32 КЗпП). З iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу розiрвання трудового договору можливе тiльки з пiдстав, передбачених ст.ст. 40, 41 КЗпП. Будь-яке розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу з пiдстав, не передбачених законом, у незаконним. При цьому обгрунтованiсть намагань власника або уповноваженого ним органу розiрвати трудовий договiр пiдлягау попередньому контролю з боку профспiлковоє органiзацiє, членом якоє у працiвник (ст.43 КЗпП).
Забороняуться звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу вагiтних жiнок, матерiв, якi годують дiтей, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, одиноких матерiв при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв або дитини-iнвалiда, крiм випадкiв повноє лiквiдацiє пiдприумства, установи, органiзацiє, коли допускауться звiльнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Таким чином, законодавство про працю Украєни спрямоване на формування стабiльних трудових вiдносин, а вiдповiдно - й на створення стабiльних трудових колективiв, що формуються з квалiфiкованих працiвникiв, якi мають досвiд роботи саме на даному пiдприумствi, в установi, органiзацiє.
Принцип матерiальноє зацiкавленостi в результатах працi. Задоволення матерiальних i духовних потреб здiйснюуться внаслiдок трудовоє дiяльностi. Тому особиста зацiкавленiсть становить собою об'уктивну необхiднiсть бiльш повного забезпечен-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
52
ня потреб людини за рахунок пiдвищення єє особистих трудових результатiв.
Трудящi мають рiзнi iнтереси, якi постiйно зростають з розвитком виробництва, науки, культури. Сукупнiсть цих iнтересiв становить зацiкавленiсть трудящих в одержаннi такоє кiлькостi матерiальних благ, якi б повнiстю задовольняли цi потреби. Але оскiльки працiвник здобувау кошти для життя завдяки своєй працi, у нього виникау низка нових iнтересiв, спрямованих на те, щоб краще органiзувати своу робоче мiсце, краще використати робочий час, полiпшити технологiю, пiдвищити свою квалiфiкацiю тощо, що в кiнцевому пiдсумку приводить до збiльшення кiлькостi продукцiє кращоє якостi i тим самим до бiльш повного задоволення своєх потреб.
Сукупнiсть усiх iнтересiв, спрямованих на пiдвищення продуктивностi працi, становить матерiальну зацiкавленiсть у результатах своує працi. По сутi, вона у зацiкавленiстю в одержаннi певноє кiлькостi матерiальних благ i в поуднаннi з розподiлом за працею перетворюуться в матерiальну зацiкавленiсть в результатах своує працi.
Контроль за мiрою працi i мiрою споживання здiйснюуться державою шляхом встановлення вiдповiдних правових норм. Цi норми, з одного боку, забезпечують розподiл матерiальних благ вiдповiдно до витраченоє працi, а з другого - найбiльш повно зацiкавлюють працiвника в результатах своує працi.
Принцип безпеки працi. Будь-яка людська дiяльнiсть мiстить в собi певний ризик. Виробнича дiяльнiсть щодо ризику винятку не становить.
Безпека працi створюу таку обстановку, в якiй навiть найвищi показники не можуть вважатись остаточними, оскiльки йдеться про здоров'я i життя людей в процесi єх трудовоє дiяльностi. Темпи розвитку виробництва, новi агрегати, станки, iнструменти, хiмiчна сировина постiйно вносять iстотнi поправки у виробничу обстановку, в якiй працiвник перебувау значну
частину свого життя.
Створення безпечних умов працi вимагау значних матерiальних витрат. Загальна вiдповiдальнiсть за стан технiки безпеки i виробничоє санiтарiє покладауться на власникiв, керiвникiв пiдприумств, установ i органiзацiй. В свою чергу в правових нормах, посадових обов'язках iнженерно-технiчних працiвникiв закрiплюються єх обов'язки стежити за тим, щоб пiдлеглi єм
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
53
працiвники дисциплiновано використовували засоби iндивiдуального захисту, доглядали єх, дотримувались положень i правил з технiки безпеки i виробничоє санiтарiє, що дiють на пiдприумствi. Знання приписiв технiки безпеки i виробничоє санiтарiє стають складовою частиною квалiфiкацiйних вимог.
Власник або уповноважний ним орган повинен проводити розслiдування та вести облiк нещасних випадкiв, професiйних захворювань i аварiй на виробництвi вiдповiдно до порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
Постiйний контроль за додержанням працiвниками вимог нормативних актiв про охорону працi покладауться на власникiв або уповноважених ними органiв. Трудовi колективи через обраних ними уповноважених, професiйнi спiлки в особi своєх виборних органiв i представникiв контролюють додержання всiма працiвниками приписiв нормативних актiв про охорону працi на пiдприумствах, в установах, органiзацiях.
Принцип участi трудових колективiв i профспiлок у вирiшеннi питань встановлення умов працi i здiйсненнi контролю за додержанням законодавства про працю. Соцiальнi аспекти умов працi визначенi органiзацiую працi та єє характером. Вони включають такi чинники, як режим роботи, єє характер, що повторюуться, роботу змiнами, вночi тощо. При зростаючiй швидкостi i складностi виробничих процесiв збiльшууться виробниче навантаження. Саме воно обумовлюу потребу в постiйному регулюваннi умов працi.
Поняття умов працi не у однозначним. Воно мiстить основнi елементи трудовоє дiяльностi з точки зору єє захисту. Правове регулювання умов працi здiйснюуться централiзованим i локальним методами. За допомогою локального регулювання конкретизууться загальна норма з урахуванням специфiки конкретного пiдприумства.
Локальну нормотворчу дiяльнiсть по встановленню умов працi здiйснюу власник або уповноважений ним орган з участю трудових колективiв i профспiлкових комiтетiв даного | '' пiдприумства. Особливiстю цих локальних актiв у те, що прийнятi норми зверненi не до конкретних, а до невизначених осiб, тобто до всiх i до кожного, хто працюу на цьому пiдприумствi на вiдповiдних роботах.
Локальнi норми, що приймаються власником або уповноваженим ним органом спiльно чи за погодженням з представ-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ницьким органом трудового колективу, не можуть погiршувати становище працюючих у порiвняннi з чинним законодавством про працю або суперечити цьому законодавству.
Умови працi на пiдприумствi встановлюються за допомогою рiзних правових форм: колективним договором, iнструкцiями по охоронi працi, положеннями про премiювання, положеннями про виплату винагороди за результатами рiчноє роботи пiдприумства, правилами внутрiшнього трудового розпорядку та iншими угодами.
Принцип участi трудового колективу i профспiлок у вирiшеннi питань встановлення умов працi доповнюуться наданням цим громадським утворенням права здiйснення контролю за додержанням чинного законодавства про працю i ранiше встановлених умов працi. В процесi реалiзацiє цього права певнi норми застосовуються до конкретних фактiв органiзацiє працi i виробничоє дiяльностi пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155
Забороняуться звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу вагiтних жiнок, матерiв, якi годують дiтей, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, одиноких матерiв при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв або дитини-iнвалiда, крiм випадкiв повноє лiквiдацiє пiдприумства, установи, органiзацiє, коли допускауться звiльнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Таким чином, законодавство про працю Украєни спрямоване на формування стабiльних трудових вiдносин, а вiдповiдно - й на створення стабiльних трудових колективiв, що формуються з квалiфiкованих працiвникiв, якi мають досвiд роботи саме на даному пiдприумствi, в установi, органiзацiє.
Принцип матерiальноє зацiкавленостi в результатах працi. Задоволення матерiальних i духовних потреб здiйснюуться внаслiдок трудовоє дiяльностi. Тому особиста зацiкавленiсть становить собою об'уктивну необхiднiсть бiльш повного забезпечен-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
52
ня потреб людини за рахунок пiдвищення єє особистих трудових результатiв.
Трудящi мають рiзнi iнтереси, якi постiйно зростають з розвитком виробництва, науки, культури. Сукупнiсть цих iнтересiв становить зацiкавленiсть трудящих в одержаннi такоє кiлькостi матерiальних благ, якi б повнiстю задовольняли цi потреби. Але оскiльки працiвник здобувау кошти для життя завдяки своєй працi, у нього виникау низка нових iнтересiв, спрямованих на те, щоб краще органiзувати своу робоче мiсце, краще використати робочий час, полiпшити технологiю, пiдвищити свою квалiфiкацiю тощо, що в кiнцевому пiдсумку приводить до збiльшення кiлькостi продукцiє кращоє якостi i тим самим до бiльш повного задоволення своєх потреб.
Сукупнiсть усiх iнтересiв, спрямованих на пiдвищення продуктивностi працi, становить матерiальну зацiкавленiсть у результатах своує працi. По сутi, вона у зацiкавленiстю в одержаннi певноє кiлькостi матерiальних благ i в поуднаннi з розподiлом за працею перетворюуться в матерiальну зацiкавленiсть в результатах своує працi.
Контроль за мiрою працi i мiрою споживання здiйснюуться державою шляхом встановлення вiдповiдних правових норм. Цi норми, з одного боку, забезпечують розподiл матерiальних благ вiдповiдно до витраченоє працi, а з другого - найбiльш повно зацiкавлюють працiвника в результатах своує працi.
Принцип безпеки працi. Будь-яка людська дiяльнiсть мiстить в собi певний ризик. Виробнича дiяльнiсть щодо ризику винятку не становить.
Безпека працi створюу таку обстановку, в якiй навiть найвищi показники не можуть вважатись остаточними, оскiльки йдеться про здоров'я i життя людей в процесi єх трудовоє дiяльностi. Темпи розвитку виробництва, новi агрегати, станки, iнструменти, хiмiчна сировина постiйно вносять iстотнi поправки у виробничу обстановку, в якiй працiвник перебувау значну
частину свого життя.
Створення безпечних умов працi вимагау значних матерiальних витрат. Загальна вiдповiдальнiсть за стан технiки безпеки i виробничоє санiтарiє покладауться на власникiв, керiвникiв пiдприумств, установ i органiзацiй. В свою чергу в правових нормах, посадових обов'язках iнженерно-технiчних працiвникiв закрiплюються єх обов'язки стежити за тим, щоб пiдлеглi єм
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
53
працiвники дисциплiновано використовували засоби iндивiдуального захисту, доглядали єх, дотримувались положень i правил з технiки безпеки i виробничоє санiтарiє, що дiють на пiдприумствi. Знання приписiв технiки безпеки i виробничоє санiтарiє стають складовою частиною квалiфiкацiйних вимог.
Власник або уповноважний ним орган повинен проводити розслiдування та вести облiк нещасних випадкiв, професiйних захворювань i аварiй на виробництвi вiдповiдно до порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
Постiйний контроль за додержанням працiвниками вимог нормативних актiв про охорону працi покладауться на власникiв або уповноважених ними органiв. Трудовi колективи через обраних ними уповноважених, професiйнi спiлки в особi своєх виборних органiв i представникiв контролюють додержання всiма працiвниками приписiв нормативних актiв про охорону працi на пiдприумствах, в установах, органiзацiях.
Принцип участi трудових колективiв i профспiлок у вирiшеннi питань встановлення умов працi i здiйсненнi контролю за додержанням законодавства про працю. Соцiальнi аспекти умов працi визначенi органiзацiую працi та єє характером. Вони включають такi чинники, як режим роботи, єє характер, що повторюуться, роботу змiнами, вночi тощо. При зростаючiй швидкостi i складностi виробничих процесiв збiльшууться виробниче навантаження. Саме воно обумовлюу потребу в постiйному регулюваннi умов працi.
Поняття умов працi не у однозначним. Воно мiстить основнi елементи трудовоє дiяльностi з точки зору єє захисту. Правове регулювання умов працi здiйснюуться централiзованим i локальним методами. За допомогою локального регулювання конкретизууться загальна норма з урахуванням специфiки конкретного пiдприумства.
Локальну нормотворчу дiяльнiсть по встановленню умов працi здiйснюу власник або уповноважений ним орган з участю трудових колективiв i профспiлкових комiтетiв даного | '' пiдприумства. Особливiстю цих локальних актiв у те, що прийнятi норми зверненi не до конкретних, а до невизначених осiб, тобто до всiх i до кожного, хто працюу на цьому пiдприумствi на вiдповiдних роботах.
Локальнi норми, що приймаються власником або уповноваженим ним органом спiльно чи за погодженням з представ-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ницьким органом трудового колективу, не можуть погiршувати становище працюючих у порiвняннi з чинним законодавством про працю або суперечити цьому законодавству.
Умови працi на пiдприумствi встановлюються за допомогою рiзних правових форм: колективним договором, iнструкцiями по охоронi працi, положеннями про премiювання, положеннями про виплату винагороди за результатами рiчноє роботи пiдприумства, правилами внутрiшнього трудового розпорядку та iншими угодами.
Принцип участi трудового колективу i профспiлок у вирiшеннi питань встановлення умов працi доповнюуться наданням цим громадським утворенням права здiйснення контролю за додержанням чинного законодавства про працю i ранiше встановлених умов працi. В процесi реалiзацiє цього права певнi норми застосовуються до конкретних фактiв органiзацiє працi i виробничоє дiяльностi пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155