Тому особи, якi одержують матерiальнi цiнностi пiд звiт, повиннi бути ознайомленi з правилами прийняття матерiальних цiнностей, порядком складення акта в разi нестачi, порядком вiдправлення вантажу тощо.
3. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi настау також у випадку, коли шкоду завдано дiями працiвника, якi мають ознаки дiянь, переслiдуваних у кримiнальному порядку (п. З ст. 134 КЗпП).
Таку вiдповiдальнiсть несе будь-який працiвник, незалежно вiд посади, яку вiн займау, або виконуваноє ним роботи, який не у матерiально вiдповiдальною особою, але своєми дiями, що мають ознаки кримiнального злочину, завдав шкоди майну пiдприумства.
Факт вчинення дiянь, що переслiдуються у кримiнальному порядку, повинен пiдтверджуватись у порядку кримiнального провадження. Це мау бути або обвинувальний вирок суду, ухвала суду в кримiнальнiй справi про припинення провадження по справi в зв'язку з амнiстiую чи передачею обвинуваченого на поруки трудовому колективу, передачi справи на розгляд товариського суду та в iнших подiбних випадках, або постанови слiдчо-прокурорських органiв.
Такою постановою працiвник може бути навiть звiльнений вiд кримiнальноє вiдповiдальностi в зв'язку зi спливом строку давностi для притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi, коли вчинений працiвником злочин вже не становить суспiльноє небезпеки. Працiвник може не нести кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо його звiльнили вiд вiдбування покарання у зв'язку iз захворюванням, достроково або умовно-достроково звiльнили вiд покарання, в разi винесення судом обвинувального вироку без призначення мiри покарання тощо.
Таким чином, для покладення на працiвника повноє матерiальноє вiдповiдальностi на пiдставi п. З ст. 134 КЗпП працiвник
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 433
не обов'язково повинен бути засудженим до позбавлення волi. Головне, щоб була вiдповiдна постанова суду або слiдчо-прокурорських органiв про те, що дiє працiвника мають ознаки кримiнального злочину. У той же час амнiстiя не звiльняу вiд обов'язку вiдшкодувати заподiяну злочином шкоду, покладеного на винну особу вироком чи рiшенням суду (ч. 2 ст. 5 Закону Украєни вiд 1 жовтня 1996 р. <Про застосування амнiстiє в Украєнi>). Коли ж справа припиняуться за ч. 2 ст. 7 Кримiнальниго кодексу Украєни за малозначнiстю, пiдстави для покладення на працiвника повноє матерiальноє вiдповiдальностi вiдсутнi. Малозначним визнауться така дiя чи бездiяльнiсть працiвника, яка тiльки за своую формою подiбна до злочину, але внаслiдок своує ма-лозначностi не становить суспiльноє небезпеки.
У випадку, коли при розглядi справи в судi за цiую пiдставою виникау сумнiв у правильностi постанови слiдчого чи прокурора про наявнiсть в дiях працiвника ознак кримiнального злочину, суд мау поставити перед вiдповiдним прокурором питання про перегляд цiує постанови. i навпаки, розглядаючи цивiльну справу, суд, виявивши в дiях працiвника, якими була заподiяна шкода, ознаки кримiнального злочину, повiдомляу про це прокурора або сам порушуу кримiнальну справу. У цих випадках провадження по справi зупиняуться.
При розглядi справи в судi про матерiальну вiдповiдальнiсть працiвника, що випливау з кримiнальноє справи, по якiй суд щодо працiвника постановив обвинувальний вирок, що набрав чинностi, цей вирок для цивiльноє справи мау значення лише в частинi, чи мав мiсце кримiнальний злочин i чи вчинений вiн даною особою. Якщо обвинувальний вирок у кримiнальнiй справi обов'язковий для суду, що розглядау цивiльну справу хоча б у цих питаннях, то постанови прокурорсько-слiдчих органiв такоє обов'язковоє сили не мають. Вони у лише пiдставою для власника або уповноваженого ним органу для звернення до суду з позовом про вiдшкодування заподiяноє працiвником шкоди за п. З ст. 134 КЗпП.
4. При заподiяннi шкоди майну пiдприумства працiвником, який був у нетверезому станi, також настау повна матерiальна вiдповiдальнiсть (п.4 статтi 4 134 КЗпП). Нетверезий стан працiвника може бути пiдтверджений як медичним висновком, так i iншими видами доказiв, такими, як акти, пояснення сторiн i третiх осiб, показання свiдкiв. Пленум Верховного Суду Украє-
434
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ни в постановi вiд 29 грудня 1992 р. визнав, що заподiяння шкоди працiвником, який був у нетверезому станi, у одним з найгру-бiших порушень трудових обов'язкiв, тому в цьому випадку не повинно допускатись зменшення розмiру вiдшкодування.
5. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi настау також у випадку, коли шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зiпсуттям матерiалiв, напiвфабрикатiв, виробiв (продукцiє), в тому числi при єх виготовленнi, а також iнструментiв, вимiрювальних приладiв, спецiального одягу та iнших предметiв, виданих працiвниковi в користування (п. 5 ст. 134 КЗпП).
Така вiдповiдальнiсть за навмисне завдання шкоди можлива при встановленнi факту, що працiвник пiд час виробничого процесу бажав заподiяти пiдприумству шкоду або свiдомо допускав єє настання.
Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 29 грудня 1992 р. роз'яснив, що таку ж матерiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi несуть працiвники сiльськогосподарських пiдприумств, якi займаються виробництвом сiльськогосподарськоє продукцiє, за шкоду, заподiяну нестачею, умисним знищенням або зiпсуттям цiує продукцiє.
6. Чинне законодавство покладау повну матерiальну вiдповiдальнiсть на працiвника за заподiяння шкоди пiдприумству навiть у випадку, коли з цим працiвником i не укладався договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть.
Така вiдповiдальнiсть може бути покладена на працiвника за шкоду, заподiяну викраденням, загибеллю або нестачею великоє рогатоє худоби, свиней, вiвцiв, кiз i коней, що належать сiльськогосподарським пiдприумствам аграрного промислового комплексу; перевитратою пального, допущеного працiвниками автомобiльного транспорту; одержанням службовою особою премiй внаслiдок проведення з єє вини викривлень даних про виконання робiт i за шкоду, заподiяну викраденням, недостачею, понаднормативними витратами валютних цiнностей та iншими винними дiями (Закон Украєни вiд 6 червня 1995 р., постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 сiчня 1996 р., п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 6 листопада 1992р.).
Вiдповiдно до п.32 iнструкцiє про порядок ведення касових операцiй у народному господарствi Украєни, затвердженоє по-
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 435
становою Правлiння Нацiонального банку Украєни вiд 2 лютого 1995 р. № 21, касири несуть повну матерiальну вiдповiдальнiсть за, збереження усiх прийнятих ними цiнностей i за будь-яку шкоду, заподiяну пiдприумству, у результатi як навмисних дiй, так i недбалого або несумлiнного ставлення до своєх обов'язкiв. Таким чином, хоча п.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155