Іншими словами — це стратегія поведінки, управління негативними емоціями як самої важкої людини, так й — власними (у процесі ділового спілкування з неї). Це й відповідь на питання — що робити? Але,— це не відповідь на питання, як робити, тому, що остане — проблема тактики ділового спілкування з важкою людиною, чому буде присвячені далі окремі параграфи.
Отже, які загальні принципи розроблені світовою практикою спілкування з важкими людьми. Таких принципів п'ять,— це: по-перше,— усвідомити сам факт існування перед вами важкої людини при контакті з неї; по-друге,— намагатись задовольнити потребу важкої людини; третє,— з'ясувати для себе першопричину специфічної негативної емоції важкої людини; четверте,— зробите спробу допомогти важкої людини самої усвідомити факт існування у неї першопричин, джерел її специфічних негативних емоцій; п'яте,— попередити, або усунути власні негативні емоції.
Надаймо коротку характеристику кожного з вказаних п'яти принципів ділового спілкування з важкою людиною.
Перший принцип — усвідомити сам факт існування перед вами важкої людини при контакті з неї; це означає: виявити існування належності у людини специфічної негативної емоції, яка зовні знаходить прояв у гострій формі; це рівноцінне визначенню типу потреби такої людини; а це фактично означає розкриття для себе приховані специфічні потреби важкої людини; іншими словами — це узнати, як виявляється, реалізується важкою людиною задоволення цих прихованих потреб — або через надагресивність, або через понадскритність, або через інші типи надзвичайних негативних емоцій.
Другий принцип — намагатися задовольнити вже розкриту вами потребу важкої людини — це дати говорити (виговоритися), активно слухати, задавати питання, тобто вести себе, принаймні, не менш професійно, ніж з звичайною, нормальною людиною. У наслідку такої вашої поведінки негативна емоція у важкої людини може зникнути. Хоча це тільки тимчасове зникнення негативної емоції важкої людини, воно може бути достатнім для подальшого продовження ділового спілкування та досягнення його мети.
Але можливе досягти значно більшого; для цього необхідно реалізувати деякі додаткові принципи.
Третій принцип — з'ясувати для себе першопричину специфічної негативної емоції важкої людини,— це означає, докопатись до її джерел, тобто з'ясувати, від чого вона створювалась: стресу, переляку, розчарування і таке інше. Але можливо досягнути ще більше, якщо реалізувати четвертий принцип.
Четвертий принцип — зробити спробу допомогти важкої людини самої усвідомити факт існування у неї першопричин, джерел її специфічних негативних емоцій. Це допоможе їй, по-перше, перемістити інформацію про негативну емоцію з підсвідомості у свідомість, або частково, або повністю, тобто зробити перший крок до зменшення надзвичайного характеру негативної емоції, а у минулому й до повного визволення від неї. По-друге (й це саме головне), це допоможе усвідомити важкої людини, що першопричина її труднощі не поза неї, а усередині її.
А це, у свою чергу, змінить її потребу, та засоби її задоволення від неусвідомленої агресивності до усвідомленої внутрішньої праці понад себе. У результаті специфічні негативні емоції зможуть припинити своє зовнішнє проявлення, або принаймні, значно ослабнути. Згодом такі негативні емоції зможуть зникнути повністю. Наприклад, зможе стертися (вже у свідомості, з пам'яті), переляк, зникне розчарування, позбудеться біль утрати та інше.
П'ятий принцип — попередить та усунути власні негативні емоції.
Це не менш важливе, ніж всі попередні принципи тому, що вони можливі лише при реалізації п'ятого принципу.
Що треба зробити, щоб самому контролювати свою власну емоційну сферу?
Перш за все, треба проробити все те, що діється при діловому спілкуванні з звичайними людьми. Такі прийоми, засоби та методи були детальніше проаналізовані у попередніх параграфах. Але у випадку з важкими людьми цього явно недостатньо; тому необхідні додаткові заходи, саме: намагатися не приймати на свій рахунок слова та поведінку важкої людини тому, що вона така зо всіма; установити, не вважаєте чию ви її важкою тільки тому, що вона нагадує вам когось, з ким у вас у минулому були труднощі у спілкуванні (деспотичних родичів, сусідів та інше). Якщо це так, то намагайтеся відділити ваше сприймання цієї людини'від тих минулих ваших почуттіа Коли ж ви відчуваєте, що все більше й більше попадаєте під вплив важкої людини, йдете на приводу, робитесь таким же важким (наприклад, коли спілкуєтесь з вічним песимістом, самі починаєте теряти надію на успіх, або з агресивістом — самі починаєте відчувати ворож-
7?
нечу), то відзначьте цей факт й ви тоді зможете зупинитися; потім скажіть собі, що ви тільки дозволилч глянути на ситуацію очима важкої людини й тільки для того, щоб .зрозуміти її почуття, і що ви зовсім інша людина. Таким засобом ви відокремите себе від цієї людини. При гострій потребі навіть повторіть себе знову й знову: «Я — не та людина; у мене свій власний погляд на світ» або щось подібне Потім зробить видих та уявно махніть на це рукою.
Ось таких п'ять основних принципів необхідно додержуватись при діловому спілкуванні з важкими людьми. Однак вказані принципи є лише орієнтирами у діловому спілкуванні. Для досягнення реального успіху у діловому спілкуванні з конкретним типом важкої людини можливе використовування деяких конкретних прийомів або заходіа
§ 3. Тактовні кроки, прийоми та підходи у діловому спілкуванні з конкретним типом важкої людини.
Фактично це питання, проблема вибору тактики управління негативними емоціями важкої людини.
У науковій літературі з ділового спілкування описувані лише деякі приклади ефективного ділового спілкування з будь-якими типами важких людей. Знайомство з ними приводить до наступних основних положень, висновків з цього питання. По-перше, для ефективного спілкування з конкретним типом важкої людини саме собою припускається, що ви повністю володієте своїми власними емоціями. Далі, якщо стратегія ділового спілкування з важкими людьми відповіла на питання, що робити, то тактика зобов'язана основну увагу приділити питанню, як ефективно спілкуватись з ними.
Як показує практика ефективного ділового спілкування з конкретними типами важкої людини, достатньо вирішите лише дві основні проблеми: по-перше,— ознайомитися з описовим портретом важкої людини — своєрідним паспортом, дзеркалом її души, характеристикою основних рис конкретного її типу. (Такі портрети докладніше описувані практичними робітниками, спеціалістами — психіатрами); по-друге,— визначити свою, особисту роль, головне у вашої поведінки при діловому спілкуванні з конкретним типом важкої людини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38
Отже, які загальні принципи розроблені світовою практикою спілкування з важкими людьми. Таких принципів п'ять,— це: по-перше,— усвідомити сам факт існування перед вами важкої людини при контакті з неї; по-друге,— намагатись задовольнити потребу важкої людини; третє,— з'ясувати для себе першопричину специфічної негативної емоції важкої людини; четверте,— зробите спробу допомогти важкої людини самої усвідомити факт існування у неї першопричин, джерел її специфічних негативних емоцій; п'яте,— попередити, або усунути власні негативні емоції.
Надаймо коротку характеристику кожного з вказаних п'яти принципів ділового спілкування з важкою людиною.
Перший принцип — усвідомити сам факт існування перед вами важкої людини при контакті з неї; це означає: виявити існування належності у людини специфічної негативної емоції, яка зовні знаходить прояв у гострій формі; це рівноцінне визначенню типу потреби такої людини; а це фактично означає розкриття для себе приховані специфічні потреби важкої людини; іншими словами — це узнати, як виявляється, реалізується важкою людиною задоволення цих прихованих потреб — або через надагресивність, або через понадскритність, або через інші типи надзвичайних негативних емоцій.
Другий принцип — намагатися задовольнити вже розкриту вами потребу важкої людини — це дати говорити (виговоритися), активно слухати, задавати питання, тобто вести себе, принаймні, не менш професійно, ніж з звичайною, нормальною людиною. У наслідку такої вашої поведінки негативна емоція у важкої людини може зникнути. Хоча це тільки тимчасове зникнення негативної емоції важкої людини, воно може бути достатнім для подальшого продовження ділового спілкування та досягнення його мети.
Але можливе досягти значно більшого; для цього необхідно реалізувати деякі додаткові принципи.
Третій принцип — з'ясувати для себе першопричину специфічної негативної емоції важкої людини,— це означає, докопатись до її джерел, тобто з'ясувати, від чого вона створювалась: стресу, переляку, розчарування і таке інше. Але можливо досягнути ще більше, якщо реалізувати четвертий принцип.
Четвертий принцип — зробити спробу допомогти важкої людини самої усвідомити факт існування у неї першопричин, джерел її специфічних негативних емоцій. Це допоможе їй, по-перше, перемістити інформацію про негативну емоцію з підсвідомості у свідомість, або частково, або повністю, тобто зробити перший крок до зменшення надзвичайного характеру негативної емоції, а у минулому й до повного визволення від неї. По-друге (й це саме головне), це допоможе усвідомити важкої людини, що першопричина її труднощі не поза неї, а усередині її.
А це, у свою чергу, змінить її потребу, та засоби її задоволення від неусвідомленої агресивності до усвідомленої внутрішньої праці понад себе. У результаті специфічні негативні емоції зможуть припинити своє зовнішнє проявлення, або принаймні, значно ослабнути. Згодом такі негативні емоції зможуть зникнути повністю. Наприклад, зможе стертися (вже у свідомості, з пам'яті), переляк, зникне розчарування, позбудеться біль утрати та інше.
П'ятий принцип — попередить та усунути власні негативні емоції.
Це не менш важливе, ніж всі попередні принципи тому, що вони можливі лише при реалізації п'ятого принципу.
Що треба зробити, щоб самому контролювати свою власну емоційну сферу?
Перш за все, треба проробити все те, що діється при діловому спілкуванні з звичайними людьми. Такі прийоми, засоби та методи були детальніше проаналізовані у попередніх параграфах. Але у випадку з важкими людьми цього явно недостатньо; тому необхідні додаткові заходи, саме: намагатися не приймати на свій рахунок слова та поведінку важкої людини тому, що вона така зо всіма; установити, не вважаєте чию ви її важкою тільки тому, що вона нагадує вам когось, з ким у вас у минулому були труднощі у спілкуванні (деспотичних родичів, сусідів та інше). Якщо це так, то намагайтеся відділити ваше сприймання цієї людини'від тих минулих ваших почуттіа Коли ж ви відчуваєте, що все більше й більше попадаєте під вплив важкої людини, йдете на приводу, робитесь таким же важким (наприклад, коли спілкуєтесь з вічним песимістом, самі починаєте теряти надію на успіх, або з агресивістом — самі починаєте відчувати ворож-
7?
нечу), то відзначьте цей факт й ви тоді зможете зупинитися; потім скажіть собі, що ви тільки дозволилч глянути на ситуацію очима важкої людини й тільки для того, щоб .зрозуміти її почуття, і що ви зовсім інша людина. Таким засобом ви відокремите себе від цієї людини. При гострій потребі навіть повторіть себе знову й знову: «Я — не та людина; у мене свій власний погляд на світ» або щось подібне Потім зробить видих та уявно махніть на це рукою.
Ось таких п'ять основних принципів необхідно додержуватись при діловому спілкуванні з важкими людьми. Однак вказані принципи є лише орієнтирами у діловому спілкуванні. Для досягнення реального успіху у діловому спілкуванні з конкретним типом важкої людини можливе використовування деяких конкретних прийомів або заходіа
§ 3. Тактовні кроки, прийоми та підходи у діловому спілкуванні з конкретним типом важкої людини.
Фактично це питання, проблема вибору тактики управління негативними емоціями важкої людини.
У науковій літературі з ділового спілкування описувані лише деякі приклади ефективного ділового спілкування з будь-якими типами важких людей. Знайомство з ними приводить до наступних основних положень, висновків з цього питання. По-перше, для ефективного спілкування з конкретним типом важкої людини саме собою припускається, що ви повністю володієте своїми власними емоціями. Далі, якщо стратегія ділового спілкування з важкими людьми відповіла на питання, що робити, то тактика зобов'язана основну увагу приділити питанню, як ефективно спілкуватись з ними.
Як показує практика ефективного ділового спілкування з конкретними типами важкої людини, достатньо вирішите лише дві основні проблеми: по-перше,— ознайомитися з описовим портретом важкої людини — своєрідним паспортом, дзеркалом її души, характеристикою основних рис конкретного її типу. (Такі портрети докладніше описувані практичними робітниками, спеціалістами — психіатрами); по-друге,— визначити свою, особисту роль, головне у вашої поведінки при діловому спілкуванні з конкретним типом важкої людини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38