А ще я більше ніж впевнений, що ця сволота сьогодні припреться, буде під вікном кричати. Добре, хоч ключі в нього забрав…
— Не пустиш?
— Ні. А переживаю ще за те, що наступному моєму хлопчикові буде тяжко. Все це погано на мені скажеться. Якийсь такий блядський розрахунок з'явиться, чи що… — сумно каже він.
— Це називається досвідом. Щоразу ми переступаємо через рани. І тільки так вони можуть заростати. А ми стаємо готовими до прийняття нових ран.
Я не зовсім впевнена, чи сказала останні слова Аленові. Сподіваюся, колись іще скажу. Я люблю Алена як містичного брата. Вже й не знаю, чому.
Bellissimo — mon amour — одностатеві кохання трагічні і гарні у своїй глибинній безплідності. Бо вони прийшли з тієї країни, де подібне сполучається з подібним, і тому приречене на загибель. Хай навіть на таку красиву.
Якось по обіді Катакана Клей вирішила зайнятися тим, що в народі звалося «Сексуальна Фантазія». Так як Катакані робити було абсолютно нічого (не враховуючи, звісно, шести початих книжок, двох недороблених перекладів і чотирьох статей) — то чом би й ні? Втім, результат її мене приголомшив. Я, звісно, її подруга, ми з дитинства разом, але таке… Коротше, до кінця я дочитати не змогла. І вам не раджу. Особливо, якщо у вас десь недавно намалювався стрес чи ви — порядний соціальнозабезпечений невротик. Не читайте це — бо знудить, серйозно. Затягнуто, млосно і банально. Бо що може бути банальніше від старого доброго сексу?
«Я так тебе хочу. Безособове і сильно — в мене руки трусяться. І ноги. Ідіотизм таке писати — Ерос наступає Логосу на яйця, Логос навіть не в стані тиснути на квадратики з буквами. Я хочу тебе. Лібідо стрілило в тебе гарпуном і тягне-потягне. витягти не може. Я не даю йому. Смакуючи цю свою абстиненцію доти, доки вистачить сил. Секс — безпосередній, здійснений секс усе зруйнує, ти знаєш. Я не хочу перекидати тебе до папки « D О N Е» . Я просто хочу тебе.
Я хочу хотіти тебе.
Я хочу насолоджуватися лініями твого обличчя і думати про твій живіт. Про шкіру довкола сосків, про те, як тремтить рельєф твоїх м'язів від доторку мого язика.
Про те, як ти заплющуєш очі. Як ти стоїш десь посеред гірського озера чи іншої калабані по пояс уводі. Тобі холодно… (Гм, якщо тобі холодно, то фізіологія наламує продовження моєї секс-фантазії. Ок.Тобі тепло J).
Просто в цих горах так страшенно спекотно. Немилосердне сонце. Піт струминками по твоїх грудях. Уводі зовсім по-іншому. Ти роздягаєшся, скидаєш із себе наплічника, футболку, джинси, кеди. Ти не носиш білизни — я псевдо-скромно не дивлюся на тебе, але ж однаково насправді підглядаю. Ти стрибаєш у воду. Гарно так стрибаєш, виструнчивши своє худорляве тіло. В тебе видно якраз стільки м'язів, скільки треба. 6 тебе гарні сідниці, я й не здогадувалася про це.
Ти пливеш. Здіймаєш бризки. Пропливаєш кілька разів уздовж і впоперек цього озерця. Ти хочеш щось кричати до мене, але, видно, в останній момент передумуєш і просто мовчки зупиняєшся посеред озера.
Мене трусить, як у пропасниці. Я не пам'ятаю, знімаю я з себе одяг чи ні. Я просто заходжу в ту калабаню до тебе. Ти пропускаєш воду крізь пальці.
Я підходжу і нарешті вже можу відчувати тебе на віддалі двох сантиметрів. Я не торкаюся тебе. Я шкірою відчуваю тепло твоєї шкіри, але не даю нашим тканинам зустрітися. Від цього хочу тебе ще більше, хоча більше хотіти тебе неможливо — я і так зараз вибухну. Я кінчу, навіть не почавши.
Я хочу лизати тебе. Все твоє тіло. Почати за вухом і кінчити під водою. Тоді ти вилиєшся в це озерце і заплідниш все живе, що в ньому є. Але я не торкаюся тебе. Ти закриваєш очі й важко дихаєш. Мене раптом починає дивувати, чому ти не хапнеш мене просто зараз і не зґвалтуєш. Було би доста дико і приємно. Але ні. Ти чомусь віддаєш цю історію мені. Ти віддаєшся мені, як цьому озеру. Я віддаюся тобі.
Зараз я заріжу тебе своїм язиком. Гостра блискавка від ключиці через шию до вуха. Відтак твій рот. Все. Більше нічого не відчуваю. Ми падаємо під воду.
Мутна вода. Твердь твого тіла. Я задихаюся й майже втрачаю свідомість. На фіг мені впала та свідомість, у мене є бажання тебе. Початок здійснення цього бажання. Ти виштовхуєш мене з води і на руках виносиш на берег. Тобі часто таке снилося, правда?
Ти обережно кладеш мене на землю. Я мокра зовні і зсередини. Я вся — пульсуюча прірва, готова поглинути тебе, всотати крізь пори назавжди. До віку. Темрява, що зжере тебе. Тільки ти ще про неї не знаєш. Ти втрачаєш розум від мого запаху. А я знаходжу свою (?) згубу у твоєму. І наплювати, що станеться кількома секундами пізніше. Цей еротизм мене вбиває Я люблю таку смерть.
— І like touching your lips like a breath … — це або з голови, або від тебе. Дивно, що ти міг би говорити чужою мовою. Ліпше пиши це. У мене на тілі.
Пиши. Цілуй мої груди. Пиши і тремти. Я хочу лінії твого тіла. Хочу відкушувати від них по шматочку. Я труся об тебе, лижу тебе. Низ твого живота без пам'яті напружений. Пульсують жилки.
Do you love me
Do you love me
Do you love me
Do you loveme
Like I love you?
Атож— бо. Ще й як люблю. Так люблю, що дихатимеш іще важче, ніж тепер. Я зволожую язиком ніжну шкірку твого паху. Ти тихо стогнеш. Я лижу тебе все глибше і глибше. Одну руку просуваю під твої сідниці. пальцями іншої обхоплюю прутень. Не припиняючи лизати, починаю повільно відтягувати ніжну шкірку до основи і назад…
(Нє, ну тут уже все перетворюється на інструкцію з оrаl sех. Вона, кажись, кінцево йобнулася. Це вже умовно-практичний зміст, як сказали би в редакції журналу FHM:)
Ти хапаєш мене за мокре волосся. Хочеш притягти до себе, та я не припиняю. Тепер уже в тебе між ногами моя рука, а язик і губи виграють тендер на прутень. Я ковтну тебе, починаючи звідси. Або кінчиш мені на лице — як захочеш.
Зненацька ти підриваєшся, береш мене під пахви і змушуєш встати. Ти також випростовуєшся на рівні ноги. Штовхаєш мене кудись іти, я нічого не розбираю, аж поки не відчуваю спиною шерехувату поверхню. Кора. І товста гілка. Ти. піднявши мої руки догори, вказуєш їм зачепитися за ту гілку. Я покірно роблю все. що ти хочеш, дивлячись тобі на мокру шию. Кому потрібні очі в такі хвилини? Хіба що коли вони закриті при канонічному закиданні голови на межі екстазу. Атак — шкіра, бганки коло вух. заглибники і отвори в тих же вухах, згин шиї, адамове яблуко, ямки під пахвами, згини ліктів, тоненька шкірка внутрішньої сторони зап'ястків… Зрештою, очі також необхідні, якщо їх пестити язиком. Починаючи від внутрішнього кутика, закінчуючи залізанням під повіку. Тобі таке подобається. Ти стогнеш, аби це засвідчити.
Твої пальці притискають мої до гілки, відтак повільно сповзають руками вниз до грудей, затримуються на них. Зминають їх, відтягують соски, відтак раптово тікають на спину. Злегка подряпуючи її, а то й залишаючи червонуваті борозенки після нігтів, твої руки спускаються вниз до сідниць.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46
— Не пустиш?
— Ні. А переживаю ще за те, що наступному моєму хлопчикові буде тяжко. Все це погано на мені скажеться. Якийсь такий блядський розрахунок з'явиться, чи що… — сумно каже він.
— Це називається досвідом. Щоразу ми переступаємо через рани. І тільки так вони можуть заростати. А ми стаємо готовими до прийняття нових ран.
Я не зовсім впевнена, чи сказала останні слова Аленові. Сподіваюся, колись іще скажу. Я люблю Алена як містичного брата. Вже й не знаю, чому.
Bellissimo — mon amour — одностатеві кохання трагічні і гарні у своїй глибинній безплідності. Бо вони прийшли з тієї країни, де подібне сполучається з подібним, і тому приречене на загибель. Хай навіть на таку красиву.
Якось по обіді Катакана Клей вирішила зайнятися тим, що в народі звалося «Сексуальна Фантазія». Так як Катакані робити було абсолютно нічого (не враховуючи, звісно, шести початих книжок, двох недороблених перекладів і чотирьох статей) — то чом би й ні? Втім, результат її мене приголомшив. Я, звісно, її подруга, ми з дитинства разом, але таке… Коротше, до кінця я дочитати не змогла. І вам не раджу. Особливо, якщо у вас десь недавно намалювався стрес чи ви — порядний соціальнозабезпечений невротик. Не читайте це — бо знудить, серйозно. Затягнуто, млосно і банально. Бо що може бути банальніше від старого доброго сексу?
«Я так тебе хочу. Безособове і сильно — в мене руки трусяться. І ноги. Ідіотизм таке писати — Ерос наступає Логосу на яйця, Логос навіть не в стані тиснути на квадратики з буквами. Я хочу тебе. Лібідо стрілило в тебе гарпуном і тягне-потягне. витягти не може. Я не даю йому. Смакуючи цю свою абстиненцію доти, доки вистачить сил. Секс — безпосередній, здійснений секс усе зруйнує, ти знаєш. Я не хочу перекидати тебе до папки « D О N Е» . Я просто хочу тебе.
Я хочу хотіти тебе.
Я хочу насолоджуватися лініями твого обличчя і думати про твій живіт. Про шкіру довкола сосків, про те, як тремтить рельєф твоїх м'язів від доторку мого язика.
Про те, як ти заплющуєш очі. Як ти стоїш десь посеред гірського озера чи іншої калабані по пояс уводі. Тобі холодно… (Гм, якщо тобі холодно, то фізіологія наламує продовження моєї секс-фантазії. Ок.Тобі тепло J).
Просто в цих горах так страшенно спекотно. Немилосердне сонце. Піт струминками по твоїх грудях. Уводі зовсім по-іншому. Ти роздягаєшся, скидаєш із себе наплічника, футболку, джинси, кеди. Ти не носиш білизни — я псевдо-скромно не дивлюся на тебе, але ж однаково насправді підглядаю. Ти стрибаєш у воду. Гарно так стрибаєш, виструнчивши своє худорляве тіло. В тебе видно якраз стільки м'язів, скільки треба. 6 тебе гарні сідниці, я й не здогадувалася про це.
Ти пливеш. Здіймаєш бризки. Пропливаєш кілька разів уздовж і впоперек цього озерця. Ти хочеш щось кричати до мене, але, видно, в останній момент передумуєш і просто мовчки зупиняєшся посеред озера.
Мене трусить, як у пропасниці. Я не пам'ятаю, знімаю я з себе одяг чи ні. Я просто заходжу в ту калабаню до тебе. Ти пропускаєш воду крізь пальці.
Я підходжу і нарешті вже можу відчувати тебе на віддалі двох сантиметрів. Я не торкаюся тебе. Я шкірою відчуваю тепло твоєї шкіри, але не даю нашим тканинам зустрітися. Від цього хочу тебе ще більше, хоча більше хотіти тебе неможливо — я і так зараз вибухну. Я кінчу, навіть не почавши.
Я хочу лизати тебе. Все твоє тіло. Почати за вухом і кінчити під водою. Тоді ти вилиєшся в це озерце і заплідниш все живе, що в ньому є. Але я не торкаюся тебе. Ти закриваєш очі й важко дихаєш. Мене раптом починає дивувати, чому ти не хапнеш мене просто зараз і не зґвалтуєш. Було би доста дико і приємно. Але ні. Ти чомусь віддаєш цю історію мені. Ти віддаєшся мені, як цьому озеру. Я віддаюся тобі.
Зараз я заріжу тебе своїм язиком. Гостра блискавка від ключиці через шию до вуха. Відтак твій рот. Все. Більше нічого не відчуваю. Ми падаємо під воду.
Мутна вода. Твердь твого тіла. Я задихаюся й майже втрачаю свідомість. На фіг мені впала та свідомість, у мене є бажання тебе. Початок здійснення цього бажання. Ти виштовхуєш мене з води і на руках виносиш на берег. Тобі часто таке снилося, правда?
Ти обережно кладеш мене на землю. Я мокра зовні і зсередини. Я вся — пульсуюча прірва, готова поглинути тебе, всотати крізь пори назавжди. До віку. Темрява, що зжере тебе. Тільки ти ще про неї не знаєш. Ти втрачаєш розум від мого запаху. А я знаходжу свою (?) згубу у твоєму. І наплювати, що станеться кількома секундами пізніше. Цей еротизм мене вбиває Я люблю таку смерть.
— І like touching your lips like a breath … — це або з голови, або від тебе. Дивно, що ти міг би говорити чужою мовою. Ліпше пиши це. У мене на тілі.
Пиши. Цілуй мої груди. Пиши і тремти. Я хочу лінії твого тіла. Хочу відкушувати від них по шматочку. Я труся об тебе, лижу тебе. Низ твого живота без пам'яті напружений. Пульсують жилки.
Do you love me
Do you love me
Do you love me
Do you loveme
Like I love you?
Атож— бо. Ще й як люблю. Так люблю, що дихатимеш іще важче, ніж тепер. Я зволожую язиком ніжну шкірку твого паху. Ти тихо стогнеш. Я лижу тебе все глибше і глибше. Одну руку просуваю під твої сідниці. пальцями іншої обхоплюю прутень. Не припиняючи лизати, починаю повільно відтягувати ніжну шкірку до основи і назад…
(Нє, ну тут уже все перетворюється на інструкцію з оrаl sех. Вона, кажись, кінцево йобнулася. Це вже умовно-практичний зміст, як сказали би в редакції журналу FHM:)
Ти хапаєш мене за мокре волосся. Хочеш притягти до себе, та я не припиняю. Тепер уже в тебе між ногами моя рука, а язик і губи виграють тендер на прутень. Я ковтну тебе, починаючи звідси. Або кінчиш мені на лице — як захочеш.
Зненацька ти підриваєшся, береш мене під пахви і змушуєш встати. Ти також випростовуєшся на рівні ноги. Штовхаєш мене кудись іти, я нічого не розбираю, аж поки не відчуваю спиною шерехувату поверхню. Кора. І товста гілка. Ти. піднявши мої руки догори, вказуєш їм зачепитися за ту гілку. Я покірно роблю все. що ти хочеш, дивлячись тобі на мокру шию. Кому потрібні очі в такі хвилини? Хіба що коли вони закриті при канонічному закиданні голови на межі екстазу. Атак — шкіра, бганки коло вух. заглибники і отвори в тих же вухах, згин шиї, адамове яблуко, ямки під пахвами, згини ліктів, тоненька шкірка внутрішньої сторони зап'ястків… Зрештою, очі також необхідні, якщо їх пестити язиком. Починаючи від внутрішнього кутика, закінчуючи залізанням під повіку. Тобі таке подобається. Ти стогнеш, аби це засвідчити.
Твої пальці притискають мої до гілки, відтак повільно сповзають руками вниз до грудей, затримуються на них. Зминають їх, відтягують соски, відтак раптово тікають на спину. Злегка подряпуючи її, а то й залишаючи червонуваті борозенки після нігтів, твої руки спускаються вниз до сідниць.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46