СПІЛКУВАННЯ МЕНЕДЖЕРА
Навчальний посібник
\
с
ББК 65.050ж73 УДК [338.2*4:331.1] (075.8) Б 12
Рецензенти:
доктор економічних наук, професор, ректор Інституту економіки ринкових відносин та менеджменту В. М.Тищенко доктор економічних наук, професор Харківського соціально-економічного інституту Д. О. Горелов.
БАБАЙЛОВ В. К. Культура ділового спілкування менеджера: На- ^ вчальний посібник. - Харків: Бізнес Інформ.— 1999.— 116 с. 'X
н.
Посібник призначений для успішного освоєння ефективних методів вирішення найбільш розповсюджуваних проблем ділового спілкування, які виникають у практиці сучасного менеджменту, бізнесі, підприємництві
Для студентів, аспірантів, викладачів ВУЗів, керівників усіх рівнів управління організаціями та підприємствами будь-якої форми власності, бізнесменів і підприємців, а також — усіх, хто зштовхується з практичними питаннями вирішення конфліктів, які мають саме різне походження.
к 0605010000 к • глслклйлгтпіг
Ь ........_______ Без оголошення V БАБАЙЛОВ В.К.
99
© ХДАК
ПЕРЕДМОВА
Культура ділового спілкування менеджера — це важливіший елемент його загальної культури; саме вона впливає на ефективність та результати діяльності його підлеглих у підприємстві, установі, закладі, фірмі.
Як відомо, ділове спілкування з'являється основною управлінською процедурою поряд з плануванням, структуруванням, керівництвом, контролем та прийняттям рішень. Ділове спілкування пов'язує в єдине ціле усі управлінські дії менеджера; саме йому необхідно приділяти виключну увагу як у теорії, так й у практиці менеджменту.
Ділове спілкування, як спілкування у сфері виробництва, труда та управління, є одночасно й часткою спілкування взагалі; а спілкування, культура спілкування — частиною загальної культури людини. Ось чому, будь-яке дослідження ділового спілкування є кроком уперед не тільки у вузькій сфері (менеджменту, зокрема), а й у культурі у цілому.
Даний курс присвячений саме вузькому аспекту — діловому спілкуванню менеджера — в основному конкретним, практичним проблемам ділового спілкування сучасного менеджера. Серед багатьох таких проблем основною з'являється проблема ефективного вирішення конфліктів, які виникають у виробничих, творчих колективах, а також — між цілими організаціями.
Ця проблема, у свою чергу, має й свою підпроблему — теж не менш важливу, але самостійну — це визначення самого поняття «конфлікт». Як ні парадоксально — ця проблема досі актуальна. Дійсно, у науковій літературі існує, на жаль, значна або плутанина (що до чіткого, вірного розуміння та визначення поняття «конфлікт»), або ухилення від вирішення цієї важливої як з теоретичної, так й з практичної точки зору проблеми. Але без чіткого визначення поняття «конфлікт» неможливо та не логічне й будь-яке серйозне дослідження й методів боротьби з самими конфліктами.
Тому, перш за все, у даному курсі приділяється значна увага визначенню сутності, змісту та класифікації конфліктів; а методи їх вирішення як би автоматично та логічно витікають з самих результатів вирішення цих питань. Через те у курсі значне місце займає дослідження еволюції поглядів на конфлікт, порівняння та аналіз різних визначень поняття «конфлікт» та їх оцінка автором. Тільки після такого скрупульозного аналізу автором надається своє визначення поняття «конфлікт», його наукове обгрунтування та аргумен-
3
тація; крім того, автором сформульована своя концепція класифікації конфліктів на дві основні групи — ділові та емоційні конфлікти, а також — нова класифікація методів управління діловими конфліктами. Уперше, пропонується розглядати конфлікт не як процес, а тільки як ситуацію, становище.
Значна увага у курсі приділяється співвідношенню понять «конфлікт» та «спор», «дискусія», «полеміка», а також— «переговори».
Такі погляди до поняття «конфлікти», до їх класифікації та методів вирішення дозволяє зв'язати усі важливіші поняття ділового спілкування у єдину систему.
При написанні курсу широко використовувались погляди, гіпотези, концепції видатних вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, практиків та науковців у сфері менеджменту, бізнесу та підприємництва
Основу посібника складають матеріали лекцій з курсу « Культура ділового спілкування», які були прочитані автором студентам старших курсів зі спеціальності «Менеджмент організацій».
РОЗДІЛ І ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ
Ділове спілкування є найбільш важлива процедура у менеджменті «Ефективність управління,— підкреслюється у Вступі до програми курсу «Культура ділового спілкування*, у значній мірі залежить від якості комунікацій, або ефективності ділового спілкування».1
І дійсно, жодна з функцій управління (менеджменту) не може бути реалізована без виконання ділового спілкування у будь-якої його формі. Крім цього, і така важлива управлінська процедура як прийняття рішень теж не виконується без попереднього обговорення (ділового спілкування) деяких питань, зв'язаних з вирішенням конкретних проблем.
Не випадково у десяти заповідях підприємця міститься так звана «п'ята заповідь» про необхідність установлення сучасного інформаційно-теле-комунікаційного зв'язку, яке є засобом ділового спілкування.2
Тому аналіз дослідження багатьох проблем ділового спілкування, підвищення його ефективності, культури ділового спілкування має виключне важливе значення як для теорії, так і для практики управління.
ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ «ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ».
§1. Культура ділового спілкування. Загальні уявлення
Культура ділового спілкування, перш за все, відображає взаємозв'язок понять «культура» та «ділове спілкування». У такому словосполученні культура виступає у своєму вузькому значенні
У широкому смислі культура є сукупність способів організації, організація всієї життєдіяльності людства. «Культура — все те, що створено людством для задоволення своїх матеріальних та духовних потреб».3 Таке визначення, розуміння культури дозволяє простежити її тісний зв'язок з управлінням (та з діловим спілкуванням зокрема), яке є теж організацією, але організацією, узгодженням, координацією тільки виробничої діяльності людей; тобто, управління, яке включає планування, структурування, мотивацію, контроль та зв'язуючи процедури прийняття рішень та ділового спілкування, є лише частина культури.
Культура ділового спілкування, у свою чергу, теж має вузький та широкий сенс. «Тому, до культури'спілкування у широкому значенні, можливе включення норм та засобів їх реалізації у людських відносинах. Але існує й більш вузький сенс у розумінні культури спілкування: у цьому випадку вона визначатиметься ступенем волод-
іння людьми навиками спілкування, які створені та прийняті у конкретному суспільстві ».
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38
Навчальний посібник
\
с
ББК 65.050ж73 УДК [338.2*4:331.1] (075.8) Б 12
Рецензенти:
доктор економічних наук, професор, ректор Інституту економіки ринкових відносин та менеджменту В. М.Тищенко доктор економічних наук, професор Харківського соціально-економічного інституту Д. О. Горелов.
БАБАЙЛОВ В. К. Культура ділового спілкування менеджера: На- ^ вчальний посібник. - Харків: Бізнес Інформ.— 1999.— 116 с. 'X
н.
Посібник призначений для успішного освоєння ефективних методів вирішення найбільш розповсюджуваних проблем ділового спілкування, які виникають у практиці сучасного менеджменту, бізнесі, підприємництві
Для студентів, аспірантів, викладачів ВУЗів, керівників усіх рівнів управління організаціями та підприємствами будь-якої форми власності, бізнесменів і підприємців, а також — усіх, хто зштовхується з практичними питаннями вирішення конфліктів, які мають саме різне походження.
к 0605010000 к • глслклйлгтпіг
Ь ........_______ Без оголошення V БАБАЙЛОВ В.К.
99
© ХДАК
ПЕРЕДМОВА
Культура ділового спілкування менеджера — це важливіший елемент його загальної культури; саме вона впливає на ефективність та результати діяльності його підлеглих у підприємстві, установі, закладі, фірмі.
Як відомо, ділове спілкування з'являється основною управлінською процедурою поряд з плануванням, структуруванням, керівництвом, контролем та прийняттям рішень. Ділове спілкування пов'язує в єдине ціле усі управлінські дії менеджера; саме йому необхідно приділяти виключну увагу як у теорії, так й у практиці менеджменту.
Ділове спілкування, як спілкування у сфері виробництва, труда та управління, є одночасно й часткою спілкування взагалі; а спілкування, культура спілкування — частиною загальної культури людини. Ось чому, будь-яке дослідження ділового спілкування є кроком уперед не тільки у вузькій сфері (менеджменту, зокрема), а й у культурі у цілому.
Даний курс присвячений саме вузькому аспекту — діловому спілкуванню менеджера — в основному конкретним, практичним проблемам ділового спілкування сучасного менеджера. Серед багатьох таких проблем основною з'являється проблема ефективного вирішення конфліктів, які виникають у виробничих, творчих колективах, а також — між цілими організаціями.
Ця проблема, у свою чергу, має й свою підпроблему — теж не менш важливу, але самостійну — це визначення самого поняття «конфлікт». Як ні парадоксально — ця проблема досі актуальна. Дійсно, у науковій літературі існує, на жаль, значна або плутанина (що до чіткого, вірного розуміння та визначення поняття «конфлікт»), або ухилення від вирішення цієї важливої як з теоретичної, так й з практичної точки зору проблеми. Але без чіткого визначення поняття «конфлікт» неможливо та не логічне й будь-яке серйозне дослідження й методів боротьби з самими конфліктами.
Тому, перш за все, у даному курсі приділяється значна увага визначенню сутності, змісту та класифікації конфліктів; а методи їх вирішення як би автоматично та логічно витікають з самих результатів вирішення цих питань. Через те у курсі значне місце займає дослідження еволюції поглядів на конфлікт, порівняння та аналіз різних визначень поняття «конфлікт» та їх оцінка автором. Тільки після такого скрупульозного аналізу автором надається своє визначення поняття «конфлікт», його наукове обгрунтування та аргумен-
3
тація; крім того, автором сформульована своя концепція класифікації конфліктів на дві основні групи — ділові та емоційні конфлікти, а також — нова класифікація методів управління діловими конфліктами. Уперше, пропонується розглядати конфлікт не як процес, а тільки як ситуацію, становище.
Значна увага у курсі приділяється співвідношенню понять «конфлікт» та «спор», «дискусія», «полеміка», а також— «переговори».
Такі погляди до поняття «конфлікти», до їх класифікації та методів вирішення дозволяє зв'язати усі важливіші поняття ділового спілкування у єдину систему.
При написанні курсу широко використовувались погляди, гіпотези, концепції видатних вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, практиків та науковців у сфері менеджменту, бізнесу та підприємництва
Основу посібника складають матеріали лекцій з курсу « Культура ділового спілкування», які були прочитані автором студентам старших курсів зі спеціальності «Менеджмент організацій».
РОЗДІЛ І ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ
Ділове спілкування є найбільш важлива процедура у менеджменті «Ефективність управління,— підкреслюється у Вступі до програми курсу «Культура ділового спілкування*, у значній мірі залежить від якості комунікацій, або ефективності ділового спілкування».1
І дійсно, жодна з функцій управління (менеджменту) не може бути реалізована без виконання ділового спілкування у будь-якої його формі. Крім цього, і така важлива управлінська процедура як прийняття рішень теж не виконується без попереднього обговорення (ділового спілкування) деяких питань, зв'язаних з вирішенням конкретних проблем.
Не випадково у десяти заповідях підприємця міститься так звана «п'ята заповідь» про необхідність установлення сучасного інформаційно-теле-комунікаційного зв'язку, яке є засобом ділового спілкування.2
Тому аналіз дослідження багатьох проблем ділового спілкування, підвищення його ефективності, культури ділового спілкування має виключне важливе значення як для теорії, так і для практики управління.
ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ «ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ».
§1. Культура ділового спілкування. Загальні уявлення
Культура ділового спілкування, перш за все, відображає взаємозв'язок понять «культура» та «ділове спілкування». У такому словосполученні культура виступає у своєму вузькому значенні
У широкому смислі культура є сукупність способів організації, організація всієї життєдіяльності людства. «Культура — все те, що створено людством для задоволення своїх матеріальних та духовних потреб».3 Таке визначення, розуміння культури дозволяє простежити її тісний зв'язок з управлінням (та з діловим спілкуванням зокрема), яке є теж організацією, але організацією, узгодженням, координацією тільки виробничої діяльності людей; тобто, управління, яке включає планування, структурування, мотивацію, контроль та зв'язуючи процедури прийняття рішень та ділового спілкування, є лише частина культури.
Культура ділового спілкування, у свою чергу, теж має вузький та широкий сенс. «Тому, до культури'спілкування у широкому значенні, можливе включення норм та засобів їх реалізації у людських відносинах. Але існує й більш вузький сенс у розумінні культури спілкування: у цьому випадку вона визначатиметься ступенем волод-
іння людьми навиками спілкування, які створені та прийняті у конкретному суспільстві ».
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38