Подальша заборона мау бути схвалена спiльним актом Верховноє Ради i Президента Украєни. У разi оголошення воунного стану автоматично настау заборона проведення страйкiв до моменту його вiдмiни.
У випадках, коли проведення страйку створюу загрозу життю i здоров'ю людей, у разi оголошення надзвичайного i воунного стану i коли рекомендацiє Нацiональноє служби посередництва i примирення щодо вирiшення колективного трудового спору сторонами не враховано, Нацiональна служба звертауться iз заявою про вирiшення колективного трудового спору вiдповiдно до Верховного Суду Автономноє Республiки Крим чи обласних судiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155
Нацiональна служба посередництва i примирення на прохання сторiн колективного трудового спору пропонуу кандидатури незалежних посередникiв, членiв трудового арбiтражу, координуу роботу трудового арбiтражу, направляу своєх фахiвцiв, експертiв для участi в роботi примирних органiв. Представники Нацiональноє служби посередництва i примирення можуть брати участь у вирiшеннi колективного трудового спору на всiх його стадiях.
Сторони колективного трудового спору пiсля додержання передбачених примирних процедур мають право звернутися за сприянням у вирiшеннi цього спору до Нацiональноє служби посередництва i примирення, яка розглядау всi матерiали i в десятиденний строк надсилау сторонам своє рекомендацiє.
Якщо у вимогах найманих працiвникiв чи профспiлки мiстяться питання, вирiшення яких вiдповiдно до законодавства вiднесено до компетенцiє центральних або мiсцевих органiв виконавчоє влади, органiв мiсцевого самоврядування. Нацiональна служба посередництва i примирення надсилау своє рекомендацiє разом з вiдповiдними матерiалами керiвникам цих органiв, якi повиннi розглянути єх у семиденний строк i по-
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
475
iнформувати про прийнятi ними рiшення сторони колективного трудового спору та Нацiональну службу посередництва i примирення.
Коли примирнi процедури не привели до вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту) у зв'язку з вiдмовою власника або уповноваженого ним органу чи представника задовольнити вимоги найманих працiвникiв або уповноважених ним органiв, або власник чи уповноважений ним орган ухиляуться вiд примирних процедур, або не виконуу угоди, досягнутоє в ходi вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту), як крайнiй засiб вирiшення колективного трудового спору може бути застосований страйк. Право на страйк для захисту економiчних i соцiальних iнтересiв тих, хто працюу, передбачено ст. 44 Конституцiє Украєни. Страйк - це тимчасове колективне добровiльне припинення роботи найманими працiвниками. Воно проявляуться у невиходi на роботу, невиконаннi своєх трудових обов'язкiв та iншому способi припинення роботи з метою вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту).
Право на страйк офiцiйно визнано твропейською соцiальною хартiую, що була прийнята Радою твропи 18 жовтня 1961 р. i набрала чинностi з 26 лютого 1965 р. пiсля ратифiкацiє єє п'ятьма державами. твропейська соцiальна хартiя фактично у першою багатонацiональною угодою, що присвячена вирiшенню трудових конфлiктiв. Хартiя прямо визнала право на страйк. Зокрема, в ст. 4 хартiє передбачено <право трудящих i роботодавцiв на колективнi дiє у випадку конфлiктiв iнтересiв, включаючи право на страйк, за умови додержання зобов'язань, якi можуть випливати з укладених ранiше колективних договорiв>.
Рiшення про оголошення страйку на пiдприумствi приймауться за поданням органу профспiлковоє або iншоє органiзацiє найманих працiвникiв, уповноваженоє представляти єх iнтереси, загальними зборами (конференцiую) найманих працiвникiв шляхом голосування i вважауться прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть найманих працiвникiв або двi третини делегатiв конференцiє. Рiшення про оголошення страйку оформляуться протоколом.
Рекомендацiє щодо оголошення чи неоголошення галузевого або територiального страйку приймаються на галузевому або територiальному рiвнi на конференцiє, зборах, пленумi чи iншому виборному органi представникiв найманих працiвникiв
476
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
або профспiлок i надсилаються трудовим колективам чи профспiлкам.
Найманi працiвники пiдприумств галузi чи адмiнiстративно-територiальних одиниць самостiйно приймають рiшення про оголошення чи неоголошення страйку на своуму пiдприумствi.
Страйк вважауться галузевим чи територiальним, якщо на пiдприумствах, на яких оголошено страйк, кiлькiсть працюючих становить бiльше половини загальноє кiлькостi працюючих вiдповiдноє галузi чи територiє. Нiхто не може бути примушений до участi або неучастi у страйку.
Орган або особа, яка очолюу страйк, зобов'язана письмово попередити власника або уповноважений ним орган не пiзнiше як за сiм днiв до початку страйку, а у разi прийняття рiшення про страйк на безперервно дiючому виробництвi - за п'ятнадцять днiв. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у найкоротший строк попередити постачальника i споживачiв, транспортнi органiзацiє, а також iншi зацiкавленi пiдприумства щодо рiшення найманих працiвникiв про оголошення страйку.
Мiсцеперебування пiд час страйку працiвникiв, якi беруть у ньому участь, визначауться органом, який керуу страйком, за погодженням iз власником або уповноваженим ним органом.
У разi проведення зборiв, мiтингiв, пiкетiв за межами пiдприумства орган, який очолюу страйк, повинен повiдомити про запланований захiд мiсцевий орган виконавчоє влади чи орган мiсцевого самоврядування не пiзнiше нiж за три днi.
Загальнi збори чи конференцiя найманих працiвникiв при прийняттi рiшення про оголошення страйку на пiдприумствi визначають орган чи особу, яка очолюватиме страйк. Галузевий чи територiальний страйк очолюу чи координуу особа або орган, визначений конференцiую, зборами, пленумом або iншим виборним органом представникiв найманих працiвникiв, профспiлкових чи iнших органiзацiй працiвникiв, уповноважених представляти вiдповiднi трудовi колективи.
Особа або орган, який очолюу страйк, пiд час страйку дiу у межах прав, передбачених законодавством, iнформуу працiвникiв про хiд вирiшення колективного трудового спору. Цi повноваження припиняються, якщо сторони пiдписали угоду про врегулювання колективного трудового спору, а також у разi прийняття рiшення про вiдмову про припинення страйку.
Забороняуться проведення страйку за умов, якщо припинення працiвниками роботи створюу загрозу життю i здоров'ю
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
477
людей, довкiллю або перешкоджау запобiганню стихiйному лиху, аварiям, катастрофам, епiдемiям та епiзоотiям чи лiквiдацiє єх наслiдкiв. Забороняуться також проведення страйку працiвникiв (крiм технiчного та обслуговуючого персоналу) органiв прокуратури, суду, Збройних Сил Украєни, органiв державноє влади, безпеки та правопорядку.
У разi оголошення надзвичайного стану Верховна Рада або Президент Украєни можуть заборонити проведення страйкiв на строк, що не перевищуу одного мiсяця. Подальша заборона мау бути схвалена спiльним актом Верховноє Ради i Президента Украєни. У разi оголошення воунного стану автоматично настау заборона проведення страйкiв до моменту його вiдмiни.
У випадках, коли проведення страйку створюу загрозу життю i здоров'ю людей, у разi оголошення надзвичайного i воунного стану i коли рекомендацiє Нацiональноє служби посередництва i примирення щодо вирiшення колективного трудового спору сторонами не враховано, Нацiональна служба звертауться iз заявою про вирiшення колективного трудового спору вiдповiдно до Верховного Суду Автономноє Республiки Крим чи обласних судiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155