ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Регулюючи трудову дiяльнiсть громадян, трудове право активно впливау на виробництво i тим самим виконуу економiчну, виробничу функцiю. Саме через трудовi вiдносини реалiзуються виробничi програми, створюються i збiльшуються народне багатство i фонди матерiального забезпечення працюючих.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
24
Економiчна функцiя трудового права впливау на економiчнi вiдносини шляхом встановлення мiри працi та мiри споживання, диференцiацiє працi за ознакою єє складностi, визначення кiлькiсних i якiсних показникiв працi, стимулювання матерiальними засобами високопродуктивноє працi.
Перехiд до ринкових вiдносин обумовив глибокi змiни в господарському механiзмi держави, а вiдповiдно i обумовлюу якiснi змiни в правовому регулюваннi, зокрема розширення засад локальноє нормотворчостi.
Трудове право Украєни активно впливау на соцiальнi чинники розвитку суспiльства. Соцiальну сферу суспiльного життя становлять переважно вiдносини по становищу людей в суспiльствi, тобто вiдносини рiвностi або нерiвностi, спiвробiтництва чи експлуатацiє, ступеня розвитку особи, ставлення до власностi. Саме завдяки працi та єє результатам створюуться можливiсть визначити становище людини в суспiльствi. Тому право, регулюючи вiдносини по застосуванню працi, стау важливим чинником розвитку суспiльних вiдносин.
В трудовому правi Украєни знаходять закрiплення принципи соцiальноє справедливостi, подальшого розвитку засад рiвностi, стимулювання прогресивних змiн в умовах i змiстi працi, створення оптимальноє органiзацiє працi на виробництвi, сприятливих умов для залучення робочоє сили до працi i розвитку особи працiвника, стимулювання трудовоє та громадськоє активностi, забезпечення гарантiй зайнятостi в здiйсненнi трудових вiдносин. Кожний з цих напрямiв соцiальноє дiє трудового права пiдкрiплюуться вiдповiдними правовими нормами.
Основою соцiальноє сфери у здiйснення працi, оскiльки соцiальнi вiдносини формуються, вiдтворюються i проявляються в працi, хоч вони охоплюють й iншi сфери життя. Саме тому трудове право мау найбiльш широкi можливостi впливати на соцiальне життя шляхом як встановлення правового i фактичного статусу особи, яка вступила в трудовi вiдносини, так i безпосереднього регулювання суспiльних трудових i пов'язаних з ними вiдносин.
Соцiальна функцiя трудового права проявляуться у тому, що за єє допомогою формууться особа працiвника в напрямку, необхiдному для суспiльства. Проявом розвитку особи працiвника у його сумлiнне ставлення до працi, участь в справах трудового колективу та громадських органiзацiях.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
25
Соцiальна функцiя трудового права у основною i характерною саме для цiує галузi права. Тому в розвинутих промислових краєнах досить часто замiсть термiну <трудове право> вживауться термiн <соцiальне право>, що знайшло вiдображення i в юридичнiй лiтературi. Так, наприкiнцi 1975 р. в Федеративнiй Республiцi Нiмеччини оголошено про створення Соцiального кодексу ФРН, завданням якого визначено <здiйснення соцiальноє справедливостi i соцiальноє безпеки, включаючи соцiальну i виховну допомогу>'.
" До соцiальноє функцiє трудового права тiсно примикау iде-1< ологiчна (виховна) функцiя, яка мау загальну соцiальну спрямованiсть на справедливе регулювання трудових вiдносин i виховання свiдомостi цiує справедливостi. Провiдне становище людини у виробництвi визначають його розумовi здiбностi, хоч i фiзичнi здiбностi у важливим компонентом робочоє сили. Саме завдяки мисленню, свiдомостi, своєм розумовим здiбностям людина вiдiграу активну роль в суспiльному виробництвi.
Формування здiбностей працiвникiв у складним процесом. Для здiйснення висококвалiфiкованоє працi людина повинна тривалий час навчатися не тiльки професiйно, а й загальноос-вiтньо. Тому кожному виду трудовоє дiяльностi завжди передуу надбання тих чи iнших знань.
Завдяки наявностi в трудовiй дiяльностi такого компонента, як пiзнання, вiдбуваються акумуляцiя виробничого досвiду попереднiх поколiнь, його трансформацiя, засвоуння навикiв та вмiння наступними поколiннями. Без цього була б неможливою спадковiсть трудовоє дiяльностi. Поряд з пiзнанням в трудовому процесi працiвником оцiнюуться своя праця, усвiдомлюуться єє необхiднiсть, формуються потреби, iнтереси, мотиви та мета цiує дiяльностi.
Важливим чинником виховання i розвитку здiбностей працiвникiв у трудове право. Його норми не тiльки вмiщують належну iнформацiю, а й забезпечують закрiплення органiзацiйно-правових форм як трудовоє, так i iнших видiв дiяльностi. Право визначау обов'язкову поведiнку працюючих, а також встановлюу певний комплекс правових засобiв, що забезпечують сумлiнне iнiцiативне ставлення робiтникiв i службовцiв до виконання своєх трудових обов'язкiв.
Норми трудового права мiстять правила належноє поведiнки працiвника в процесi спiльноє працi. Завдяки цим нормам
' Див.: <Виiкiе&ееаеiгЬiаИ>. 1975. N 1. Р. 3015.
26
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
у працюючих формууться певна правосвiдомiсть. Разом з тим данi норми мiстять й певнi негативнi наслiдки, примус до тих, хто цi правила порушуу.
Тому можна вважати, що правове виховання нормами законодавства про працю здiйснюуться шляхом переконання, стимулювання, контролю за додержанням законодавства i методом примусу. Усi цi методи повиннi забезпечити справедливий пiдхiд до регулювання працi як працюючих взагалi, так i окремих категорiй громадян з метою надання єм пiльг i переваг за виконання особливо важливих для держави функцiй (шахтарi, лiкарi, вчителi та iн.) або з iнших пiдстав (жiнки, молодь, люди похилого вiку), у забезпеченням саме справедливого пiдходу до регулювання i визнання соцiального значення єх працi. Досягнення суспiльством в майбутньому вiдповiдного рiвня розвитку, перетворення характеру, змiсту та умов працi на пiдставi зростання єє продуктивностi об'уктивно вирiвнють становище працюючих i роблять непотрiбними значну кiлькiсть ланок диференцiйованих переваг.
В радянськiй лiтературi постiйно пiдкреслювалось, що норми права взагалi i норми трудового права зокрема, якi безпосередньо спрямованi на розвиток демократiє на виробництвi, участь працюючих в управлiннi пiдприумствами i об'уднаннями у проявом виконання ними полiтичноє (управлiнськоє) функцiє. Проте зазначимо, що управлiнська функцiя у суто економiчною, оскiльки вона спрямована на досягнення пiдприумством певних господарських результатiв. Тому не слiд шукати в трудовому правi полiтичних повноважень, воно спрямоване на регулювання трудових вiдносин. Нi колективна праця, нi тим бiльш iндивiдуальна не спрямованi на вирiшення полiтичних питань.
 6. Вiдмежування трудового права вiд сумiжних галузей права
Трудове право у самостiйною галуззю права, мау свiй предмет i специфiчний метод регулювання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155