Письмова форма не у <особливою формою> договору. Це окремий вид трудового договору, що укладауться на певний строк для виконання роботи, яка носить, як правило, постiйний або в будь-якому випадку тривалий характер. Тому не можна вважати контрактом такi договори про працю, якi спрямованi на для вирiшення окремих поточних питань, що виникають у ходi реалiзацiє трудових завдань.
Термiни <договiр> i <контракт> не завжди тотожнi. По-перше, дiя контракту завжди обмежена певним строком. По-друге, контракт завжди повинен мiстити, крiм основних, факультативнi (додатковi) зобов'язання сторiн. По-трету, контракт завжди укладауться у письмовiй формi, тодi як трудовий договiр може бути укладений усно.
Сфера застосування контракту визначауться законодавством. Стаття 16 Закону Украєни вiд 27 березня 1991 р. <Про пiдпри-
224
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
умства в Украєнi>2 як суб'укта, з яким укладауться контракт, зазначау тiльки керiвника пiдприумства, незалежно вiд виду пiдприумства i способу замiщення посади: за найму, обрання чи призначення. Виходячи з постулата <дозволено все, що не заборонено законом>, можна зробити висновок, що й з iншими категорiями працюючих власник або уповноважений ним орган мау право оформити трудовi вiдносини шляхом укладення контракту. Побiчним пiдтвердженням цього у п.1 ст.15 Закону Украєни <Про пiдприумства в Украєнi>, де контракт згадууться як одна з форм, що регулюу трудовi вiдносини працiвника з пiдприумством.
Якщо вiдсутнi перешкоди в укладеннi контракту при прийняттi працiвника на роботу, то <нав'язувати> контракт працюючим особам можна тодi, коли законодавством про працю визнана лише контрактна форма трудових вiдносин для певних категорiй працiвникiв. Порушення цiує умови вiдповiдно до ст. 9 КЗпП може бути пiдставою для визнання недiйсними умов працi за контрактом, якi погiршують становище працiвника порiвняно iз законодавством Украєни.
Заслуговують на окреме вiдзначення особливостi регулювання трудових вiдносин в селянському (фермерському) господарствi. Вiдповiдно до ст. 22 Закону Украєнi <Про селянське (фермерське) господарство> в редакцiє вiд 22 червня 1993 р. в разi необхiдностi селянське (фермерське) господарство мау право залучати до роботи iнших громадян. Вiдносини, що виникають внаслiдок укладення договорiв (контрактiв), регулюються законодавством про працю, на вiдмiну вiд трудових вiдносин членiв селянських (фермерських) господарств, якi регулюються самими господарствами.
При залученнi до роботи в селянському (фермерському) господарствi обов'язковим для осiб у укладення трудового договору (контракту, угоди) у письмовiй формi; визначення строкiв, умов працi та побуту (тривалiсть робочого дня, вихiднi днi, щорiчна оплачувана вiдпустка, форми оплати працi, харчування тощо).
Однiую з ознак, що встановлювау особливiсть оформлення даних вiдносин, у обов'язкова реустрацiя укладених договорiв в районнiй, мiськiй Радi народних депутатiв, котра видiляла
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 24. Ст. 272.
225
Роздiл VIII. Трудовий договiр
земельну дiлянку у володiння чи користування за умови, що дане селянське (фермерське) господарство буде основним мiсцем роботи для цих осiб.
Перевага контракту перед звичайним трудовим договором проявляуться у тому, що контракт дозволяу максимально iнди-вiалiзувати кожну конкретну угоду про працю, наповнити "й специфiчним змiстом. Тому контракт повинен бути дiйовим засобом полiпшення у договiрному порядку правового статусу працiвника порiвняно iз законодавством i колективним договором. Фактично ж вiн досить часто укладауться з протилежною метою, як черговий спосiб порушення трудових прав i свобод людини, обмеження прав працiвника в часi.
Контракт може якийсь час iснувати без породження трудових вiдносин. Це можливо тодi, коли вiн укладауться iз студентами, якi ще навчаються, про те, що, закiнчивши навчання у вузi, випускник працюватиме на пiдприумствi, яке оплачувало його навчання повнiстю чи частково.
Розрив мiж днем укладення контракту i днем, коли працiвник приступить до роботи, може бути викликаний також необхiднiстю оформити розiрвання трудового договору за поперед-нiьою роботою. На такi випадки слiд поширити положення ч.5 ст. 24 КЗпП про те, що особi, з якою попередньо було укладено контракт, не може бути вiдмовлено в наданнi роботи.
На певний строк можуть укладатись трудовi договори з тимчасовими i сезонними працiвниками. Тимчасовими вважаються працiвники, яких прийнято на роботу на строк до двох мiсяцiв, в для замiщення тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, за якими зберiгауться єх мiсце роботи (посада), - до чотирьох мiсяцiв. 1 При оформленнi трудового договору з тимчасовим працiвником в наказi чи розпорядженнi про прийняття на роботу обов'язково повинно бути зазначено, що даний працiвник приймауться на тимчасову роботу або вказууться конкретний строк
вий договiр з тимчасовим працiвником вважауться про-1*ма невизначений строк, якщо вiн пропрацював по-|Ц ЧОТИри мiсяцi, i жодна з сторiн не зажадала припи-^.^Оiвi вiдносин, або якщо його було звiльнено i знову ж ПРИЙНЯТО на ту ж саму роботу пiсля перерви тривалiстю не бiльше ОДНОГО ТИЖНЯ, а загальний стаж його роботи до i пiсля перерви перевищуу в сукупностi вiдповiдно два чи чотири мiсяцi.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Сезонними вважаються роботи, котрi внаслiдок природних i клiматичних умов виконуються протягом певного перiоду року - сезону, що не перевищуу шести мiсяцiв.
Особи, якi приймаються на сезоннi роботи, мають бути попередженi про це при укладеннi трудового договору, про що зазначауться у наказi чи розпорядженнi.
Список сезонних робiт i сезонних галузей затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 28 березня 1997 р. № 278'. До сезонних галузей вiднесенi лiсова промисловiсть i лiсове господарство, торф'яна промисловiсть, сiльське господарство, переробнi галузi промисловостi, санаторно-курортнi галузi i заклади вiдпочинку. В кожнiй з цих галузей визначенi певнi види робiт, якi вважаються сезонними.
Роботи, якi у цьому списку не зазначенi, сезонними не вважаються, хоча б вони i виконувались не бiльше шести мiсяцiв.
Законодавство про працю надау громадянам право реалiзувати своє здiбностi до продуктивноє i творчоє працi шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декiлькох пiдприумствах (ч. 2 ст. 21 КЗпП). Зайняття працiвником, крiм основноє, iншоє платноє посади або виконання iншоє регулярно оплачуваноє роботи називауться сумiсництвом.
Для роботи за сумiсництвом потрiбнi лише бажання i згода працiвника. Згода власника або уповноваженого ним органу, а також профспiлкового комiтету за основним мiсцем роботи не вимагауться.
Керiвники пiдприумств разом з профспiлковими комiтетами можуть запроваджувати обмеження на сумiсництво лише щодо працiвникiв окремих професiй i посад з особливими умовами та режимом працi, додаткова робота яких може призвести до наслiдкiв, якi вiдiб'ються на станi здоров'я працiвникiв або безпецi виробництва.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155