Саме шляхом реалiзацiє направлення на роботу правовi вiдносини по працевлаштуванню перетворюються у трудовi правовiдносини.
Роздiл VIII. Трудовий договiр
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
РОЗДiЛ VIII ТРУДОВИЙ ДОГОВiР
 1. Поняття трудового договору
Право на працю у основним конституцiйним правом громадян Украєни. Воно проголошене ст. 43 Конституцiє Украєни, визнауться за кожною людиною i становить собою можливiсть заробляти на життя працею, яку людина вiльно обирау або на яку погоджууться.
Право на працю реалiзууться рiзними шляхами. Однi громадяни займаються iндивiдуально-трудовою дiяльнiстю, iншi - створюють або влаштовуються в кооперативнi чи акцiонернi товариства. Переважна бiльшiсть громадян влаштовуються на роботу шляхом укладення трудового договору як найманi працiвники на пiдприумства, незалежно вiд єх форм власностi.
Для реального здiйснення громадянами цього права держава створюу певнi умови, гарантуу рiвнi можливостi у виборi професiє та роду трудовоє дiяльностi, реалiзуу прграми створена ня робочих мiсць, професiйно-технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки працiвникiв вiдповiдно до суспiльних потреб.
Влаштування на роботу у одним iз життувих рiшень, що доводиться приймати майже кожнiй людинi хоча б один раз у життi. i вiд того, наскiльки вибiр роботи у вдалим, залежить змiст життя конкретноє людини. Але це не означау, що проблема вибору професiє та мiсця роботи носить особистий характер. У вирiшеннi цiує проблеми зацiкавлене також суспiльство, оскiльки чим повнiше використовуються особливостi та знання кожного працiвника, тим вище ефективнiсть працi, бiльше простору для подальшого розвитку особи. З другого боку, чим швидше зайняттi всi робочi мiсця здiбними працiвниками, тим вище суспiльна продуктивнiсть працi.
Переважна бiльшiсть громадян влаштовуються на роботу, укладаючи трудовий договiр. Термiн <договiр> мау багато значень, що передбачаються рiзними нормами цивiльного, трудового, земельного, мiжнародного права. Кожна з цих та iнших галузей права розглядiу договiр як рiзновид угод, що визнача-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ються природою вiдносин, якi становлять предмет регулювання цiує чи iншоє галузi права.
Як юридичний факт договiр належить до числа правомiрних дiй, якi спрямовуються його учасниками на виникнення, змiнен-ня або припинення правових вiдносин. Будь-який договiр у угодою не менш як мiж двома сторонами. В той же час деякi договори можуть бути багатостороннiми угодами.
Вперше легальне поняття <трудовий договiр> було дано в КЗпП УРСР 1922 р. Вiдповiдно до ст. 27 цього КЗпП трудовим договором визнавалась угода двох або бiльшого числа осiб, за якою одна сторона (найнятий) дау свою робочу силу iншiй сторонi (наймачевi) за плату. При цьому трудовий договiр укладався як тодi, коли не було колективного договору, так i тодi, коли такий договiр був.
З розвитком державного сектора народного господарства в юридичнiй лiтературi пiзнiших рокiв термiни <наймана праця>, <наймач>, <найманий> визначались такими, що не вiдповiдали природi соцiалiстичних трудових вiдносин. Вважалось, що цi вiдносини складались не шляхом купiвлi-продажу робочоє сили, а на принципах товариськоє спiвдружностi вiльних вiд експлуатацiє людей, що виконують конкретнi трудовi функцiє в загальнiй спiльнiй працi трудового колективу конкретного пiдприумства. Особливо велику увагу цьому питанню придiляв М. Александров. В усiх своєх довоунних i пiслявоунних публiкацiях, особливо в пiдручниках <Советское трудовеу право>, М. Александров завжди звертав увагу на термiнологiю в назвi суб'уктiв трудових вiдносин. Навiть в останнiх публiкацiях вiн повертався до цього питання*.
Такий масований наступ на термiнологiю призвiв до того, що без внесення змiн до КЗпП до його ч. 1 ст. 27 додавалося посилання: <Замiсть слова <наймач> зараз вживауться термiн <пiдприумство, установа>, а замiсть <найнятий> - термiн <робiтник (службовець)>, або <особа, яка влаштовууться на роботу>.
В КЗпП УРСР 1971 р. термiн <наймач> був замiнений на термiн <пiдприумство, установа, органiзацiя>. Така замiна була правильною, оскiльки в умовах переважноє власностi держа-
Див.: Александров Н. Договорньєй принцип социалистического труда. (К 50-летию КЗоТ РСФСР 1922 года) // КЗоТ РСФСР й современность. М., 1974. С. 21-22.
Роздiл VIII. Трудовий договiр
ви на засоби виробництва останнi були розподiленi по пiдприумствах, установах органiзацiях, яким надавалися статус осiб i право виступати суб'уктами трудових правовiдносин.
Пiзнiше Законом Украєни вiд 20 березня 1991 р.<Про внесення змiн i доповнень до Кодексу законiв про працю Украєни при переходi до ринковоє економiки>1 була змiнена ст. 21 КЗпП, яка давала легальне визначення трудового договору. В новiй редакцiє цiує статтi термiн <пiдприумство, установа, органiзацiя> був замiнений термiном <власник або уповноважений ним орган>.
В остаточнiй редакцiє ст. 21 КЗпП Украєни 1971 р. дау легальне визначення поняття трудового договору як угоди мiж працiвником i власником пiдприумства або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язууться виконувати роботу, визначену цiую угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язууться виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором або угодою сторiн.
Працiвник мау право реалiзувати своє здiбностi до продуктивноє i творчоє працi шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декiлькох пiдприумствах.
Працiвник укладау трудовий договiр з власником тодi, коли останнiй безпосередньо управляу своєм майном або з пiдприумством, створеним власником, але не можна погодитись з тим, що уповноважений власником орган на управлiння майном i виробничим процесом виступау стороною трудового договору, особливо тодi, коли праця застосовууться на засобах виробництва державноє власностi. Влаштовуючись на роботу, працiвник укладау трудовий договiр не з державою як власником i не з уповноваженою службовою особою, що управляу пiдприумством, яке само перебувау з власником у вiдносинах найму поряд з iншими найманими працiвниками, а iз створюваним власником пiдприумством як юридичною особою. Тому, на нашу думку, ст. 21 КЗпП пiдлягау змiнi. Стороною трудового догово-
Див.: Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1991. № 23. Ст. 267.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ру поряд з власником повинен бути не уповноважений на управлiння орган, а пiдприумство.'
Характерно, що в опублiкованому для всенародного обговорення проектi Трудового кодексу Росiйськоє Федерацiє в ст. 26 стороною трудового договору поряд з працiвником визнауться <роботодавець>2, яким може бути i власник, а також пiдприумство, установа, органiзацiя.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155